Юрій Данилович

Юрій (Георгій) Данилович (1281 — 21 листопада 1325) — московський князь (1303 — 1325), Великий князь Володимирський (1318 — 1322), князь новгородський (1322 — 1325). Син князя московського Данила Олександровича.

Юрій Данилович
Князь Московський
1303 — 1325
Попередник:	Данило Олександрович
Наступник:	Іван І Данилович Калита
Великий князь Володимирський
1318 — 1322
Попередник:	Михайло Ярославич Тверський
Наступник:	Дмитро Михайлович Грізні Очі
Князь новгородський
1322 — 1325
Попередник:	Афанасій Даниилович
Наступник:	Олександр Михайлович Тверський
Народження:	1281
Смерть:	21 листопада 1325 Сарай, Золота Орда
Поховання:	Успенський собор (Москва)
Країна:	Велике князівство Московське і Велике князівство Володимирське
Релігія:	православ'я
Рід:	Рюриковичі (Даниловичі)
Батько:	Данило Олександрович
Мати:	Vasilisa of Rostovd[1]
Шлюб:	Konchakad[2][3]
Діти:	Софія Юріївна
Медіафайли у Вікісховищі

Приєднав до Московського великого князівства Можайськ та інші території. З 1304 року вів боротьбу за великокняжий стіл з тверським князем Михайлом Ярославичем. Пізніше отримав підтримку від митрополита Петра, котрий переїхав до Москви з Володимира.

В 1314 вступив в союз з Новгородом проти Твері. Після перебування в Золотій Орді (близько 2 років) і одруження на сестрі хана Узбека Кончаці, Юрій Данилович отримав ярлик на велике княження.

В кінці 1317 року зазнав поразки від Михайла Ярославича та втік до Новгорода, а потім в Орду, де в кінці 1318 року домігся вбивства свого суперника. У 1322 очолив похід новгородців на Швецію, в 1323 уклав Ореховський мир.

Убитий 1325 року в Орді тверським князем Дмитром Михайловичем, сином свого суперника.