Сечовина
Сечови́на або карбамід — CO(NH2)2, діамід вуглецевої кислоти, білі кристали, добре розчинні у воді. Карбамід не є ні кислим, ні лужним.
| Сечовина | |
|---|---|
 | |
 | |
| Назва за IUPAC | diaminomethanal carbonyl diamide |
| Інші назви | карбамід |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 57-13-6 |
| Номер EINECS | 200-315-5 |
| DrugBank | 03904 |
| KEGG | D00023 і C00086 |
| Назва MeSH | D02.065.950 |
| ChEBI | 16199 |
| RTECS | YR6250000 |
| Код ATC | D02AE01 |
| SMILES | C(=O)(N)N[1] |
| InChI | InChI=1S/CH4N2O/c2-1(3)4/h(H4,2,3,4) |
| Номер Бельштейна | 635724 |
| Номер Гмеліна | 1378 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | CH4N2O |
| Молярна маса | 60,06 г/моль |
| Густина | 1,3230 г/см3 |
| Тпл | 132,5–134,5 °C (розпад) |
| Розчинність (вода) | 1000 г•л−1 (20 °C) |
| Небезпеки | |
| R-фрази | немає |
| S-фрази | немає |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Отримання
Карбамід отримують взаємодією аміаку і вуглекислого газу при температурі 130 °C і тиску 100 атм у водному розчині:
- CO2 + 2NH3 = CO(NH2)2 + H2O
Цей спосіб отримання карбаміду відкрив і описав у своїй дисертації у 1868 році О. І. Базаров.
Отримання в 1828 карбаміду Велером (Friedrich Wöhler) з ізотіоціанату амонію мало велике значення для становлення органічної хімії та спростування віталістичної теорії.
Властивості
Температура плавлення 132,7 °C.[2]
При нагріванні вище температури плавлення розпадається на аміак і біурет:
В умовах високої температури та тиску реагує з метанолом з утворенням диметилкарбонату.
Легко розчинний у воді і спиртах. Не придає воді запаху, не змінює її колір, але придає їй гірко-в'яжучий присмак.[2]
Гідролізується при нагріванні у водних розчинах кислот і лугів.
Використання
Карбамід використовується в сільському господарстві як висококонцентроване азотне добриво і як добавка до корму жуйних тварин.
Використовується при отриманні карбамідоформальдегідних полімерів, пластмас, клеїв, штучних волокон, барвників тощо.[2] На основі карбаміду отримують дешеві пластмаси, так звані карбамідні пластинки.
Карбамід також служить матеріалом для отримання багатьох органічних речовин і лікарських препаратів.
Деяким похідним карбаміду притаманні гербіцидні властивості — їх використовують для боротьби з бур'янами.
Сечовина застосовується для очищення промислових вихлопів підприємств, теплових електростанцій, котелень та сміттєспалювальних заводів. В викидних фільтрах автомобілів використовується склад під назвою AdBlue — непахучий розчин сечовини.
Входить до складу жувальних гумок.
Виробництво в Україні
Група компаній Group DF Дмитра Фірташа консолідувала виробництво в Україні в один холдинг 100 % селітри, 80 % карбаміду та 75 % аміаку[3]. Воєнна кампанія в Україні 2014 обвалила виробництво Group DF азотних сполук — спершу аміаку, згодом — карбаміду, що призвело до зниження їх експорту до США, Індії, Туреччини, Бразилії та ЄС[4].
Також виробництвом карбаміду займається Одеський припортовий завод.
У медицині
Сечовина є кінцевим продуктом обміну білків у багатьох безхребетних і хребетних тварин: риб, земноводних, ссавців. У хребетних сечовина виділяється нирками із сечею і частково з потом. У медицині дослідження рівня сечовини в крові мають серйозне діагностичне значення. У біохімічному аналізі крові норма рівня сечовини у людини становить 2,5-8,3 ммоль/літр. Зниження рівня нижче норми є ознакою тяжкої гострої печінкової недостатності, тоді як збільшення вище норми є свідченням ниркової недостатності, найчастіше хронічної.
Див. також
Примітки
Посилання
- Сечовина // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Електронна енциклопедія сільського господарства
- СЕЧОВИНА //Фармацевтична енциклопедія
 | Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
