Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни
Удари по критичній інфраструктурі України під час російсько-української війни — воєнний злочин, скоєний російськими військовими під час повномасштабного військового вторгнення в Україну, аби примусити вище українське політичне керівництво піти на переговори з кремлівським режимом на вигідних для останнього умовах[1][2].
| Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни | |
|---|---|
| повітряна війна над Україною | |
.jpg) Відсутність світла вночі після масованих ударів проти об'єктів критичної інфраструктури України добре помітна з супутника NASA, 24 листопада 2022 року | |
| Місце атаки | Об'єкти критичної та цивільної інфраструктури на території України |
| Мета атаки | схилити Україну до переговорів, підірвати українську промисловість та енергетичну систему |
| Дата | від вересня 2022 року |
| Спосіб атаки | Регулярні масові обстріли крилатими та балістичними ракетами, іншими далекобійними ракетами, дронами-камікадзе |
| Терористи | Збройні сили Росії |
| Категорія у Вікісховищі | |
Зазнавши нищівної поразки в боях за Київ та Харків, Російська Федерація вдалася до відвертого тероризму: від 10 жовтня 2022 року почерговими хвилями завдавала масованих та методичних ракетних ударів по об'єктах критичної інфраструктури України.
За словами тодішнього заступника міністра внутрішніх справ Євгенія Єніна станом на кінець листопада 2022 року, російські військові знищили чи пошкодили понад 700 життєво важливих споруд — аеропорти, мости, нафтобази, трансформаторні підстанції та електростанції, тощо[3].
На думку голови НЕК «Укренерго» та експертів у галузі енергетики задум російських військових полягав у тому, аби шляхом знищення ключових трансформаторних підстанцій розбити енергосистему України на ізольовані острови та завадити перетоку електричної енергії між регіонами. Тому окрім власне самих військових, у підготовці ударів брали участь й російські енергетики[4].
Станом 26 січня 2023 року від ударів загинули не менше 134 цивільних громадян і були поранені ще близько 380[5][6].
«Гібридний період» (2014—2022)
Від початку російської військової агресії проти України взимку 2014 року траплялись окремі удари по об'єктах критичної інфраструктури України в місцях бойових дій.
У грудні 2015 року та в грудні 2016 року росіяни провели кібератаки на українські енергетичні компанії, внаслідок яких у низці областей України протягом кількох годин була відсутня електрика.
Об'єкти електроенергетики
11 вересня 2022 року
.jpg)
Надвечір неділі 11 вересня 2022 року, за даними Повітряних сил ЗСУ, ворог здійснив 12 пусків крилатих ракет морського та повітряного базування — «Калібр» та Х-101. Українським ППО вдалось знищити 9 із 12 ракет, однак росіянам вдалось обстріляти Зміївську ТЕС та три підстанції високої напруги, внаслідок чого було знеструмлено 40 підстанцій різної напруги, відімкнено 2 повітряні лінії 750 кВ, 5 повітряних ліній 330 кВ[7]. Також була обстріляна Харківська ТЕЦ-5, частково зруйнована адміністративна будівля, виникла величезна пожежа[8].
Під час обстрілів загинули 4 енергетиків, троє — дістали поранення[7].
Сотні тисяч споживачів залишались без світла на Полтавщині, Дніпропетровщині, Харківщині, Сумщині, Донеччині[7].
Проте електропостачання вдалось відновити у доволі стислі терміни[7].
У відповідь на обстріл президент України Володимир Зеленський виголосив промову «Без вас».
10—19 жовтня 2022 року
.webp)
10 жовтня 2022 року російські війська завдали масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України[9]. Росіяни застосували 84 крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети, розвідувальні та ударні БПЛА типу «Shahed-136»[10].
Від обстрілів загинули 23 особи, іще 100 — поранено[11].
Станом на 11 годину ранку 10 жовтня внаслідок ударів пошкоджено 11 важливих споруд енергетики у 8 регіонах та місті Києві[12]. Частину областей знеструмлено[13]. Укренерго повідомила, що у деяких містах і населених пунктах країни можливі перебої з електропостачанням[14]. Усього протягом 10 жовтня та під час менш потужних обстрілів у два наступні дні, ракетними ударами пошкодили 28 об'єктів енергетичної інфраструктури[15]. Ракетні удари продовжилися наступного дня, принаймні 28 ракетних ударів було завдано 11 жовтня[16].
