Харламов Валерій Борисович
Валерій Борисович Харламов (рос. Валерий Борисович Харламов, нар. 14 січня 1948, Москва — пом. 27 серпня 1981, неподалік Солнечногорська) — радянський хокеїст, що грав на позиції крайнього нападника. Грав за збірну команду СРСР.
 Валерій Харламов | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 14 січня 1948 Москва, СРСР | |||
| Помер | 27 серпня 1981 (33 роки) неподалік Солнечногорська, СРСР | |||
| Зріст | 173 см | |||
| Вага | 75 кг | |||
| Позиція | крайній нападник | |||
| Кидок | лівий | |||
| Проф. клуби | ЦСКА (Москва) | |||
| Нац. збірна | СРСР | |||
| Ігрова кар'єра | 1967 — 1981 | |||
| Зала слави, 2005 | ||||
 Харламов Валерій Борисович у Вікісховищі | ||||
Член Зали слави хокею з 2005 року. Олімпійський чемпіон.
Його син Олександр також в минулому хокеїст.
Життєпис
Дитинство
Народився 14 січня 1948 у Москві в сім'ї робітників Харламова Сергія Борисовича та басконки Кармен Оріве-Абад, яка потрапила до СРСР в часи Громадянської війни в Іспанії. Свого сина вони назвали Валерієм на честь Валерія Чкалова.
Валерій вперше став на ковзани в сім років. Його батько часто грав за заводську команду з російського хокею та брав сина з собою і, аби той не змерз, ставив його на ковзани.
У 1956 році іспанці отримали право повернутись на батьківщину. Так Валерій разом з молодшою сестрою прожив декілька місяців в Іспанії.
У 14 років батько записав його до хокейної секції.
ЦСКА
Після блискучого виступу в юніорській команді весною 1967 року він отримав запрошення до головної команди ЦСКА (Москва). 22 жовтня 1967 року дебютував у матчі в Новосибірську проти місцевого клубу «Сибір», армійці перемогли 9:0, а Харламов після цього матчу опинився у друголіговій «Зірці» з міста Чебаркуль, де відіграв до лютого 1968.
8 березня Валерія викликали до ЦСКА, а 10 він провів свій другий матч і знову проти «Сибіру» (здобули перемогу 11:3). До кінця сезону 1967/68 він виступав у молодіжній ланці разом із Смоліним та Бліновим. Закріпився він у основному складі армійців лише в наступному сезоні, склав основну ударну ланку Петров — Михайлов — Харламов.
Брав участь у турне ЦСКА 1975/76 років, де армійці провели серію матчів проти клубів НХЛ.
Загалом у складі армійців провів 15 сезонів, зіграв 438 матчів (293 + 214). 11 разів ставав чемпіоном СРСР; п'ятиразовим володарем Кубка СРСР; найкращим хокеїстом СРСР 1972 та 1973 років; найкращим бомбардиром чемпіонату 1971; володар призу «Три бомбардири» — 1971, 1975 та 1978.
Збірна
У грудні 1968 був викликаний до другої збірної СРСР на міжнародний турнір, пізніше він отримав назву Приз Известий.
У 1969 дебютував у складі збірної на чемпіонаті світу, здобувши перші золоті медалі, а після повернення ще й звання заслуженого майстра спорту.
У 1972 Валерій здобуває перше олімпійське золото та стає найкращим бомбардиром турніру.
Брав участь у двох суперсеріях 1972 та 1974 років.
У 1976 Харламов у складі збірної здобув другу золоту олімпійську нагороду.
У 1979 здобув у складі збірної СРСР Кубок виклику, це була серія із трьох матчів до двох перемог між збірними СРСР та НХЛ.
Загибель
27 серпня 1981 на 74 км Ленінградського шосе сталася аварія автомобіля ГАЗ-24, яким керувала дружина хокеїста, окрім них в автомобілі був двоюрідній брат дружини Ірини Сергій Іванов. «Волга» хокеїста зіштовхнулась з вантажним автомобілем ЗІЛ, усі троє загинули на місці.
31 серпня загиблих поховали на Кунцевському цвинтарі.
