Стугна-П

Пуск ракети

Після здобуття Україною Незалежності КБ «Луч» розробило протитанкові ракети «Стугна» калібру 100 мм, що призначалися для модернізації танків Т-55 та гармат МТ-12 «Рапіра». Ракети «Стугна» були аналогом російських протитанкових ракет «Кастет».^[4]

У 2005 році КБ «Луч» почало розробку нового протитанкового ракетного комплексу — «Стугна-П». Ракети у новому комплексі були більшого калібру, ніж у «Стугни» — 130 мм.^[4]

Комплекс «Стугна-П» призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Як виявила практика застосування «Стугна-П», ПТРК також здатний вражати статичні та маневрені повітряні цілі типу вертоліт.

12 квітня 2011 року ПТРК «Стугна-П» був прийнятий на озброєння Міністерством оборони України.^[5]

У лютому 2015 був представлений мобільний варіант протитанкового комплексу «Стугна-П», встановлений на шасі UTV CFmoto Tracker.

20 березня 2015 року ДК «Укроборонпром» почав масовий випуск ПТРК «Стугна-П», про що повідомив генеральний директор ДК «Укроборонпром» Р. А. Романов.

4 жовтня 2015 року Збройні сили України та Національна гвардія отримали на озброєння легкий мобільний протитанковий комплекс вітчизняної розробки на базі квадроциклу CFmoto Tracker 800.^[6]

Наприкінці 2015 року ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО для її подальшого використання європейськими компаніями. Партнером КБ «Луч» на європейському та натовському ринку виступає бельгійська компанія CMI Defence (Cockerill Maintenance & Ingénierie)^[7].

У вересні 2018 року стало відомо, що Україна отримала понад 100 тепловізорів Aselsan Eye-Lr S, які будуть встановлюватися на установки «Стугна-П».^[8]

Лише у 2018 році було доставлено 2500 ракет для Збройних Сил України.^[9]

У серпні 2023 року міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін повідомив, що Україна вчетверо збільшила виробництво комплексів, порівняно з січнем 2023 року^[10].

Базова версія складається з встановленої на штативі пускової установки, контейнера для ракет, приладу наведення і пульта дистанційного керування, який дозволяє оператору робити пуск на відстані.

Ракети

Комплекс «Стугна-П» комплектується ракетами калібру 130 мм, що встановлюються у транспортно-пусковому контейнері. Керована ракета може бути оснащена різними типами бойових частин: тандемною кумулятивною, осколково-фугасною або термобаричною.^[7]

Характеристики ракет, згідно специфікацій КБ «Луч»:^[11]

Вартість ракети складає від 20 до ~50 тис. доларів США залежно від умов контракту^[9].

Наведення

Комплекс оснащений напівавтоматичною системою наведення за лазерним променем.^[12] Також можливе дистанційне керування ракетою по телевізійному каналу із закритої позиції (спеціально підготовленого укриття).

Прилади наведення:

• «ПН-І»:
  • Маса: 15 кг
  • Дальність виявлення цілі типу «танк» вдень: до 6,500 м
  • Дальність розпізнавання цілі: 2,500 м
• Aselsan Eye-Lr S^[8]
  • Цілі вдень: до 15,000 м
  • Танк уночі: до 5,600 м
  • Людина вночі: до 2,500 м

Для стрільби вночі, а також в умовах поганої видимості, може встановлюватися малогабаритна телевізійна камера SLX-Hawk від британської компанії Selex ES.^[13]

Для потреб української армії в 2015 році було розроблений новий мобільний протитанковий комплекс «Стугна-П» на базі CFmoto Tracker 800. На платформу вантажного відкритого багі встановлено ПТРК з дистанційним керуванням та три запасні ракети, а також може бути оснащений стрілецькою зброєю. Екіпаж всюдиходу складає всього дві особи.

Завдяки потужному шасі UTV з двигуном потужністю 63 к.с., повним приводом і можливістю блокування диференціала дозволяє розвивати швидкість до 105 км/год та несподівано з'являтися там, де ворог його зовсім не очікує. Час підготовки пострілу теж був зведений до мінімуму. Завдяки своїй мобільності протитанковий всюдихід може завдавати несподівані удари по ворогу і швидко змінювати свою позицію, що робить його ефективною одиницею як в польових умовах, так і в умовах міського бою.

Російсько-українська війна

ПТРК «Стугна» складає значну частину українського протитанкового озброєння. Це основний засіб ракетної протидії танкам поряд з імпортованими із США та Естонії «Джавелінами»^[9].

