Умм-Кайс

Умм-Кайс лежить за 28 км на північ від Ірбіду та за 110 км від Амману, столиці країни. Місто, що розрослося навколо руїн стародавньої Гадари, розташоване на стратегічно вдалому місці поруч з Тиверіадським озером, Голанськими висотами та ущелиною річки Ярмук на висоті 378 м над рівнем моря.

Античність

Найдавніші археологічні знахідками в Умм-Кайсі, датуються другою половиною III століття до н. е.^[1] Гадара була центром грецької культури регіону за елліністичних та римських часів^[2]. За певними припущеннями, назва Гадара походить від слів «укріплення» або «укріплене місто»^[3].

У 63 році до н. е. римський полководець Гней Помпей Великий завоював регіон, після чого Гадара була відбудована та стала членом напівавтономного об’єднання десяти міст — Декаполісу^[4][5]. 33 роки потому перший римський імператор Октавіан Август приєднав місто до єврейського царства свого союзника Ірода. Після смерті царя Ірода в 4 році до н. е. Гадара увійшла до складу римської провінції Сирія^[6]. Після християнізації Східної Римської імперії Гадара зберегла свій важливий регіональний статус і на довгі роки стала резиденцією християнського єпископа^[7].

Ранній мусульманський період

Внаслідок битви при Ярмуці в 636 році біля тодішньої Гадари весь регіон опинився під владою мусульман. Близько 747 року місто було вщент зруйновано землетрусом і було покинуте.

Османський період

У 1596 році місто з'явилося в османських податкових реєстрах під назвою Мкіс та розташовувалося в нахії (районі) Бані-Кінана, що входив до складу санджаку (області) Хавран. У ньому було 21 домогосподарств та 15 неодружених чоловіків, з яких всі були мусульманами, окрім трьох християнських домогосподарств. Селяни платили фіксовану ставку податку 25% на сільськогосподарську продукцію. Загальний податок становив 8 500 акче^[8].

У 1838 р. Умм-Кайс залишався зруйнованому стані^[9].

В Умм-Кайсі зберіглася будівля кінця пізнього османського періоду — резиденція губернатора, що називається Бейт-Русан.

В 1961 році населення Умм-Кайсу становило 1196 осіб^[10].

У 1974 році зусиллями Німецького протестантського інституту археології в Умм-Кайсі були знайдені руїни візантійської церкви^[11].

З 2005 року в Гадарі працює відділення Німецького археологічного інституту під керівництвом Клаудії Бюгріґ (нім. Claudia Bührig). Під час розкопок командою інституту були виявилені єгипетська та грецька кераміка, штамповані амфори та фортеця часів Селевкідів^[12].

У 2015 році Фонд послів зі збереження культури та Університет Ярмук співпрацювали з метою збереження римського акведуку в Умм-Кайсі. Цей проєкт було завершено в 2018 році, в результаті чого було укріплено найбільший у світі римський підземний акведук^[13].

Чимало відвідувачів міста приїжджають в Умм-Кайс лише на один день, в основному, з Амману. Більшість туристів відівідуюють обширні руїни міста та насолоджуюсться його панорамними краєвидами. З Умм-Кайсу добре видно Тиверіадське море та Тиверіаду в Ізраїлі, а прямо через долину річки Ярмук лежить південний край Голанських висот у Сирії, що перебувають під окупацією Ізраїлю з часів Шестиденної війни 1967 року^[14]. З міста в ясні дні можна побачити навіть гору Гермон на кордоні з Ліваном.

У Бейт-Русані, де зараз розміщений центр відвідувачів та музей, виставлені грецькі скульптури та християнські мозаїки, виявлені в Гадарі під час археологічних розкопок.