Фредерик Гоуленд Гопкінс

Фредер́і́к Го́уленд Го́пкінс (англ. Frederick Gowland Hopkins; 20 червня 1861, Істборн, Велика Британія — 16 травня 1947) — англійський біохімік. Відкрив вітаміни A і D, а також амінокислоту триптофан. Лауреат Нобелівської премії (1929).

Фредерик Гоуленд Гопкінс
англ. Frederick Gowland Hopkins
Народився 20 червня 1861(1861-06-20)[1][2][…]
Істборн, Істборн[d], Східний Сассекс[d], Східний Сассекс, Велика Британія[4][5][1]
Помер 16 травня 1947(1947-05-16)[5][1][…] (85 років)
Кембридж, Велика Британія[5][1]
Країна Велика Британія Велика Британія
Національність англієць
Діяльність біохімік, лікар, викладач університету, хімік
Alma mater Кінґс-коледж
Лікарня Гаяd
Триніті-коледж (Кембридж)
Лондонський університет
Imperial College School of Medicined
Галузь біохімія
Заклад Кінґс-коледж
Кембриджський університет
Посада Президент Лондонського королівського товариства[d][1]
Науковий ступінь професор
Науковий керівник Томас Стівенсон
Відомі учні Джон Голдейн
Ернст Чейн
Аспіранти, докторанти Malcolm Dixond
Джон Бердон Сандерсон Голдейн
Членство Леопольдина
Лондонське королівське товариство[1]
Академія наук СРСР
Російська академія наук
Бельгійська королівська академія медициниd
Національна академія наук США
Відомий завдяки: вітаміни, триптофан
Нагороди

Нобелівська премія з фізіології або медицини (1929)

Орден «За заслуги» (Великобританія)
Орден «За заслуги» (Великобританія)
Лицар-бакалавр
Лицар-бакалавр

«Медаль Коплі» (1926)
«Королівська медаль» (1918)
«Медаль Альберта» (1934)

CMNS: Фредерик Гоуленд Гопкінс у Вікісховищі

Життєпис

Фредерік Гоуленд Гопкінс народився в Істборні (Східний Суссекс) у сім'ї Елізабет (Гоуленд) та Фредеріка Гопкінса. Його двоюрідний брат — поет Джерард Менлі Гопкінс. Батько Фредеріка — продавець книг і пристрасний шанувальник науки, раптово помер незабаром після народження сина. Фредерік проводив багато часу за читанням Чарлза Дікенса і складанням віршів. У віці 8 років вперше використав мікроскоп батька для вивчення живих організмів, які він виловлював у морі.

У 1871 році його мати переїхала в Інфільд, сільську місцевість недалеко від Лондона, щоб жити разом зі своїми матір'ю та братом. Гопкінс був відправлений в лондонську міську школу, де його успіхи з хімії та англійської мови були відзначені нагородами. Школу він покинув та був зарахований у приватну школу з трирічним навчанням. Коли Фредеріку Гопкінсу виповнилося 17 років, сім'я, вважаючи, що його освіту закінчено, підшукала йому роботу страхового службовця. Однак незабаром після закінчення занять в школі написав статтю про фіолетовий дим, який випускають жуки-бомбардири, яку прийняли до публікації у часописі «Ентомолог» (англ. «The Entomologist»).

Протягом наступних трьох років Гопкінс навчався аналітичній хімії у фармацевтичній фірмі. Використовуючи невелику спадщину, яка дісталася від дідуся, він зміг вивчати хімію спочатку в Королівській школі Південного Кенсінгтона, а потім в Університетському коледжі Лондона. Висока оцінка, отримана на екзамені з хімії, дала йому можливість стати асистентом сера Томаса Стівенсона, експерта з токсикології та фахівця з судової медицини у лікарня Гая. Працюючи зі Стівенсоном Гопкінс отримав ступінь бакалавра природничих наук в Лондонському університеті. За рекомендацією Стівенсона він у 1888 році був зарахований в медичну школу Гая зі стипендією Гулла для досліджень.

У 1891 році Гопкінс опублікував опис осадження сечової кислоти за допомогою хлориду амонію — аналітичного методу, який використовувався протягом багатьох років.

Після отримання медичного ступеня у медичній школі Гая в 1894 році Гопкінс залишився в школі ще на чотири роки викладачем фізіології, хімії, токсикології та фізики. Протягом двох останніх років він очолював клінічне дослідне відділення, де проводилися лабораторні дослідження, які використовуються у процесі діагностики і лікування. У рамках своїх дослідів в області хімії білка він розробив методи виділення протеїнів із крові та яєчного білка, а також методи кристалізації білків у великих кількостях для подальших досліджень.

У 1898 році Гопкінс був запрошений Міхаелем Фостером у Кембриджський університет як дослідник і викладач хімічної фізіології.

У 1906 році Гопкінс показав, що різні білки, які згодовуються мишам, надають різні ефекти на зріст тіла, зокрема що білки, у яких відсутній триптофан, недостатні для потреб організму. Він зробив висновок, що властивості білків залежать від типів присутніх у них амінокислот. У 1910 році на короткий час праця Гопкінса була перервана, що було пов'язано зі зниженням працездатності в результаті перевтоми. У 1912 році він повідомив про результати своїх досліджень в статті «Експерименти з харчування, які ілюструють значення додаткових факторів у нормальній дієті» (англ. «Feeding Experiments Illustrating the Importance of Accessory Factors in Normal Dietaries»).У 1921 році Гопкінс виділив трипептид, утворений трьома амінокислотами, який назвав глутатіоном, необхідний як переносник кисню в клітинах рослин і тварин. Він також відкрив ксантиноксидазу, яка служить каталізатором окислення ксантину і гіпоксантину (безбарвних кристалічних речовин) у сечовій кислоті.

У 1914 році Гопкінс отримав призначення керівником відділу біохімії в Кембриджі. У 1925 році він переїхав у новозбудований Інститут біохімії Данна.У 1929 році Гопкінс розділив Нобелівську премію з фізіології або медицини з Християном Ейкманом «за відкриття вітамінів, що стимулюють процеси росту». У своїй Нобелівській лекції «Початок історії дослідження вітамінів» (англ. «Earlier History of Vitamin Research») Гопкінс нагадав, що в його статті за 1912 року було відзначено існування «необхідних харчових продуктів, не розглядалися серйозно як предмет фізіологічної необхідності».

З 1930 по 1935 роки Гопкінс був президентом Королівського товариства, що давало йому можливості вести дослідницьку роботу. Після 1935 року він продовжив свої досліди пігментів комах і проміжного обміну речовин, хоча зір його знизився, а здоров'я погіршилося.

Особисте життя

У 1898 році Фредерік Гопкінс одружився з Джессі Енн Стівенс; у них народився син, який став згодом лікарем, і дві дочки, одна з яких була біохіміком. Фредерік Гопкінс помер у Кембриджі 16 травня 1947 року.

Нагороди

Примітки

  • а б SNAC — 2010.
  • Енциклопедія Брокгауз
  • Magnusson M. Chambers Biographical DictionaryW & R Chambers, 1990. — ISBN 978-0-550-16041-6
  • а б в Хопкинс Фредерик Гоуленд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  • Посилання

    Попередник:Президент Королівського товариства
    1930-1935
    Наступник:
    Ернест РезерфордВільям Генрі Бреґґ
    🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор