Фінансова криза в Росії (2014—2017)
Фінансова криза в Російській Федерації, яка розпочалася 2014 року[1][2][3] є результатом різкого зниження російського рубля по відношенню до інших валют протягом тривалого періоду починаючи з 2014 року і спаду російської економіки[3][4]. Одним із факторів, що сприяють економічному спаду є те, що нафта, основний експорт Росії, знизилася в ціні майже на 50% порівняно з річними максимумами з червня 2014 до грудня 2014[3][5].
Це позначилося на російській економіці, як споживачах, так і компаніях, а також чинить негативний уплив на світові фінансові ринки. Російський фондовий ринок, зокрема індекс РТС, демонстрував значне зниження: до 30% від початку грудня до 16 грудня 2014[6].
Причини кризи
- Неефективна і нереформована економіка Росії, стан якої є принципово поганим[7]
- Падіння цін на нафту в умовах залежності Росії від її експорту
- Російська інтервенція в Україну, в ході якої було захоплено Крим і зруйнувано Донбас, що призвело до західних санкцій проти російської промисловості, які блокують рефінансування на світових фінансових ринках[8]
- Контрсанкції російського уряду — заходи з обмеження імпорту продуктів харчування із США і країн ЄС, уведені в серпні 2014 року[9].
Фактори кризи
Ажіотаж і черги в магазинах
В Росії мешканці стали масово скуповувати товари (продовольчі і непродовольчі) за рублі, що дуже сильно знецінювалися.[10][11]
Обмінні пункти
Невизначеність на валютному ринку ускладнила ситуацію в обмінних пунктах. У ряді регіонів відділення банків значно завищували курс продажу валюти (долар до 99,8 рублів[12], євро до 120–150 рублів[13][14]) при відносно низькому курсі покупки валюти у населення. Деякі обмінні пункти почали замовляти п'ятирозрядні електронні табло замість звичайних чотирьохрозрядних для відображення сум в більш, ніж сто рублів[15]. У деяких відділеннях спостерігалася нестача готівкових доларів та євро[13][16][17][18]. За повідомленнями деяких ЗМІ, банки почали обмежувати зняття доларів та євро в банкоматах[19].
Значне підвищення цін у Криму
У Криму через подвійну конвертацію коштів рубль-гривня-рубль, ціни на деякі товари виросли в кілька разів, особливо на українські товари, яких більшість у магазинах (до 70 відстотків всіх наявних).[20] Населення в паніці почало скуповувати всю наявну валюту в обмінних пунктах, включно з українською гривнею.[21]
Банківський сектор
22 грудня розпочалася санація банку «Траст», у якого відсутні кошти в достатній для розрахунків з вкладниками кількості. Через різкий обвал рубля вкладники почали забирати свої гроші, «Траст» позбувся від 3 до 10 млрд рублів і не зміг виконувати зобов'язання перед клієнтами[22].
Падіння рубля
13 січня 2015
13 січня 2015 року рубль упав до 66 рублів за долар і 78 за євро (так званий "Чорний вівторок").[23] Це відбулося на фоні падіння ціни на нафту до 45 дол за барель на Лондонській біржі. Через кілька днів курс рубля трохи зріс.
26 січня 2015
26 січня 2015 року Банк Росії знизив курс рубля до долара до 65,5937 (-2,2007 рубля) рублів за долар і 73,5633 за євро (-1,9559 рубля).[24]
30 січня 2015
На фоні зниження ключової ставки Банку Росії з 17 до 15% рубль впав нижче психологічної відмітки в 70 за долар і 80 за євро. До 12:34 рубль піднявся до 69,95.[25]
12 серпня 2015
12 серпня рубль впав до 65 рублів за долар і до 72 рубля за євро. Це сталося на фоні зниження цін на нафту, так ф'ючерси на нафту марки Brent з постачанням в жовтні торгувалися на рівні 49,43 дол.[26]
21 серпня 2015
21 серпня рубль впав до 68 рублів за долар і до 76 рубля за євро. Це сталося через зниження цін на нафту до 46,4 дол.[27] В той же час українська гривня піднялася відносно рубля до 0.34 рублів за гривню.[28]
24 серпня 2015
24 серпня Центробанк Росії встановив курс на рівні 70,75 рубля за долар і 81,15 за євро, це найнижчий курс рубля з 1998 року.[29] На московській біржі курс євро піднявся до 83 рублів.[30] Серед економістів рубль почали називати петровалютою[31] (через явний вплив ціни нафти, від англійського petroleum — нафта, на курс цієї валюти), а в інтернеті це назвали подарунком Росії до дня Незалежності України.[32] 24 серпня 2015 року разом з російським рублем також впав на 5 % і білоруський рубль.[33]
6 січня 2016
Курс долара в Росії встановив черговий рекорд 6 січня, піднявшись до позначки в 74 рублів вперше з грудня 2014 року. Євро також почав зростати, наблизившись до позначки в 79,5 рублів. Рубль почав слабшати на тлі падіння нафтових цін. Так, ціна нафти Brent того дня опустилася до 35,7 доларів за барель і знаходилася поблизу 11-річного мінімуму[34].
