Стокард Ченнінґ

Народилася у Нью-Йорку, по материнській стороні має ірландські корені^[6].

У 1963 році, будучи 19-річною студенткою коледжу, одружилася з підприємцем і скульптором Волтером Ченнінґом (1940—2015)^[7].

Акторську кар'єру розпочала в театральній компанії Бостона, після чого стала з'являтися і на сценах Нью-Йорка, а в 1971 році дебютувала на Бродвеї. На великому екрані дебютувала у фільмі «Лікарня» (1971), а після кількох незначних ролей на кіноекранах досягла популярності в фільмі «Стан» (1975) з Джеком Ніколсоном.

У 1978 році 33-річна Стокард Ченнінґ зіграла з актором-початківцем Джоном Траволтою і зіркою кантрі і поп-музики Олівією Ньютон-Джон в екранізації бродвейського мюзиклу "Бріолін". Попри вік, вона чудово впоралася з роллю старшокласниці — неформальної лідерки дівчат у школі, де розгортається дія. Її голос звучить у двох музичних композиціях до фільму.

Після невдач у кіно і на телебаченні на початку 1980-х повернулася в театр, де в 1985 році була удостоєна премії «Тоні» за роль у п'єсі «День смерті Джо Егга» (A Day in the Death of Joe Egg)^[8].

Знову домоглася успіху на великому екрані в 1993 році: за роль у фільмі «Шість ступенів відчуження» Ченнінґ була номінована на «Оскар» і «Золотий глобус». Двома роками раніше вже була номінанткою «Тоні» за виконання цієї ж ролі в театральній постановці.

Далі виконала успішні ролі у фільмах «Вонг Фу, із вдячністю за все! Джулі Ньюмар» (1995), «Дим» (1995), «Сутінки» (1999), епізодична поява в кінокартині «Клуб перших дружин» (1996). З кінця 1990-х стала дуже затребувана відразу в трьох напрямках — в кіно, на телебаченні і в театрі^[8].

На великому екрані успішно працювала в фільмах «Практична магія» (1998), «Там, де серце» (2000) і «Щось іще» (2003), а за телевізійні роботи в серіалі «Західне крило» і телефільмі «Історія Меттью Шепарда» була удостоєна двох премій «Еммі» в 2002 році.

Втілила Клару Гітлер в фільмі «Гітлер: Сходження диявола» (2003).

Розлучившись із Волтером Ченнінґ в 1967 році, ще тричі одружувалась. Її другим чоловіком був перекладач Пол Шмідт.