Ян Фридерик Сапіга (канцлер)
Ян Фридерик Сапіга (пол. Jan Fryderyk Sapieha; нар. 18 жовтня 1680, Добратиче — пом. 6 липня 1751, Лісоводи) — державний діяч і письменник Речі Посполитої. З 1698 року — староста берестейський, в 1711—1712 — каштелян мінський, в 1716—1735 — каштелян троцький, з 1735 — великий канцлер литовський, з 1739 року також староста пропойський.
| Ян Фридерик Сапіга | |
|---|---|
| пол. Jan Fryderyk Sapieha | |
.jpg) | |
| Народився | 18 жовтня 1680[4][5][…] Добратичі, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
| Помер | 6 липня 1751[1][2][3] (70 років) або 5 липня 1751[4] (70 років) Лісоводи, Подільське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Поховання | Кодень[2] |
| Країна |  Велике князівство Литовське Річ Посполита |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Берестейський єзуїтський колегіумd, Люблінський єзуїтський колегіумd і Collegium Nobilium єзуїтів у Варшавіd |
| Посада | староста Берестейськийd[1], троцький каштелян[6], учасник виборів короля Польщіd, великий канцлер литовський[3], референдар великий литовський[7], Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського[d] і Староста Пропойськийd |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Сапіги |
| Батько | Казимир Володислав Сапігаd[2] |
| Мати | Франциска Копацьd[2] |
| У шлюбі з | Констанція Радзивілd[8][1][2] |
| Нагороди |  |
 | |
Біографія
Ян Фридерик Сапіга народився 18 жовтня 1680 року в селі Добратичів.
Представник коденської лінії знатного литовського магнатського роду Сапіг герба «Лис». Старший син троцького воєводи Казимира Владислава Сапіги (1650—1703) і Франциски Копець (1659—1690).
Навчався в єзуїтському колегіумі в Бресті, продовжив свою освіту в Любліні та Варшаві. У 1697 році отримав посаду старости брестського. У 1700—1702 роках подорожував за кордоном, відвідав Пруссію, Саксонію, Австрію, Францію, Голландію та Англію.
Під час Північної війни (1700—1721) Ян Фредерік Сапіга спочатку був на боці польського короля Августа Сильного і приєднався до Сандомирської конфедерації. У 1706 році перейшов на бік шведського ставленика Станіслава Лещинського, від якого отримав посаду рефендаря великого князя литовського (1706—1709). У 1709 році після повернення на польський трон Августа Сильного отримав амністію. У 1711—1712 роках — каштелян мінський. У 1716 році отримав посаду каштеляна троцького. У 1717 році активно виступав проти присутності російських військ на території Речі Посполитої і приєднався до Тарноградської конфедерації, створеної противниками Августа Сильного.
Обирався послом на сейми, був депутатом Трибуналу Великого князівства Литовського. На сеймах виступав проти втручання Росії у внутрішні справи Речі Посполитої через підтримку православних і за збереження Річчю Посполитої нейтралітету в міжнародній політиці. У 1726 році став кавалером Ордена Білого Орла, в 1729 році — маршалок Литовського Трибуналу.
У 1733 році каштелян троцький Ян Фредерік Сапега підписав елекцію (обрання на престол) Станіслава Лещинського, потім перейшов на бік саксонського курфюрста Августа III, який у листопаді 1735 року передав йому посаду канцлера великого литовського. У 1739 році придбав пропойське староство.
Йому належали Кодно, Дорогостаї, Муравиця, Копили, Чорнобиль та інші маєтки.
Сім'я
У 1717 році одружився з Констанцією Радзивілл (1697—1756), другою дочкою канцлера великого литовського Кароля Станіслава Радзивілла (1669—1719) і Анни Катерини Сангушко (1676—1746), молодшою сестрою великого гетьмана литовського Михайла Казимира Радзивілла «Рибоньки». У шлюбі не мав дітей.
Поховали Я. Ф. Сапігу в костел Святої Анни в Кодні.
Примітки
Література
- Сапеги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.
Посилання
- Сапега // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