Російська влада робила хибні заяви, що обстріл став відповіддю на вибух на Кримському мосту: насправді ракетні удари готувалися заздалегідь. На це вказувало спільне розслідування видань Bellingcat, The Insider і Der Spiegel про Головний обчислювальний центр ЗС РФ, підрозділ якого займається наведенням ракет[17].
Протягом наступного тижня, до 18 жовтня, ракетами та дронами-камікадзе росіяни уразили та пошкодили 408 об'єктів інфраструктури, із них понад 45 — об'єкти енергетичної інфраструктури, також відомо про пошкодження 180 житлових будників[18].
Часті обстріли енергетичної інфраструктури протягом наступних днів, а надто 19 жовтня, завдали помітної шкоди. Національний оператор НЕК «Укренерго» був змушений вдатися до планових вимкнень споживачів. Імовірно, з настанням холодів частота вимкнень може зрости[19].
22 жовтня 2022 року
22 жовтня 2022 року російські війська завдали другого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. Росіяни застосували крилаті ракети повітряного та морського базування. Було завдано 33 ракетних удари, з яких 18 ракет було перехоплено ППО а 15 влучили по важливих енергетичних спорудах у Кропивницькому і Голованівському районах Кіровоградщини, по енергообʼєкту Одеської області та міста Рівне[20].
31 жовтня 2022 року
Вранці 31 жовтня 2022 року відбувся третій кількісний ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України. Російські військові здійснили кілька хвиль ракетних атак по життєво важливих спорудах України. Всього запустили 78 ракет. Із літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95/Ту-160 випустили 55 крилатих ракет Х-101 та одну Х-59 з півночі Каспійського моря та з району Волгодонська (Ростовська область). Сили та засоби Повітряних сил знищили 44 крилаті ракети[21]. Окрім того, росіяни завдали ударів 22 ракетами з комплексу С-300 та застосували 5 безпілотників[22].
Цим нападом росіяни пошкодили 18 об'єктів (переважно енергетики) у 10 областях, знеструмили ділянки залізниці[23] та сотні населених пунктів у семи областях України[24].
Удари російськими ракетами засвідчено в Київській, Кіровоградській, Запорізькій, Чернівецькій, Черкаській, Харківській областях, на Вінниччині збита ракета впала на цивільні будівлі[25]. Росіяни завдали ракетні удари по Дніпровській ГЕС, Дністровській ГЕС і Кременчуцькій ГЕС[26].
Внаслідок ударів по об'єктах критичної інфраструктури в Київської області близько 80 % споживачів у Києві лишилися без води, були перебої зі світлом[27].
Крилаті ракети порушили повітряний простір Молдови[28]. Уламки однієї збитої ракети впали поблизу Дністровської ГЕС — в селі Наславча, в багатьох будинках вибило вікна. Того ж дня Міністерство закордонних справ Молдови викликало російського посла й оголосило одного співробітника персоною нон ґрата[29].
15 листопада 2022 року
.webp)
15 листопада 2022 року російські військові здійснили четвертий масований ракетний удар по енергетичним спорудам України, який за кількістю випущених ракет — близько 100 одиниць, перевершив обстріл 10 жовтня з 84 ракетами[30].
Зі стратегічних бомбардувальників Ту-95, Ту-160 з району Каспію та Ростовської області були випущені ракети типу Х-101 та Х-555. Водночас, з акваторії Чорного моря були випущені ракети типу «Калібр»[30].
На відміну від обстрілу 10 жовтня цього разу на бойовому чергуванні українських військ були ЗРК IRIS-T SLM та NASAMS[30].
У низці областей: Полтавській, Запорізькій, Херсонській, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Харківській повітряна тривога тривала понад 5 з половиною — майже 6 годин[31].
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля ракетними ударами було виведено з ладу майже половину енергосистеми України[32].
