Хорвати у Воєводині

У XV столітті хорвати переважно проживали в області Срем. Вони становили більшість у 76 з 801 сіл, які існували на території сучасної Воєводини^[1]. Більшість хорватів, що проживали у Воєводині, були шокцями. Протягом XVII століття з Далмації до Воєводини почали переселятися бунєвці. Згідно з деякими теоріями, шокці можуть бути нащадками середньовічного слов'янського населення у Воєводині, де їх предки мешкали від VII століття. Згідно з іншими думками, середньовічні слов'яни у Воєводині переважно розмовляли ікавською вимовою штокавської говірки, яка сьогодні швидше асоціюється зі стандартною хорватською мовою.

За даними 1851 року, населення Воєводства Сербії і Темешварського банату^[ru], історичної провінції, яка була попередницею нинішньої Воєводини, «серед інших» етнічних груп, було 62 936 жителів записано як «бунєвці і шокці» і 2 860 як хорвати^[2]. Наступні оцінки чисельності населення в XIX столітті, які проводилися в Австро-Угорській імперії розцінювали бунєвців і шокців як окремі від хорватів етнічні групи^[3].

Перепис 1910 року в Австро-Угорській імперії показав великі відмінності між тими, хто вважав себе бунєвцями і шокцями, і тими, хто вважав себе хорватами. За даними перепису і місті Суботиця було тільки 39 громадян, які вважали хорватську мову своєю рідною, тоді як 33 390 громадян були перераховані як носії «інших мов» (більшість з них назвали бунєвську рідною мовою)^[4]. У місті Сомбор 83 жителів визнали рідною хорватську, а 6 289 жителів були перераховані в якості носії «інших мов» (переважно бунєвської).

Згідно з переписом 1910 року в Сремі, що був тоді частиною Королівства Хорватії і Славонії, хорвати становили відносну або абсолютну більшість у Гібараці^[ru] (843 хорвати або 86,46 % від загальної чисельності населення), Кукуєвцях^[ru] (1 775 або 77,61 %), Новому Сланкамені^[ru] (2 450 або 59,22 %), Петроварадині (3 266 або 57,02 %), Старому Сланкамені^[ru] (466 або 48,19 %) і Моровичі^[ru] (966 або 41,67 %)^[5].

1925 року представники бунєвців і шокців організували в Суботиці святкування 1000-річчя заснування Хорватського королівства, приурочене до того, що в 925 році Томислав I став першим королем Хорватського Королівства. На площі імені короля Томислава в Суботиці було встановлено меморіальну дошку з написом «Меморіальна дошка тисячоліття до Королівства Хорватії 925—1925. Встановлена бунєвськими хорватами»^[6]. Крім Суботиці, меморіальні дошки на честь Томислава I було також встановлено в Сремських Карловцях і Петроварадині.

У XX столітті, коли основним роздільником між народами, які розмовляють мовами сербсько-хорватського континууму, стала релігійна ознака, більшість шокців і частина бунєвців відносять себе до хорватського етносу.

У 1990-х під час війни в Хорватії представники Сербської радикальної партії організували і брали участь у вигнанні хорватів з багатьох міст і сіл Воєводини. Голову Сербської радикальної партії Воїслава Шешеля підозрювали в участі у цих подіях^[7]. За різними оцінками, кількість хорватів, які залишили Воєводину під час цих подій, склало від 20 000 до 40 000 жителів.

На всій території міста Суботиця від 1993 року хорватська мова була офіційною. Збори общини Сремська-Митровиця^[ru] в кінці 2005 року, а потім і общини Апатин 2006 року, також визнали хорватську офіційною.

2009 року Статутом автономного краю Воєводина хорватську мову на основі латинської графіки введено як одну з шести офіційних мов в органах і організаціях Автономної області Воєводини. Від осені 2009 року хорватську мову з елементами національної культури викладають у початкових школах у місцях з компактним проживанням хорватського населення^[8]. Починаючи від 2009 року Радіо Сомбор розпочало мовлення щотижневої передачі хорватською мовою «Голос Хорватів».

Близько двох третин усіх хорватів у Воєводині мають бунєвське або шокське коріння. У складі Югославії до 1991 року бунєвців і шокців враховували як хорватів, від 1991 року їх обліковують окремо. Чисельність хорватів від 1495 до 2011 року в межах сучасної Воєводини виглядає так:

Частка за округами

За даними перепису 2011 року, хорвати були таким чином представлені в округах Автономної області Воєводина^[9]:

• Хорвати
• Хорвати в Сербії
• Населення Воєводини