Тяньгун-2
Тяньгун-2 (кит. 天宫二号, дослівно «небесний палац» або «небесна світлиця») — друга китайська пілотована орбітальна станція Проекту 921-2, яку називають космічна лабораторія. Планований запуск у 2016 році[1] відбувся 15 вересня 2016 р.[2] «Тяньгун-2» — орбітальна станція, аналогічна за розмірами і функціями радянським орбітальним станціям другого покоління «Салют-6» і «Салют-7». 15 вересня 2016 р. китайські вчені запустили ракету-носій «Чанчжен-2F» («Великий похід-2F»), яка доставила на орбіту космічну лабораторію «Тяньгун-2». Основні завдання лабораторії — прийом пілотованих і вантажних космічних кораблів, тестування середньострокового перебування на орбіті астронавтів, дозаправка паливом і проведення ряду наукових і прикладних експериментів. "Тяньгун-2"має такі параметри: довжина становить 10,4 метра, діаметр — 3,35 метра, вага — 8,6 тонни.
До «Тяньгун-2» можна пристикувати одночасно до двох пілотованих або безпілотних кораблів «Шеньчжоу» або автоматичних вантажних кораблів постачання масою 13 тонн з корисним навантаженням 6 тонн, створених на базі орбітальних станцій цієї серії[3][4][5][6]. Конструкція «Тяньгун-2» повинна стати базою для модулів, що будуть стикуватися з наступною китайською орбітальною станцією «Тяньгун-3».
Станція завершила свою роботу 20 липня 2019 року, коли її планово було зведено з орбіти Землі.
Характеристики
«Тяньгун-2» за масою і габаритами істотно більша, ніж перша станція «Тяньгун-1». Крім лабораторно-побутового відсіку існуватиме перехідний відсік, до якого можна пристикувати кілька інших лабораторних модулів. Подібно до «Салют-6» і «Салют-7», «Тяньгун-2» матиме дві секції різного діаметра — службовий (приладово-агрегатний) і лабораторний відсік і спеціальний передній перехідний відсік. Крім переднього андрогінно-периферійного стикувального вузла на перехідному відсіку, «Тяньгун-2» також матиме ще задній стикувальний вузол на службовому відсіку. На секції меншого діаметра лабораторного відсіку також будуть встановлені панелі сонячних батарей.
Загальні дані:
- Маса — близько 20 тонн;
- Довжина — 14,4 метри;
- Ширина (за сонячними батареями) — 17 метрів;
- Ширина (максимальний діаметр корпусу) — 4,2 метри;
- Тривалість забезпечування експедиції з 3 тайконавтів — 20 днів.
Експлуатація
17 жовтня 2016 року було здійснено запуск пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-11» із двома космонавтами на борту. 18 жовтня відбулося його стикування із орбітальною станцією «Тяньгун-2» та космонавти перейшли на борт останньої[7]. Після місяцю роботи, 17 листопада, спускна капсула корабля «Шеньчжоу-11» з двома членами екіпажу на борту відстикувалася від орбітальної лабораторії та 18 листопада 2016 року успішно приземлилася на Землю.[8].
20 квітня 2017 року до станцій було запущено перший безпілотний вантажний космічний корабель Тяньчжоу-1[9]. Стикування в автоматичному режимі відбулося 22 квітня. Корабель доставив на орбіту близько 6 тон вантажу[10].
20 липня 2019 року станція завершила свою роботу, її планово було зведено з орбіти Землі. Більша частина апарату згоріла в атмосфері Землі, а окремі шматки впали у Тихий океан між Новою Зеландією та Чилі.[11]
Див. також
Примітки
Посилання
- https://geektimes.ru/post/261326/ [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