23 листопада 2022 року
23 листопада 2022 року російські військові здійснили черговий масований удар по об'єктах енергетичної інфраструктури України. З літаків-ракетоносців Ту-95МС та ракетних катерів в акваторії Чорного моря було випущено 70 ракет Х-101/Х-555 та «Калібр». Силам протиповітряної оборони вдалося збити 51 ракету та ще 5 баражуючих боєприпасів «Ланцет»[33].
Через ушкодження інфраструктури були запроваджені аварійні вимкнення електричної енергії по всій території України. Аварійний захист спрацював на Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій АЕС, внаслідок чого всі енергоблоки були автоматично вимкнені[33]. Також було знеструмлено більшість теплових та гідро- електростанцій[34]. Через відімкнення всіх АЕС від енергомережі відновлення живлення в країні тривало порівняно довше[35].
Повернути знеструмлені АЕС до енергомережі вдалось лише наступного дня, 24 листопада. Лише Запорізька АЕС лишилась працювати на дизель-генераторах[36].
Внаслідок завданих пошкоджень вперше в історії енергетична система України зазнала системного збою (блекаут): втратила єдність та розпалась на ізольовані острівці. Втім, українським фахівцям вдалось відновити єдність системи у доволі стислий термін[37].
.webp)
У Вишгороді ракета влучила у житловий багатоповерховий будинок[38], загинуло 6 осіб, 30 постраждало[39]. Було пошкоджено чотири багатоквартирних будинки, школу, та дитячий садок[40].
Через ракетний удар по об'єкту критичної інфраструктури поруч з Вишгородом постраждали 6 енергетиків. Унаслідок обстрілів також зруйновано приватний будинок у Фастівському районі[41][42]. В Києві та області загинуло чотири особи, серед них 17-річна дівчина. Також через ракетні удари постраждали 27 чоловік[33][42].
У всьому місті Києві зупинено постачання води, через нестачу електричної енергії обмежено роботу метро, тимчасово зупинено роботу трамваїв та фунікулера[43]. Було повністю знеструмлено місто Львів[44].
В шахтах Дніпропетровської області через знеструмлення опинились заблокованими майже три тисячі гірників[45].
Понад 85 % потягів «Укрзалізниці» затримались в дорозі на понад годину та більше[46].
Через відсутність електроживлення було призупинено оформлення осіб та транспорту в пункті пропуску «Солотвино» (на кордоні з Румунією), та в пунктах пропуску «Косино» і «Дзвінкове» (на кордоні з Угорщиною)[47].
Через перебої без електричної енергії залишилась вся Молдова[48].
Внаслідок обстрілів була порушена цілісність енергосистеми, возз'єднати її вдалось лише о 4-ї ранку наступного дня, 24 листопада[36].
Всього по всій країні внаслідок ракетного обстрілу за даними Національної поліції станом на 24 листопада загинуло десятеро осіб, серед них двоє дітей, іще 52 особи зазнали поранень[49]. Згодом в лікарні загинула сьома людина внаслідок удару по Вишгороду[50].
5 грудня 2022 року
_cropped.jpg)
Вдень 5 грудня 2022 року російські військові завдали шостого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України[51]. Цього разу обстріл припав на 28-му річницю підписання Будапештського меморандуму[52]. Ще однією особливістю цього обстрілу стали удари на випередження українських (за твердженнями російських джерел) БПЛА-камікадзе, які вразили об'єкти на аеродромах стратегічної авіації «Енгельс» та «Дягілєво». Внаслідок ударів на землі залишились кілька стратегічних ракетоносців, у випадку Дягілєво — Ту-22М3, споряджений ракетою Х-22[53], а в «Енгельсі» — пошкоджений Ту-95МС[54].
Згідно попередніх даних командування Повітряних Сил ЗСУ всього було запущено понад 70 ракет: з району Каспійського моря та Волгодонська Ростовської області з восьми літаків Ту-95МС росіяни запустили 38 крилатих ракет Х-101/Х-555, з кораблів у Чорному морі були запущені 22 крилаті ракети типу «Калібр» а також з неба над Чорним морем з літаків Ту-22М3 були запущені три ракети типу Х-22. Окрім того шість керованих ракет Х-59 та одна Х-31П були випущені з винищувачів типу Су-35[55].
