Саратовська губернія
Саратовська губернія (рос. Саратовская губерния) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії й РРФСР, що існувала протягом 1797–1928 рр. Центр губернії — місто Саратов.
| Саратовська губернія | ||||
.png) Герб | ||||
 | ||||
| Центр | Саратов | |||
|---|---|---|---|---|
| Утворено | 1797–1928 | |||
| Площа | 74244,8 верст (1897) | |||
| Населення | 2 405 829 осіб (1897) | |||
| Попередники | Саратовське намісництво | |||
| Наступники | Нижньо-Волзька область | |||
Географія
- Саратовська губернія межувала на заході — з Тамбовською й Воронезькою губерніями й Областю Війська Донського, на півночі — з Пензенською й Симбірською губерніями, на сході — із Самарською губернією, на півдні — з Астраханською губернією.
- Площа Саратовської губернії становила 194 122 км² у 1847 р., 84 491 км² — у 1905 р.[1], 91 236 км² — у 1926 р.[2].
Історія
- 11 січня 1780 р. — було видано Указ імператриці Катерини ІІ про заснування Саратовського намісництва з північних повітів Астраханської губернії, 7 листопада того ж року вийшов Указ про відкриття Саратовського намісництва з Саратовської провінції (25 грудня 1769 р. створена Саратовська провінція Астраханської губернії)[3].
- 3 лютого 1781 р. відбулося врочисте відкриття Саратовського намісництва за участю прибулого з Астрахані губернатора генерал-поручика Якобі та єпископа Антонія[4].
- 23 серпня 1781 р. — Указом імператриці були затверджені герби намісницького міста Саратова й повітових міст Саратовського намісництва (Аткарська, Балашова, Вольська, Камишина, Кузнецька, Петровська, Сердобська, Хвалинська й Царицина)[5].
- У 1796 р. з 41 намісництва, утворених Катериною ІІ, її сином були скасовані 8, у тому числі указом імператора Павла I від 12 грудня 1796 р. було скасовано Саратовське намісництво, а його повіти розподілені між Пензенською й Астраханською губерніями[6]. Указом від 5 березня 1797 р. Пензенська губернія була перейменована в Саратовську губернію й губернським містом визначений Саратов[7]. Указом від 11 жовтня 1797 р. із Саратовської губернії були виділені повіти до складу Тамбовської, Ніжегородської й Симбірської губерній[8], із частини, що залишився, Саратовській губернії Указом від 9 вересня 1801 р. була виділена Пензенська губернія[9].
- У 1802 р. Новохоперський повіт відійшов до Воронезької губернії, а Черноярський повіт — до Астраханської губернії.
- У 1835 р. були утворені три нові повіти — Миколаївський, Новоузенський і Царевський. У 1851 р. Царевський повіт був переданий в Астраханську губернію, а Миколаївський і Новоузенський повіти — у новостворену Самарську губернію.
- Указом від 5 липня 1878 р.[10]був затверджений герб Саратовської губернії з описом:
 | У лазурному щиті, три срібні стерляді, вміщені у вигляді вилоподібного хресту. Щит увінчаний Імперською короною й оточений золотим дубовим листям, з'єднані Андріївською лентою. |  |
- У 1918 р. частину території губернії було включено до складу новоствореної автономної області німців Поволжя.
- У 1919 р. частина Камишинського (повернута у 1920 р.) і Царицинський повіти передані знову утвореній Царицинській губернії. До складу губернії увійшли із Самарської губернії Миколаївський повіт, ще й частина Новоузенського повіту.
- У 1920 р. за рахунок розукрупнення Новоузенського повіту утворені Дергачевський повіт і Покровський повіти.
- У 1921 р. за рахунок розукрупнення Аткарського повіту утворений Єланський повіт.
- У 1922 р. Покровський повіт був переданий до автономної області німців Поволжя.
- У 1923 р. був скасований Хвалинський повіт, його територія розділена між Вольським і Кузнецьким повітами. Ліквідовані Дергачевський повіт за рахунок укрупнення Новоузенського повіту, і Єланський повіт із приєднанням його до Аткарського повіту.