Повідомлялося, що комплекс використовувався при обороні Луганського аеропорту влітку 2014 року.^[14] Комплекс також був використаний при обороні Донецького аеропорту.^[15]

В жовтні 2018 року стало відомо, що 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» Збройних Сил України отримала всюдиходи UTV (Utility Task Vehicle) для перевезення пускових установок ПТРК «Стугна». Подібні всюдиходи — UTV CFmoto Tracker 800 із ПТРК «Стугна» — у жовтні 2015 року отримала Національна гвардія України^[16].

ПТРК «Стугна-П» були неодноразово з успіхом використані для знищення вогневих засобів ворога. Так, наприклад, надвечір 30 січня 2019 року на лінії зіткнення з російсько-терористичними військами у Луганській області на напрямку Сокільники — Кримська українським протитанковим підрозділом було знищено ворожу бойову машину — багатоцільовий тягач МТ-ЛБ зі встановленою зенітно-артилерійською установкою ЗУ-23-2^[17].

15 березня 2020 року, поблизу окупованої Саханки, неподалік Маріуполя українським захисникам вдалось підбити вантажівку бойовиків, що здійснювала логістичне забезпечення російсько-терористичних військ. Як стверджують бойовики, у результаті влучання було ліквідовано одного бійця російсько-терористичних військ, а ще один отримав поранення. Показані ними залишки ракети свідчать про використання ПТРК «Стугна-П»^[18].

Наприкінці грудня 2021 року українським волонтером Олександром Карпюком було оприлюднене відео з камери наведення комплексу ураження вантажівки «Урал» окупаційних сил Росії. Точне місце події, дата ураження вантажівки та підрозділ ПТРК волонтером не розголошується^[19].

У 2022 році, під час російського вторгнення в Україну, «Стугна-П» використовувалася Збройними Силами України проти ворожої техніки.^[20] Зокрема, ПТРК використовували Сили територіальної оборони ЗСУ. Так, бійці 112-ї БТрО, використовуючи «Стугну», спалили п'ять одиниць російської техніки під час бою біля села Скибин, Київська область, в тому числі два танки.^[21]

На початку квітня 2022 року військовослужбовцями 95 ОДШБр влучним пуском ракети «Стугна-П» було знищено ударний вертоліт Ка-52 російських військ в польоті^[22]. Перед тим з ПТРК «Корсар» було знищено російський Мі-8^[23]. 1 травня було поширене відео іще одного успішного застосування ПТРК «Стугна-П» по завислому Ка-52. Тут так само не спрацював комплекс оборони вертольоту «Витебск», який нібито дає максимальний захист від всіх можливих ракетних загроз. Включно із детекцією лазерного опромінювання^[24].

Були також зафіксовані в бойових умовах випадки успішного застосування комплексу по цілях на відстанях до 5 км (4800-5000 м) і більше^[25] або на менших відстанях але зі значною кутовою швидкістю^[26][27], в рухому та частково видиму ціль на відстані близько 4 км^[28] та проти піхоти в польовому укритті на відстані близько 4 км^[29] та складу боєприпасів у польовому укритті на відстані близько 4,6 км^[30].

Українські «Стугна-П» також були використані в «дуелях» з російськими операторами ПТРК в умовах міста^[31]. Тут дуже вигідно проявила себе можливість дистанційного керування комплексом. Зокрема, відомий випадок знищення російського оператора ПТРК «Корнет», який був вимушений весь час перебувати безпосередньо поруч з комплексом, зі «Стугни-П»^[32].

У грудні 2022 року підрозділ ПТРК «Дайвер» зі «Стугни» знищив новітній російський танк Т-90М^[33].

Скіф

«Стугна-П» має експортну версію — «Скіф». Єдина відмінність «Скіфа» від «Стугни-П» — використання прицілу виробництва білоруської компанії «Пеленг».^[34] ПТРК «Скіф» оснащується білоруським приладом наведення ПН-С, ПТРК «Стугна-П» — приладом наведення ПН-І української розробки.^[4][35] Скіф-М може використовувати усі ракети класу РК-2^[36].

Ракета виготовляється у м. Київ на ДАХК «Артем», прилад наведення «ПН-С» — у м. Мінськ на ВАТ «Пеленг».

Комплекс комплектується ракетами калібрів 130 мм і 152 мм в транспортно-пускових контейнерах з тандемними кумулятивними (РК-2С, РК-2М-К) і осколково-фугасними (РК-2ОФ, РК-2М-ОФ) бойовими частинами^[37].

18 травня 2018 року було успішно завершено фінальні випробування «Скіфа» — експортного варіанту комплексу «Стугна-П»^[38][39].