Українські підрозділи ППО збили понад 60 ракет[55].
Частина однієї з ракет впала поряд з містом Бричани на півночі Молдови.[56] У Молдові були тимчасові перебої з постачанням електричної енергії[57].
Внаслідок завданих ушкоджень об'єктам інфраструктури довелось застосувати аварійні вимкнення електричної енергії, однак енергосистема України зберегла цілісність та працювала синхронно з Європейською електромережею[58][59].
16 грудня 2022 року
Російські терористи-окупанти цього дня випустили 76 ракет по об'єктах критичної інфраструктури України, 60 з них збила протиповітряна оборона України. З районів Каспійського моря та Чорного моря противник випустив по Україні 72 крилатих ракет Х-101, Х-22 та «Калібр». Також було запущено чотири керовані ракети повітряного базування Х-59 та Х-31П.
У районі Києва було засвідчено понад 40 ракет, 37 із яких збили сили протиповітряної оборони. Це була одна з найбільш масованих ракетних атак на столицю України за весь час повномасштабного вторгнення Росії.[60]
29 грудня 2022 року
О 8 годині ранку російські військові атакували Україну дронами-камікадзе, крилатими ракетами з кораблів і стратегічних бомбардувальників, а також зенітними керованими ракетами С-300. Силами ППО було збито 54 із 69 російських ракет.[61][62][63]
31 грудня 2022 року
З 12:20 в Україні почався масований ракетний обстріл ракетами дальньої дії. Під час повітряної тривоги у повітряному просторі перебувало орієнтовно 20 російських ракет.[64]
14 січня 2023 року
.jpg)
Були застосовані крилаті ракети повітряного базування Х-101/Х-555, Х-22, крилаті ракети морського базування «Калібр» та керовані авіаційні ракети Х-59[65]. Крім того вперше було застосовано ракети 48Н6ДМ від зенітного комплексу С-400 для ударів по Києву з Брянської області[65][66].
З самого ранку в Україні почався масований ракетний обстріл ракетами дальньої дії. Є влучання в енергетичні та промислові об'єкти України. Значні руйнування житлових будинків. Повідомляється про випущені 38 ракет у цей день, з яких збито 25[67].
Внаслідок ракетних ударів було пошкоджено 9 блоків ТЕС, 3 магістральні підстанції та повітряну лінію[68]. Зокрема, було зруйновано турбінну залу енергоблока однієї з теплоелектростанцій компанії ДТЕК[65]. Енергосистема зберегла цілісність, але через значний дефіцит генерації довелось застосувати аварійні відключення[68].
Зокрема, потужні вибухи вдень 14 січня прогриміли у столиці, Київській, Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській, Харківській, Черкаській, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій областях.
За попередніми даними, майже всюди відпрацювала протиповітряна оборона, знищивши ворожі ракети, проте зафіксовано й влучання по житловому будинку та об’єктах критичної інфраструктури.
26 січня 2023 року
Атака почалась вночі з 25 на 26 січня з масованого нальоту БПЛА типу Shahed 136. Всі 24 літальних апарата було збито, однак в Київській області було зафіксовано й влучання: було пошкоджено 5 житлових будинків, та 7 об'єктів та споруд, пошкоджено 40 автомобілів[69].
Друга хвиля сталась на світанку: було чутно вибухи в Одесі, Миколаєві, Вінниці та Київщині, засвідчено влучання в Вінниці, Одесі, Києві.
Ворог атакував Україну з літаків Ту-95МС, Су-35 та МіГ-31К та кораблів з акваторії Чорного моря. Були застосовані крилаті ракети Х-101, Х-555, Х-59, «Калібр» та гіперзвукові Х-47 «Кинджал»[70]. Також ворог обстрілював об'єкти критичної інфраструктури в Запорізькій області ракетами від С-300[71].
Силами і засобами Протиповітряної оборони України було збито 47 ракет із 55, при чому 20 з них — навколо столиці, а три з чотирьох Х-59 ракет не досягли цілей[70].
Через ракетну атаку ворога у деяких областях запроваджено аварійні відключення світла. Найбільше від ударів росіян по енергооб'єктах постраждали Київська, Одеська та Вінницька області.