- 21 травня 1928 р. — Постановою ВЦВК Саратовська губернія була скасована, і її територія включена до Нижньо-Волзької області.
Адміністративній поділ губернії
З 1851 р. до 1918 р. до складу губернії входило 10 повітів:
| № | повіти | повітове місто | Площа, верст² | Населення[11] (1897), осіб |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Аткарський | Аткарськ (7 300 осіб) | 10 999,8 | 289 813 |
| 2 | Балашовський | Балашов (10 309 осіб) | 10 440,9 | 311 704 |
| 3 | Вольський | Вольськ (27 058 осіб) | 4 939,0 | 184 561 |
| 4 | Камишинський | Камишин (16 264 осіб) | 10 911,5 | 307 493 |
| 5 | Кузнецький | Кузнецьк (20 473 осіб) | 4 627,5 | 178 356 |
| 6 | Петровський | Петровськ (13 304 осіб) | 6 509,6 | 222 070 |
| 7 | Саратовський | Саратов (137 147 осіб) | 7 018,2 | 332 860 |
| 8 | Сердобський | Сердобськ (7 381 осіб) | 6 477,4 | 224 782 |
| 9 | Хвалинський | Хвалинськ (15 127 осіб) | 5 525,6 | 192 718 |
| 10 | Царицинський | Царицин (55 186 осіб) | 6 795,3 | 161 472 |
Населення губернії
Національний склад даної губернії у 1897 р.[12]:
| Повіт | росіяни | німці | українці | мордва | татари | чуваші |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Губернія у цілому | 76,7 % | 6,9 % | 6,2 % | 5,1 % | 3,9 % | … |
| Аткарський | 81,2 % | 5,1 % | 13,4 % | … | … | … |
| Балашовський | 86,5 % | … | 13,2 % | … | … | … |
| Вольський | 94,5 % | … | … | 1,7 % | 1,7 % | 1,3 % |
| Камишинський | 44,5 % | 40,3 % | 15,0 % | … | … | … |
| Кузнецький | 61,8 % | … | … | 16,0 % | 19,8 % | 2,2 % |
| Петровський | 72,4 % | … | … | 20,0 % | 5,6 % | … |
| Саратовський | 86,2 % | 6,7 % | 3,0 % | 2,4 % | … | … |
| Сердобський | 99,7 % | … | … | … | … | … |
| Хвалинський | 56,0 % | … | … | 20,3 % | 20,5 % | 3,0 % |
| Царицинський | 87,1 % | 2,2 % | 7,9 % | … | 1,1 % | … |
Керівництво губернії
У різні періоди управління губернією здійснювали посадовці: генерал-губернатори, правителі намісництва, губернатори, віце-губернатори.
Див. також
Примітки
Джерела
- «Памятная книжка Саратовской губернии», изд. «Саратовский Губернский Статистический комитет» (Саратовское губернское правление), г. Саратов, 1858—1916 гг. (рос.)
- Список населённых мест Саратовской губернии на 1911 год, г. Саратов, Земская типография (рос.)
- Саратовская губерния, первая всеобщая перепись населения 1897 года, Н. А. Тройницкий, Центральный статистический комитет МВД, С.-Петербург, 1904 г. (рос.)
- Саратовская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
Посилання
- Списки населенных мест Саратовской губернии 1862,1912, JPG (рос.)
- Библиотека Царское Село, книги по истории Саратовской губернии (Памятные книжки), PDF (рос.)
- Карта Саратовской губернии из «Атласа» А. А. Ильина 1876 года [Архівовано 7 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (перегляд на рушії Google на сайті runivers.ru) (рос.)
- Краткий исторический очерк Саратовского края [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Адрес-календарь Саратовской губернии на 1902 год. — Саратов: Паровая скоропечатня Губерн. Правл., 1901. — страницы 277—280 (рос.)
- Данные Государственного архива Саратовской области [Архівовано 19 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Саратовское правобережье в 18 веке (рос.)
🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор
