Стіг Ларссон

шведський письменник і журналіст
(Перенаправлено з Стіґ Ларссон)

Стіг Ларссон
Stieg Larsson
Ім'я при народженні Karl Stig-Erland Larsson
Народився 15 серпня 1954(1954-08-15)
Шеллефтегам, Вестерботтен, Швеція
Помер 9 листопада 2004(2004-11-09) (50 років)
Стокгольм, Швеція
·інфаркт міокарда
Поховання Högalids columbariumd
Громадянство Швеція Швеція
Національність швед
Діяльність журналіст, письменник
Мова творів шведська
Роки активності з 1990
Жанр детектив, трилер
Magnum opus «Міленіум» (трилогія)
Конфесія атеїзм
Брати, сестри Joakim Larssond
Нагороди

Скляний ключ (2008)

Шведська академія детективних письменниківd

премія Мекавіті (2009)

премія Баррі[d] (2009)

honorary citizen of Umeåd (2012)

Author of the Yeard (2007)

премія Ентоні (2009)

Премія за найкращий детективний роман Швеціїd

Сайт: www.stieglarsson.se

CMNS: Стіг Ларссон у Вікісховищі

Стіг Ларссон (швед. Karl Stig-Erland Larsson; 15 серпня 1954 — 9 листопада 2004) — шведський журналіст і письменник, народився в Шеллефтегамі, Швеція. Найбільше відомий за написання детективної трилогії «Міленіум», яка була опублікована після його смерті. Перший роман з серії «Чоловіки, що ненавидять жінок» (в англійському виданні назва «The Girl with the Dragon Tattoo» — «Дівчина з татуюванням дракона») отримав премії Ентоні, Баррі, Мекавіті, «Скляний ключ».

Ларссон у 2008 році був другим автором у світі за продажами. У травні 2010-го року було продано понад 27 мільйонів примірників його трилогії «Міленіум» в усьому світі,[1] через п'ять місяців ця кількість виросла до 46 мільйонів,[2] і досягла 65 мільйонів у грудні 2011 року.[3]

Життєпис

Народився 15 серпня 1954 року в Шеллефтегамі, лен Вестерботтен, Швеція. Батько Стіга був художником «Вестерботтенс-кур'є», місцевої щоденної газети. Коли народився Стіг, його батькам було по 17 років. Перші дев'ять років свого життя Стіг прожив з бабусею, матір'ю батька. Потім він переїхав до батьків, у яких на той час народився ще один син. Дідусь Стіга по материнській лінії був антифашистом. У 1940 році він був відправлений до табору для інтернованих «Стуршен», розташований на півночі Швеції.

У 16 років Ларссон пішов з дому. У 18 років на зустрічі, яка проводилася шведською організацією, створеною на підтримку Національного фронту визволення Південного В'єтнаму, він познайомився з архітектором Євою Ґабріельссон, яка стала потім його супутницею і товаришем.

Ларссон був активістом Соціалістичної партії Швеції, редагував шведський часопис «Четвертий інтернаціонал». Також він регулярно дописував у щоденній газеті «Інтернаціонал». У 1987 році вийшов з партії, коли не захотів захищати соціалістичні режими сумнівного демократичного змісту.

Був головою шведського клубу любителів наукової фантастики.

У 1977 році Ларссон брав участь у підготовці жіночих партизанських загонів Народного фронту визволення Еритреї — вчив, як поводитися з гранатометом. Але був змушений залишити цю діяльність через хворобу нирок. Після повернення до Швеції працював з 1977 по 1999 роки графічним дизайнером у найбільшому шведському новинному агентстві «Tidningarnas Telegrambyrå».

У 1981 році разом з Євою Ґабріельссон прибув у звільнену Гренаду, де вони вивчали розвиток революції, досвід сільськогосподарських кооперативів, жіночих організацій і зустрічалися з різними діячами революційного уряду, в тому числі, з Морісом Бішопом. А після повернення на батьківщину брали участь у створенні організації шведсько-гренадської солідарності.

З 1982 року Ларссон працював скандинавським представником британської антифашистської газети «Searchlight», заснував шведську організацію «Експо», створену для протидії поширенню крайніх правих, расистських і нацистських поглядів серед молоді, був видавцем однойменного часопису.

Ларссон написав книгу «Правий екстремізм», а також читав лекції та брав участь у публічних дебатах про право-екстремістські організації у Швеції. У співавторстві з Мікаелем Екманом написав дослідження «Шведські демократи: національний рух» та «Шведські демократи: погляд зсередини».

Стіг Ларссон помер 9 листопада 2004 року від інфаркту міокарда.

Документальні праці

  • Стіг Ларсон, Анна-Лєна Лоденіус. Правий радикалізм (швед. Extremhögern), Стокгольм, 1991;
  • Стіг Ларссон, Мікаель Екман. Шведські демократи: національний дух (швед. Sverigedemokraterna: den nationella rörelsen), Стокгольм, 2001 ;
  • Стіг Ларссон, Сесілія Інгланд. Дебати щодо честі: Фемінізм або фашизм (швед. Debatten om hedersmord: feminism eller rasism), Стокгольм, 2004;
  • Річард Слятт, Марія Блюмквіст, Стіг Ларссон, Давид Лагерльоф. Шведські демократи: погляд зсередини (швед. Sverigedemokraterna från insidan), 2004.

Художні твори

Українською

Екранізації творів

Література про С. Ларссона

  • Ян-Ерік Петтерсон. Стіґ Ларссон. Детективіст на тлі епохи. Перекладач — Олександр Стукало. — Київ: Темпора, — 2011. — 262 с.[14]

Примітки

Посилання