Станом на 15-у годину відомо про 11 загиблих та 11 постраждалих внаслідок атаки[72].
Внаслідок ракетних атак та бойових дій станом на кінець січня 2023 року в електричній системі України в пікові години споживання (ранок та вечір) існував дефіцит генерації до 5 ГВт, а вночі дефіцит становив близько 3 ГВт. На окупованих територіях опинилось генерувальних потужностей до 10 ГВт[73].
10 лютого 2023 року
16 лютого 2023 року
9 березня 2023 року
Масований ракетний обстріл був здійснений вночі (рано в ранці) 9 березня 2023 року. Загалом російські військові випустили 81 ракету різного типу і базування, та 8 дронів-камікадзе[74].
За даними Командування Повітряних Сил ЗСУ під час цього обстрілу було використано рекордну кількість — 6 гіперзвукових ракет Х-47 «Кинджал»[74].
Силами оборони України було знищено 34 крилаті ракети, а також 4 безпілотники[74].
Внаслідок удару Запорізька АЕС вже вшосте втратила зовнішнє живлення, та перейшла в аварійний стан з живленням від дизель-генераторів[75].
22 березня 2024 року
Російські окупанти, в ході наймасованішої ракетної атаки по території України, завдали два прямих влучання у Запоріжжі по Дніпровській гідроелектростанції — пошкоджено ГЕС-1 та ГЕС-2. Російська ракета влучила в тролейбус з пасажирами, який рухався через дамбу Дніпровської гідроелектростанції[76][77][78][79][80]. Правоохоронці розпочали розслідування за фактом масованого обстрілу російськими окупантами Запоріжжя та Дніпровської ГЕС[81].
У Вінницькій області та Кривому Розі, зафіксовано удари по об'єктах інфраструктури. Введені графіки аварійних відключень електроенергії. Окупанти здійснили понад 15 ударів по об'єктах енергетики Харкова. Місто фактично повністю без світла. Міська влада повідомила, що вранці на маршрути не вийде електротранспорт — перевезення здійснюватимуть автобуси за схемою блекауту.
Вибухи також лунали у Дніпрі, Хмельницькому, Шепетівці, Старокостянтинові, Красилові та навколишніх селах області після цього виникли перебої з електрикою[82].
Знищено Зміївську ТЕС[83]
11 квітня 2024 року
Воєнні злочини Росії продовжилися руйнуванням Трипільської ТЕС, повністю знищено усі робочі ТЕС Центренерго[84][85] після Зміївської ТЕС та інших об'єктів енергетики[86]
Підсумкова таблиця
Інші
Окрім об'єктів електричної енергетики росіяни завдали низку ударів, пошкодили, вивели з ладу або зруйнували низку об'єктів критичної інфраструктури інших видів.
Гідротехнічні споруди
.jpg)
Ще у квітні 2022 року російські війська підірвали водогін, яким до Миколаєва йшла дніпровська вода. За даними розслідування BBC, водогін було зруйновано навмисне. Ремонтну бригаду російська армія не допустила[90].
Навіть після звільнення Херсону російські військові заважали відновити водопостачання з Дніпра: через знищені електромережі в Херсонській області були знеструмлені насосні станції[91], а під час ракетного обстрілу 28 листопада 2022 року взагалі було пошкоджено одну з насосних станцій МКП «Миколаївводоканал»[92].
Зокрема, 14 вересня 2022 року російські військові вдарили балістичними ракетами по гідротехнічних спорудах Карачунівського водосховища на західних околицях Кривого Рогу. Внаслідок ракетного удару було пошкоджену греблю, почався витік води в Інгулець[93][94][95], рівень води у річці збільшився на 1-2 метри, через що було підтоплено 112 приватних будинків[96][97].
Внаслідок ракетного удару у Кривому Розі виникли перебої із водопостачанням у декількох районах міста[98][99]. Окрім того, без водопостачання залишилися близько 5000 жителів Софіївської селищної громади[100] та 7000 жителів Лозуватської сільської громади[101].
6 жовтня 2022 року під час відступу російські військові підірвали дамбу в Донецькій області, внаслідок чого було підтоплено селище Райгородок[102].
