Ульф фон Ейлер
Ульф Сванте фон Ойлер (швед. Ulf Svante von Euler; народився 7 лютого 1905 року, в Стокгольмі, Швеція — помер 9 березня 1983 року) — шведський фізіолог та фармаколог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1970 року «за відкриття, що стосуються гуморальних передавачів у нервових закінченнях і механізмів їхнього зберігання, виділення та інактивації». Ейлер відкрив простагландин, піперидин та норадреналін.
| Ульф Сванте фон Ейлер | |
|---|---|
| швед. Ulf Svante von Euler | |
 | |
| Народився | 7 лютого 1905 Стокгольм, Швеція |
| Помер | 9 березня 1983 (78 років) Стокгольм, Швеція[1] |
| Поховання | цвинтар Сульниd[2] |
| Країна |  Швеція |
| Діяльність | фармаколог, фізіолог, нейронауковець, фармацевт, хімік, лікар, дослідник |
| Alma mater | Каролінський Інститут |
| Галузь | фізіологія |
| Заклад | Каролінський Інститут |
| Посада | професор |
| Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство[3] Національна академія наук США Reial Acadèmia de Medicina de Catalunyad |
| Батько | Ганс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін[1] |
| Мати | Астрід Клеве[4][1] |
| Брати, сестри | Karin Stolped Georg von Eulerd |
| У шлюбі з | Dagmar Cronstedtd |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізіології або медицини (1970) |
 Ульф фон Ейлер у Вікісховищі | |
Родинні зв'язки
Ульф фон Ейлер є сином Ганса фон Ейлер-Хельпіна — члена Королівської шведської академії наук, іноземного члена АН СРСР. Також він є нащадком великого математика Леонарда Ейлера.
