Ротмістр

Ротмі́стр (нім. Rittmeister — майстер їзди) — військове звання старшого офіцера у кінноті.

Використання в різних арміях

Звання «ротмістр» існувало вже в Великому князівстві Литовському. Це ранг між поручником та підполковником (полковником) у XVI–XVIII ст.. У полках іноземного строю того часу називався майором. Це також повітова шляхецька посада у Великому князівстві Литовському, тобто військовий командир шляхти з декількох християнських парафій повіту, керівник відповідної корогви, котрий призначався на посаду повітовим хорунжим^[1].

Звання ротмістр з'явилося і у німецькій та австрійській армій, а потім розповсюдилося в інших арміях Європи.

Старший обер-офіцерський чин в кавалерії російської армії в 1801–1884 роках IX класу, а потім VIII класу в Табелі про ранги, що відповідав чину капітана.

Це звання також існує у деяких арміях світу. Так, у Норвегії звання ротмістра (норв. Rittmeister) існує в танкових і механізованих підрозділах.

Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
Шепелев Л. Е. Военные чины // Шепелев Л. Е. Титулы, мундиры, ордена в Российской империи. — М.: Наука, 1991. — С. 88. (рос.)
Thomas, Nigel; G. A. Embleton (2003). The German Army of World War I (1): 1914-15. Translated by G. A. Embleton. Osprey Publishing. ISBN 9781841765655. (англ.)

Ротмістр // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1633-1634. — 1000 екз.
Титулы, мундиры и ордена Российской империи [Архівовано 6 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Документы (рос.)