Вплив кризи на економіку
Різке падіння рубля і підвищення ключової ставки призвело до кризи на міжбанківському ринку: ставки за операціями кредитування під заставу цінних паперів (РЕПО) різко зросли, але і за ними залучити гроші вкрай важко. Світові банки через обвал рубля почали згортати операції, пов'язані з рублевими інструментами або з російськими контрагентами[35].
Фінансова криза в Росії вдарила по всіх сферах економіки через цінні папери і фондові біржі. В умовах рубля, що обвалюється, довіра до російських компаній падає.
Індекс московської фондової біржі за 7-9 грудня понизився на 7,8%, в той час як прибутковість за борговими зобов'язаннями корпорацій зросла в середньому на 1,65%. Це найвищий показник з 2009 року.
Через кризу почали страждати компанії у сфері послуг і мережі магазинів одягу. Росіяни почали відмовлятися від поїздок за кордон і шопінгу в торговельних центрах[36].
З Росії почали виїжджати емігранти через низький курс рубля.[37]
Таким чином, валютно-фінансова криза погіршує економічну.
Від лютого 2018 року в Росії ліквідують резервний фонд, оскільки його було вичерпано на покриття дефіциту державного бюджету в попередні роки.[38]
Дії Центробанку
Центральний банк Росії проводив такі валютні інтервенції на підтримку курсу рубля:
- у жовтні — $ 30 млрд
- у листопаді — $ 1 млрд
- за перший тиждень грудня — $4,526 млрд.
Центробанк перестав проводити інтервенції 10 листопада 2014, оголосивши про те, що відпускає курс російської валюти у вільне плавання і відмовляється від його регулювання. Однак з початку грудня інтервенції поновилися[39].
Центробанк підіймав протягом 2014 року ключову ставку (яка відображає вартість грошей для комерційних банків):
- 03.03 — з 5,5% до 7%;
- 25.04 — до 7,5%;
- 25.07 — до 8%;
- 31.10 — до 9,5%;
- 11.12 — до 10,5%;
- 16.12 — до 17%.[40]
Підвищення ключової ставки має на меті зробити гроші більш дорогими, відповідно, зменшити їх кількість на ринку, а відтак — збити попит на валюту і зупинити падіння рубля.
Останнє підвищення ставки до 17% відбулося на тлі втрати контролю ЦБ над курсом рубля і стало шокуючим[41].
Його перший наслідок — панічний стрибок долара до 80 руб., а євро — до 100 руб. на торгах ММВБ наступного дня. Це назвали другим «чорним вівторком» в історії Росії[42]. Щоправда, до кінця дня курси значно відкотилися[43].
Критика дій Центробанку
Висловлюються думки, що ставка 17% перевищує рентабельність майже всіх легальних операцій, крім спекулятивних, вона робить неможливою кредитування російської економіки, за винятком операцій, пов'язаних зі злочинами або спекуляціями, в тому числі на валютному ринку. У поєднанні з відкликанням бюджетних депозитів з банків цей захід може тимчасово обмежити валютні спекуляції та зміцнити рубль, але лише ціною зупинки російської економіки, знищення легальної господарської діяльності, обвалення її в господарський колапс[44].
Поширення кризи на інші країни
Вірменія
Услід з Росією фінансова криза спалахнула в іншій державі СНД — Вірменії. 17 грудня національна валюта, драм, прискорила темпи падіння — за добу вона знецінилася на 10%[45].
Білорусь
Практично паралельно з падінням рубля РФ, падав також і рубль Білорусі.[46] 19 грудня 2014 року сталася, фактично, девальвація білоруської валюти на 30 % через введення податку при обміні валюти.[47] В обмінних пунктах зникла валюта і виникли черги. Також білоруським підприємствам рекомендовано торгувати з Росією тільки за долари і євро.[48]
24 серпня 2015 року разом з російським рублем впав на 5 % і білоруський рубль. Офіційний курс був встановлений на рівні 17601 білоруський рубль за один долар.[33]
Придністров'я
26 січня 2015 року Росія відмовила у фінансуванні Придністров'я. До того часу тираспольська влада не платила Росії за енергоносії, сума за використані ресурси становить близько 5 млрд дол. Влада невизнаної республіки запросила 100 млн доларів допомоги. У фінансуванні було відмовлено з посиланням на те, що "Росія сьогодні в складному становищі у зв'язку з Кримом, ситуацією на сході України, а також економічною кризою в самій РФ".[49] Заступник голови МЗС Росії Григорій Карасін заявив, що "Придністров'я... має бути особливим районом з особливими гарантіями статусу в рамках єдиної Молдовської держави"[49].
Казахстан
Казахстанська валюта, тенге, декілька разів на початку 2016 року оновлювала історичний мінімум[50][51].
Криза 2014 року в культурі
Драматичне зростання біржових курсів іноземних валют спричинилося до появи в рунеті численних мемів та сумних жартів: [1], [2] [Архівовано 3 лютого 2015 у Wayback Machine.], [3] [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.].
 | — Ельвіро Сахіпзадівно, що у нас із курсом рубля сталося? — Слава Україні, Володимире Володимировичу! |  |
— [4] | ||
Див. також
Примітки
Посилання
- Як песець став символом падіння рубля. Російська служба Бі-бі-сі. 17 грудня 2014. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 17 грудня 2014.
- Соломонова И. Что происходит с экономикой России? 10 графиков [Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з фінансів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