В лютому 2023 року українські державні органи повідомляли про те, що через захоплену росіянами греблю Каховської ГЕС відбувається значне скидання води, що призвело до зменшення рівня води в Каховському водосховищу[103]. А перед тим, іще в листопаді-грудні 2022 року внаслідок обстрілів було пошкоджено й виведено з ладу головну насосну станцію Каховського магістрального каналу[104].
Заклади охорони здоров'я
.jpg)
Станом на другу половину січня 2023 року, через 11 місяців після початку тотальної війни, російські військові пошкодили понад тисячу закладів охорони здоров'я в Україні, а 171 заклад був зруйнований[105]. Станом на першу річницю повномасштабного вторгнення росіяни вщент зруйнували 174 медзаклади та суттєво пошкодили іще 1106[106].
Морські порти
| Цей розділ потребує доповнення. |
Морські порти, об'єкти портової інфраструктури, пришвартовані кораблі також зазнали ударів та руйнувань.
Так, 25 січня 2023 року російські військові обстріляли порт Херсона, від влучання зайнялось судно «Тузла» під прапором Туреччини[107].
Подолання наслідків
| Цей розділ потребує доповнення. |
18 листопада 2022 року українська влада почала розгортати по всій країні «Пункти незламності» — місця, де передбачено тепло, вода, електрика, мобільний зв'язок, інтернет, місце для відпочинку, аптечки та забезпечення для мам і дітей[108].
23 листопада 2022 року в Європарламенті була започаткована ініціатива «Генератори надії». За участі мережі Eurocities, куди на той час входили понад 200 міст у 38 країнах Європи, організатори планують зібрати кількасот генераторів, зокрема промислових для об'єктів цивільної інфраструктури України[109].
Міністерка закордонних справ Франції Катрíн Колонна́ повідомила про відправлення до України 100 потужних генераторів[110]. Прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Марін також оголосила про передавання енергетичного обладнання Україні[111].
Республіка Корея також повідомила про плани передати 20 генераторів потужністю 450—500 кВт[112].
Станом на 1 березня 2023 року, за 4,5 місяці, за даними Генеральної прокуратури, 255 ракет та дронів влучили по енергетичній інфраструктурі. З них 214 – по об’єктах високовольтної мережі НЕК «Укренерго»[113].
Підозрювані
Спільне розслідування групи Bellingcat з журналістами видань The Insider та Der Spiegel встановили, що маршрути для російських крилатих ракет програмує колектив Головного обчислювального центру (рос. Главный Вычислительный Центр, ГВЦ) російського Генерального штабу[114].
За фактами обстрілу України 15 листопада 2022 року Служба Безпеки України відкрила 17 кримінальних проваджень (ч. 1 статті 438 ККУ — порушення законів та звичаїв війни)[115].
Слідчі СБУ припускають, що до обстрілу причетні військовослужбовці 184-го важкого бомбардувального авіаційного полку РФ, який входить до складу 22-ї важкої авіаційної бомбардувальної дивізії. Також служба перевіряє дані про участь у обстрілах військовослужбовців 52-го важкого бомбардувального авіаполку РФ[115].
3 січня 2023 року Служба Безпеки України оголосила підозри командувачу дальньої авіації повітряно-космічних сил ЗС РФ генерал-полковнику Сергію Кобилаши та колишньому командувачу Чорноморським флотом РФ адміралу Ігорю Осіпову[116].
- Кобилаш та Осипов - перші підозрювані
Також українським журналістам вдалось встановити особи 4-х російських офіцерів 294-го Державного центру безпілотної авіації Міноборони РФ безпосередньо причетних до терористичних атак із застосуванням дронів Shahed 136[117].
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни |
- На 1 ГВт менше. Як змінилося споживання електрики після атаки на енергомережу
- Масований ракетний обстріл 10 жовтня (карта)
- Війна з трансформаторами. Куди влучила Росія під час останнього обстрілу (31 жовтня)
- Війна з трансформаторами триває. Цього разу ворог розширив географію ударів, аби уникнути ППО (15 листопада)
- Карта ударів по українській енергосистемі (15 грудня 2022)
