Багтрекер

Кожному, хто розробляв програмні продукти, добре знайоме співвідношення «20/80» — останні 20 % роботи тривають 80 % часу.

Як це не парадоксально, але нічого дивного в цій пропорції немає, адже саме на завершальній стадії починається тестування проєкту, коли виявляються помилки, і що більший проєкт, то більше буде знайдено помилок.

Водночас досить часто виявляється, що більшість цих помилок були відомі та могли бути виправлені з меншими витратами на попередніх стадіях роботи, але не були вчасно описані, а потім загубилися серед інших важливих завдань.

Отже, система відстеження помилок у найпростішому варіанті — це процес, що включає в себе виявлення помилки, її опис, виправлення і перевірку цього виправлення, тобто процес «стеження» за багом протягом всього як його життєвого циклу, так і життєвого циклу розробки в цілому.

Сукупність інформації про дефект

Головний компонент багтрекера — база даних, що записує повідомлення про виявлені дефекти. Ці повідомлення зазвичай включають наступну інформацію:^[2]

• номер (ідентифікатор) дефекту;
• короткий опис дефекту;
• хто повідомив про дефект;
• дата і час виявлення дефекту;
• версія продукту, в якій виявлено дефект;
• серйозність (критичність) дефекту та пріоритет вирішення^[3];
• опис кроків для відтворення дефекту (неправильної поведінки програми);
• очікуваний результат і фактичний результат;
• відповідальний за усунення дефекту;
• обговорення можливих рішень та їх наслідків;
• поточний стан (статус) виправлення дефекту;
• версія продукту, в якій дефект виправлено.

Крім того, розвинені системи надають можливість прикріплювати файли, які допомагають описати проблему (наприклад, дамп пам'яті^[en] або скріншот).

Життєвий цикл дефекту

Типові багтрекери підтримують концепцію життєвого циклу бага, що відстежується через статус, присвоєний багу:

1. новий — дефект зареєстрований тестувальником
2. призначений — призначений відповідальний за виправлення дефекту
3. вирішений — дефект переходить назад у сферу відповідальності тестувальника. Як правило, супроводжується резолюцією, наприклад:
   • виправлено (виправлення включені у версію таку-то)
   • дубль (повторює дефект, що вже знаходиться в роботі)
   • не виправлено (працює відповідно до специфікації, має занадто низький пріоритет, виправлення відкладено до наступної версії тощо)
   • неможливо відтворити («в мене все працює»; запит додаткової інформації про умови, в яких дефект проявляється)
4. далі тестувальник проводить перевірку виправлення, залежно від чого дефект або знову переходить у статус призначений (якщо він описаний як виправлений, але не виправлений), або у статус закритий
5. відкритий повторно — дефект знайдено знову в іншій версії

Багтрекер може надавати адміністраторові можливість налаштувати права доступу на основі статусу, змінювати статус бага чи вилучати баг, а також конфігурувати статуси багів і в який статус баг може бути переведено в кожному окремому випадку. Деякі системи надсилають електронного листа зацікавленим сторонам, як наприклад, відправнику баг-репорту та призначеним програмістам, у разі додавання нового запису чи зміни статусу.

Головна перевага багтрекера полягає в забезпеченні чіткого централізованого огляду запитів на розробку (включаючи як помилки, так і виправлення, різниця часто нечітка) та їх стану. Список пріоритетів незавершених пунктів (що часто називається backlog) забезпечує вагомий внесок при визначенні перспективного плану продукту, чи просто «наступного релізу».

У корпоративному середовищі багтрекер може використовуватися для генерації звітів^[en], що показують продуктивність програмістів при виправленні помилок. Однак, іноді такий підхід може спричинити неточний результат через те, що різні помилки мають різну ступінь серйозності та складності. Водночас серйозність проблеми прямо не стосується складності її усунення. Погляди менеджерів та архітекторів можуть відрізнятись.

Багато багтрекерів, зокрема ті, що використовуються більшістю проєктів відкритого програмного забезпечення, дозволяють вводити звіт про помилку безпосередньо користувачам.^[4] Інші системи використовуються лише всередині компаній чи організацій, що займаються розробкою програмного забезпечення. Здебільшого багтрекери використовуються спільно з іншими системами керування проєктами.

Локальний багтрекер (англ. Local bugtracker, LBT) — зазвичай комп'ютерна програма, використовувана командою професійних підтримувачів додатку (часто служба технічної підтримки) для відстеження проблем і спілкування з розробниками програмного забезпечення. Використання LBT дозволяє спеціалістам зі служби підтримки відстежувати баги «своєю власною мовою», а не «мовою розробників». Крім того, використання LBT дозволяє команді підтримки відстежувати інформацію про користувачів, що висловили скарги, неважливі для процесу розробки (тоді у разі використання LBT існує два багтрекери).

Розподілені багтрекери

Деякі багтрекери розроблено для роботи з програмами розподіленого контролю версій. Такі розподілені багтрекери дозволяють легко читати, додавати до бази даних чи оновлювати звіти про помилки, поки розробник поза мережі^[5]. До розподілених багтрекерів належать Bugs Everywhere, DisTract і Fossil.

Останнім часом комерційні багтрекери також почали об'єднуватися з розподіленим контролем версій. FogBugz^[en], наприклад, дозволяє цю функціональність через інструменти контролю вихідного коду, Kiln^[6].

Хоча вікі та багтрекери вважаються різними типами програмного забезпечення, ikiwiki^[en] може також використовуватись як розподілений багтрекер. У ній можливо керувати як документами, так і кодом, в інтегрованому розподіленому стилі. Однак, функціональність її запитів широка чи дружня до користувача, як у деяких інших, нерозподілених багтрекерів, таких як Bugzilla^[7]. Подібні твердження стосуються й org-mode, хоча це й не програма для вікі як така.

• Issue tracking system^[en]
• Порівняння систем відстеження проблем^[en] — включно з системами відстеження помилок
• Баг
• Книга відгуків і пропозицій

• Bug Tracking Software, каталог посилань Open Directory Project
• How to Report Bugs Effectively
• List of distributed bug tracking software
• Топ-10 систем відстеження помилок (англійською) . Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 14 березня 2019.
• Методи доступу до журналів системи відстеження помилок. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 14 березня 2019.

Це незавершена стаття про програмне забезпечення. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.