Чайка Максим Олександрович
Максим Олександрович Чайка (1 березня 1988, Одеса, Українська РСР — 17 квітня 2009, Одеса, Україна) — український студент, один з лідерів ГО "СіЧ", вбивство якого у квітні 2009 року в Одесі отримало значний розголос в українській та закордонній пресі.
| Максим Олександрович Чайка | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 березня 1988 Одеса, УРСР |
| Помер | 17 квітня 2009 (21 рік) Одеса, Україна ·вбивство |
| Країна |  Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання | Одеса, Україна |
| Діяльність | студент, активіст |
| Конфесія | Православний |
Життєпис
Максим Чайка народився 1 березня 1988 року в м. Одесі.
Був студентом четвертого курсу відділення журналістики Одеського національного університету ім. Мечникова, належав до організації "Слава і Честь" (СіЧ). Одночасно навчався у військовому ліцеї і незадовго до смерті мав отримати звання офіцера. Також був футбольним фанатом одеського клубу «Чорноморець». 2004 р. разом із товаришами агітував одеситів голосувати на президентських виборах за Віктора Ющенка[1].
17 квітня 2009 р., під час сутички з представниками ультралівого руху «Антифа», отримав два ножових поранення і через декілька годин помер у лікарні від втрати крові. Постать Максима Чайки була відомою багатьом в Одесі, смерть молодого активіста сколихнула місто — 19 квітня був організований багатолюдний марш пам'яті за участю друзів, соратників та однокурсників студента[2][3].
З моменту смерті висувалися політичні мотиви вбивства — низка видань звинувачувала одеську проросійську партію «Родіна» в організації вбивства, однак партійці заперечували ці звинувачення. І навпаки, деякі проросійські політичні партії та громадські організації звинувачували українську владу, яка мовби потурає розпалюванню міжнаціональної та релігійної ворожнечі[4]. Наприклад, у своїй заяві організація «Антифа» назвала вбивство активіста самообороною і заперечили політичний мотив вбивства.
Резонансне вбивство Чайки привернуло увагу і Президента України Віктора Ющенка, котрий доручив СБУ та МВС розслідувати зв'язки вбивць студента з іноземними антиукраїнськими організаціями. Був встановлений вбивця Чайки — Андрій Довгань, 1985 р.н.[5], який одразу ж виїхав з України до Росії[6]. У той же час батько загиблого студента звернувся з проханням до соратників Максима не мститися за загибель сина і поклав всі надії у розслідуванні вбивства на слідство, яке досі триває[7][8].
Вшанування пам'яті
- 19 квітня 2010 року, в річницю загибелі, Одеська обласна організація ВО "Свобода" провела марш пам'яті Максима Чайки, колона учасників якого, близько тисячі осіб, з державними прапорами України та ВО "Свобода" пройшла центральними вулицями міста Одеси від пам'ятника Тарасу Шевченку до місця загибелі М. Чайки на Олександрівському проспекті[9].
- 18 квітня 2014 року, в м. Ужгороді, активісти спортивно-патріотичної організації "Карпатська Січ" вшанували пам'ять українського націоналіста Максима Чайки, на його честь по річці Уж були спущені ялинові вінки із запаленими свічками[10].
- 18 квітня 2015 року, близько 200 мешканців міста Одеси пройшли по вулицям міста маршем пам'яті Максима Чайки[11].
- 17 квітня 2017 року, на місці його смерті була встановлена Меморіальна дошка на його честь[12].
У поезії
Поет Мирослав Вересюк згадав про Максима у своєму вірші:
В Одесі вбили юнака, Кого ця звістка зачепила?
Максима Чайку смерть така
Теж випадково підкосила?
Убили просто лиш за те,
Що вболівав за Україну,
Любові почуття св'яте
Йому поставили в провину![13]
Посилання
Примітки
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
