Студеницький замок
Студеницький замок - фортифікаційна споруда, що розташовувалась у м. Студениця (нині село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області).
Історичні факти
Вперше містечко Студениця згадується 1388 р., коли Костянтин і Федор Коріятовичі грамотою надали наміснику Петру Немирі Бакоту, Студеницю та інші містечка[2].
Після спустошення в XV ст., і на поч. XVI ст., забудована знову приблизно в кінці XVI ст. Студениця, в XVII ст. стає великим містечком, що мало замок для захисту.[3]
22 жовтня 1633 р. турецьке військо Абази-паші взяло містечко в облогу і зруйнувало замок[2].
У рішенні сейму 1635 р. було відзначено укріплення містечка, що може свідчити про те, що руїни замку було відновлено.[4]
За дослідженнями Іона Винокура фортеця у Студенці була зведена в XVII ст. і разом із містечком та навколишніми землями, належала польським магнатам Потоцьким.[1]
Експедиція Романа Юри
1969 р. загін Середньодністровської експедиції під керівництвом Романа Юри, яка досліджувала залишки замку, виявили, що споруда знаходилась на незначному підвищенні у східній частині села неподалік від впадіння р. Студениці в Дністер. "Поперечник замку становив близько 70 м. В той період уціліли тільки нижні частини стін, викладені з вапняку на вапняно-глиняному розчині".[5]
Опис будови
Німецький мандрівник Ульріх фон Вердум 13 січня 1672 р., перебуваючи у Студениці записав, що замок знаходився на півночі містечка: "...замок на кшталт зірки, збудований з каменю. У межах його укріплень стоїть тільки дерев'яний будинок..."[2]
У XVIII ст. замок мав вигляд мурованої споруди у формі зірки з башнями по кутках. "Посередині був ринок, оточений кам'яними будинками, східного зразка.Посередині стояла ратуша, була церква грецька (руська) і вірменський костел; ...до міста в'їзд через дві брами, з заходу - Руська брама, зі сходу Вірменська брама..."[6]