Статистика
| Спортивні медалі | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Представник СРСР | |||||||
| Чоловічий хокей на льоді | |||||||
| Олімпійські ігри | |||||||
| Золото | 1972 Саппоро | Хокей | |||||
| Золото | 1976 Інсбрук | Хокей | |||||
| Срібло | 1980 Лейк-Плесід | Хокей | |||||
| Чемпіонат світу | |||||||
| Золото | 1969 Швеція | Хокей | |||||
| Золото | 1970 Швеція | Хокей | |||||
| Золото | 1971 Швейцарія | Хокей | |||||
| Срібло | 1972 Чехословаччина | Хокей | |||||
| Золото | 1973 СРСР | Хокей | |||||
| Золото | 1974 Фінляндія | Хокей | |||||
| Золото | 1975 Західна Німеччина | Хокей | |||||
| Срібло | 1976 Польща | Хокей | |||||
| Бронза | 1977 Австрія | Хокей | |||||
| Золото | 1978 Чехословаччина | Хокей | |||||
| Золото | 1979 СРСР | Хокей | |||||
| Чемпіонат Європи | |||||||
| Золото | 1969 Швеція | Хокей | |||||
| Золото | 1970 Швеція | Хокей | |||||
| Золото | 1971 Швейцарія | Хокей | |||||
| Срібло | 1972 Чехословаччина | Хокей | |||||
| Золото | 1973 СРСР | Хокей | |||||
| Золото | 1974 Фінляндія | Хокей | |||||
| Золото | 1975 Західна Німеччина | Хокей | |||||
| Срібло | 1976 Польща | Хокей | |||||
| Бронза | 1977 Австрія | Хокей | |||||
| Золото | 1978 Чехословаччина | Хокей | |||||
| Золото | 1979 СРСР | Хокей | |||||
Державні нагороди
| |||||||
Клубні виступи
| Сезон | Клуб | Ліга | Регулярний сезон | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| І | Г | П | О | ШХ | |||
| 1967–68 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 15 | 2 | 3 | 5 | 6 |
| 1968–69 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 42 | 37 | 12 | 49 | 24 |
| 1969–70 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 33 | 33 | 10 | 43 | 16 |
| 1970–71 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 34 | 40 | 12 | 52 | 18 |
| 1971–72 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 31 | 24 | 16 | 40 | 22 |
| 1972–73 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 27 | 19 | 13 | 32 | 22 |
| 1973–74 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 26 | 20 | 10 | 30 | 28 |
| 1974–75 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 31 | 15 | 24 | 39 | 35 |
| 1975–76 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 34 | 18 | 18 | 36 | 6 |
| 1976–77 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 21 | 18 | 8 | 26 | 16 |
| 1977–78 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 29 | 18 | 24 | 42 | 35 |
| 1978–79 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 41 | 22 | 26 | 48 | 36 |
| 1979–80 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 41 | 16 | 22 | 38 | 40 |
| 1980–81 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 30 | 9 | 16 | 25 | 14 |
| Усього в СРСР | 438 | 293 | 214 | 507 | 318 | ||
Збірна
| Рік | Команда | Турнір | І | Г | П | О | ШХ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1969 | СРСР | ЧС | 10 | 6 | 7 | 13 | 4 |
| 1970 | СРСР | ЧС | 9 | 7 | 3 | 10 | 4 |
| 1971 | СРСР | ЧС | 10 | 5 | 12 | 17 | 2 |
| 1972 | СРСР | Суперсерія 1972 | 7 | 3 | 4 | 7 | 16 |
| 1972 | СРСР | ОІ | 5 | 9 | 7 | 16 | 2 |
| 1972 | СРСР | ЧС | 9 | 8 | 6 | 14 | 10 |
| 1973 | СРСР | ЧС | 10 | 9 | 14 | 23 | 31 |
| 1974 | СРСР | Суперсерія 1974 | 8 | 2 | 6 | 8 | 4 |
| 1974 | СРСР | ЧС | 10 | 5 | 5 | 10 | 8 |
| 1975 | СРСР | ЧС | 9 | 10 | 6 | 16 | 4 |
| 1976 | СРСР | ОІ | 6 | 3 | 6 | 9 | 6 |
| 1976 | СРСР | ЧС | 10 | 4 | 10 | 14 | 4 |
| 1977 | СРСР | ЧС | 10 | 9 | 7 | 16 | 4 |
| 1978 | СРСР | ЧС | 10 | 4 | 5 | 9 | 4 |
| 1979 | СРСР | ЧС | 8 | 7 | 7 | 14 | 4 |
| 1980 | СРСР | ОІ | 7 | 3 | 8 | 11 | 2 |
| Чемпіонат світу | 105 | 74 | 82 | 156 | 79 | ||
| Олімпійські ігри | 18 | 15 | 21 | 36 | 10 | ||
Див. також
- 10675 Харламов — астероїд, названий на честь хокеїста.
Бібліографія та мемуари
- Харламов В. Б. Хоккей — моя стихия. (Литературная запись О. Спасского). — Москва: Правда, 1977. (рос.)
- Харламов В. Б. Три начала. (Литературная запись О. Спасского). — Москва: Молодая гвардия, 1979. — 192 с. (рос.)
- Спасский О. Д. Первая тройка. (Документальная повесть о первой тройке нападения хоккейной команды ЦСКА. Предисловие Кузькина В. Г.). — Москва: Физкультура и спорт, 1981. — 240 с. — (Серия «Сердца, отданные спорту»). (рос.)
- Левин Б. М. Три скорости Валерия Харламова. (Посмертное издание воспоминаний о великом хоккеисте). — М.: Физкультура и спорт, 1984. — 112 с.; Левин Б. М. Три скорости Валерия Харламова. (Посмертное издание воспоминаний о великом хоккеисте). — М.: Воениздат, 1988. — 159 с. — ISBN 5-203-00564-8 (рос.)
- Дворцов В. А., Юрьев З. Ю. Форвард № 17. — Москва: Советская Россия, 1984. — 160 с. (рос.)
- Спасский О. Д. Валерий Харламов. — Москва: ФАИР-ПРЕСС, 1998. — 256 с.: ил. — Серия «Звёзды спорта». — ISBN 5-88641-084-8 (рос.)
- Раззаков Ф.И. Валерий Харламов. Легенда №17. — Москва : Алгоритм, 2013. — 288 с. — ISBN 978-5-4438-0418-7. (рос.)
Посилання
- Харламов Валерій Борисович на сайті Легенди хокею (англ.)
- Харламов Валерій Борисович на сайті The Internet Hockey Database (англ.)
