Уманська зоря
«Уманська зоря» — щотижнева міськрайонна громадсько-політична газета міста Умань та Уманського району Черкаської області. Виходить щоп'ятниці на 8-ми сторінках.
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Тип | тижневик | |||
Мова | українська | |||
Засновано | 1919 | |||
Власник | Уманська міська рада, Уманська районна радаd | |||
Головний редактор | Тетяна Іванова | |||
Головний офіс | 20300, Черкаська область, м.Умань, вул. Шевченка, 26а | |||
Передплатний індекс (Укрпошта) | 61250 | |||
uz.uman.ck.ua(укр.) uz.ck.ua(укр.) | ||||
Історія
Газета заснована у 1919 році як «Известия военно-революционного комитета г. Умани» («Вісті уманського ревкому»). Носила назви «Робітничо-селянська правда», «Селянська правда» та «Колгоспна правда». З 10 вересня 1944 року — «Уманська зоря».
1919—1920
Перший номер «Известий военно-революционного комитета г. Умани» вийшов 11 березня 1919 року, в той же день, що Умань була захоплена більшовиками. Це була щоденна газета. Вже 11 квітня 1919 року уманський ревком передав владу Раді робітничих депутатів[1], й газета не пізніше 13-го номера (від 1 травня) змінила назву на «Известия исполкома Советов рабочих депутатов г. Умани». 22-й номер (24 травня) вийшов під назвою «Известия исполкома Совета рабочих и кресгьянских депутатов г. Умани», а 42-й (17 червня) — «Известия исполкома Совета рабочих и крестьянских депутатов Уманщини». 3 23 до 27 липня газета змінила назву на «Красная правда» та почала нумерацію наново: вийшли 1-5 номери. Втім уже 8 серпня більшовики залишили Умань під натиском Армії УНР. 2 вересня Червона армія знову захопила місто, а 24 вересня знову віддала його, на цей раз Добровольчій армії генерала Денікіна[1]. Більшовики змогли знову взяти Умань лише 15 січня 1920 року та відразу відновили вихід газети під назвою «Вісті Уманського ревкому» (відомі номери 94-137, 30 травня — 21 липня 1920), а потім — «Вісті ревкому і парткому Уманщини» (номери 163—208, 21 серпня — 20 жовтня)[2].
З січня 1921 року уманська газета виходила під назвою «Вісті», у серпні-вересні 1921 — «Вісті повітвиконкому і повіткому КП/б/У Уманщини»[3].
З 26 червня по 6 липня 1921 року газета не виходила через реорганізацію місцевих органів влади. З 23 грудня 1921 року до 1 квітня 1922 року знову не виходила через об'єднання 8 уманських друкарень в єдину державну[3].
1922—1941
З 1922 року газета мала назву «Робітничо-селянська правда». Назва видання була українська, підзаголовок російський, тексти друкувалися обома мовами. У 1925 році вийшов додаток до газети «Бюлетень 9-го окружного з'їзду Рад»[3].
У грудні 1923 року в тодішній газеті «Робітничо-селянська правда» два молоді уманські письменники Володимир Штангей та Михайло Шульга-Шульженко проголосили створення уманської філії Спілки селянських письменників «Плуг»[4].
У 1926—1931 роках виходила під назвою «Селянська правда», тричі на тиждень. Публікувалися також додатки до газети, присвячені сільськогосподарським порадам, посівній кампанії, збиранню врожаю, громадсько-політичним подіям, постановам виконавчого комітету місцевої ради тощо. Відомі додатки:
- Державне страхування (січень 1927)
- За підвищення врожайності (січень 1929)
- Кооперативний бюлетень (додаток до № 74, 1927)
- На зміну (стінгазета, присвячена призову до армії, вересень 1927)
- Порадник селянина навесні (стінгазета, 1927).
У 1929 році на шпальтах газети проводилися «Заочні сільськогосподарські курси», друкувався розділ «Куток рабселькора». У видавництві «Селянської правди» виходили брошури «Бібліотеки «Сельправди»[5].
У 1932 році стала називатися «Колгоспна правда»[1].
1 серпня 1941 року німецькі війська увійшли в Умань, тому випуск «Колгоспної правди було припинено»[1].
1944—1991
Після відновлення в Умані радянської влади 1 травня 1944 року знову почала виходити газета «Колгоспна правда». З № 38 за 1944 рік газета змінила назву на «Уманська зоря»[1].
У 1950-х роках виходила тричі на тиждень[6].
У 1972 році газета проводила обговорення щодо побудови пам'ятника повстанню «Коліївщина» 1768 року в Умані. Пропонувався макет авторства скульптора Івана Гончара, проте за радянських часів пам'ятник так і не побудували[7].
Засновниками газети були Уманська міська рада та Уманська районна рада. За радянських часів газета була контрольована комуністичною владою, зокрема 19-20 серпня 1991 року опублікувала всі заяви та укази ГКЧП.[8] З іншого боку під час «перебудови» газета друкувала й оголошення про мітинг в Умані пам'яті жертв Голодомору (лютий 1990)[9].
Відомі автори газети
У газеті за час її існування публікувалися історики, краєзнавці, громадські діячі. З 1958 року на її шпальтах публікувала статті й нариси громадська діячка та перекладачка Надія Суровцова, яка повернулася до Умані після заслання в радянські табори[10]. 1957 року в газеті проходив журналістську практику студент В'ячеслав Чорновіл, який написав декілька статей до газети[11]. У 1992 році з публіцистичною статтею в «Уманській зорі» виступив дисидент Василь Білоус[12].
Позаштатним кореспондентом газети довгий час після повернення в Умань у 1956 році був історик та краєзнавець Григорій Храбан[13].
Перші власні вірші в газеті опублікував 1975 року поет та письменник Віктор Мельник[14].
Примітки
Джерела
- Чорномаз, Богдан (2010). Опір радянській владі на Уманщині (друга половина ХХ ст.) (PDF). Умань: Уманське комунальне видавничо-поліграфічне підприємство. с. 310.