Версії:

• «Скіф» — базова модифікація, представлена на виставці у лютому 2005 року^[40]
• «Скіф-Д» — складається з встановленої на тринозі пускової установки, контейнера для ракет Р2, приладу наведення ПН-С і пульту дистанційного керування, який дозволяє оператору виконувати пуск з дистанції до 50 м
• «Скіф-М» — ПТРК, оснащений білоруським тепловізором

  

• автономний тренажер ПТРК «Скіф», розроблений білоруським ЗАО «ЦНІП» — вперше представлений в 2013 році на збройовій виставці IDEX-2013, призначений для навчання розрахунків «Скіф»^[41]

Амулет

На виставці «Зброя та Безпека 2019» було представлено оснований на «Стугні» протитанковий ракетний комплекс «Амулет» на шасі СБА «Новатор». А в лютому 2020 року КБ «Луч» представило ПТРК «Амулет» вже на шасі БРДМ-2^[42].

Скіф-М

Створений в 2022 році з урахуванням досвіду бойового застосування в умовах уже повномасштабного російського вторгнення. Зміни торкнулись пускової установки: суттєво полегшено триногу, установка отримала нові пристрої повороту та піднесення та кращі акумулятори живлення. Комплекс отримав новий полегшений пульт дистанційного керування з новими комфортнішими органамиуправління польотом ракети. Також оновлено модуль прицілювання та наведення ПН-У, до його складу інтегровано лазерний далекомір^[43].

•  Україна: У 2017 році КБ «Луч» продовжив постачання протитанкових ракетних комплексів «Стугна-П», достроково поставивши біля 300 ракет РК-2 із визначеною замовником кількістю пускових установок до серпня того ж року^[44].
  • 20 квітня 2011 прийнятий на озброєння Збройних Сил України^[45];
  • 4 жовтня 2015 прийнятий на озброєння Національної гвардії України^[6];

•  Азербайджан:

  прийнятий на озброєння в 2010^[46] й встановлюються на бронеавтомобілі «Скорпіон»^[47]

•  Алжир:

  влітку 2016 року підписано контракт на придбання комплексів «Скіф»^[48]

•  Грузія (модифікація ПТРК Скіф)^[49]
•  М'янма^[50]
•  Марокко^[51]
•  Саудівська Аравія: (модифікація ПТРК Скіф)

  у серпні 2018 року було придбано п'ятдесят українських ПТРК «Скіф» та «Корсар» виробництва КБ «Луч».^[52].

•  Катар^[53]
•  Єгипет^[54]
•  Йорданія^[54]

Туреччина

В жовтні 2020 року гендиректор «Укрспецекспорту» Вадим Ноздря повідомив, що в Туреччині на спільному підприємстві «Щит Чорного моря» виготовлятимуть ПТРК «Скіф». На першому етапі роботи це буде великовузлова збірка з поставлених із України складових. Також Туреччина замовила партію цих ПТРК в Україні для своїх потреб^[55].

• 
  Стугна-П
• 
  Стугна-П
• 
  На Михайлівській площі, 2018
• 
  На виставці «Зброя та безпека», 2018

ПТРК «Стугна» згадується у пісні «Байрактари й джавеліни» Тараса Компаніченка, присвяченій російсько-українській війні.^[56]

• Корсар (ПТРК) — український ПТРК 2-го покоління, калібр 107 мм
• Бар'єр (ПТРК) — український ПТРК 2-го покоління, для встановлення на бронетехніку та гелікоптери
• BGM-71 TOW — американський ПТРК 2-го покоління
• Корнет (ПТРК) — російський ПТРК 2-го покоління
• FGM-148 Javelin — американський ПТРК 3-го покоління
• NLAW (ПТРК) — шведсько-британська переносна протитанкова керована ракета малої дальності

• Михайло Жирохов, Українські «Джавелін» // cheline.com.ua

Інструкції

• Інструкція по стрільбі з ПТРК «Стугна» («Скіф») — КБ «Луч», 11 березня 2022.
• Інструкція по використанню ПТРК «Скіф» — КБ «Луч», 11 березня 2022.

Відео

• КБ «Луч». Протитанкові комплекси на YouTube
• ПТРК "Скиф" на канале CTV.by на YouTube
• ПТРК Скиф в программе «Военная тайна» на YouTube
• Противотанковые комплексы КБ «Луч» на YouTube

Новини

• КБ «Луч» підготувало до передачі ЗСУ чергову партію протитанкових керованих ракет. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 26 липня 2018. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 26 липня 2018.
• На «Зброя та безпека» покажуть ПТРК «Стугна-П». https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 30 липня 2018. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018.
• Нова армія: Збройні сили України отримали велику кількість ПТРК “Стугна-П” та “Корсар”. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 23 серпня 2018. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
• Михайло Жирохов (22 квітня 2019). Почему танки оккупантов беспомощны перед украинскими ракетами. https://www.dsnews.ua/. Ділова столиця. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
• Тисячі керованих ракет «Корсар» і «Стугна» поставлено до війська. https://armyinform.com.ua/. АрміяInform. 13 листопада 2019. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 26 грудня 2019.