Astro-H
Рентгенівський космічний телескоп Astro-H (попередня назва Next) — міжнародна орбітальна обсерваторія, спільний проєкт Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA), Канадського космічного агентства (CSA), Європейського космічного агентства (ЄКА), НАСА і фахівців Єльського університету[1][2]. Апарат було успішно виведено на орбіту 17 лютого 2016 року. Проте наприкінці березня 2016 його було втрачено через збій у системі стабілізації та помилки в програмному забезпеченні.
 | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| Організація | Агентство аерокосмічних досліджень Японії |
| Дата запуску | 17 лютого 2016 |
| Запущено з | Космічний центр Танеґасіма |
| Засіб запуску | H-IIA[ru] |
| Тривалість місії | ≥ 3 років (було заплановано) |
| Маса | 2,7 т. |
| Тип орбіти | колова низька навколоземна орбіта |
| Висота орбіти | ~575 км |
| Орбітальний період | біля 96 хв. |
| Зовнішні посилання | |
| Інтернет-сторінка | http://astro-h.isas.jaxa.jp/en/ |
Опис
Телескоп «Astro-H» масою 2,4 т був найважчим японським апаратом з усіх, що запускали раніше. Після розгортання всіх систем супутник повинен був мати 14 м у довжину.
Обсерваторія була призначена для досліджень у м'якому і жорсткому рентгенівському діапазоні та м'якому гамма-діапазоні. Супутник був оснащений 4 потужними приладами, які чутливі до широкого спектра випромінювання (0,3—12 кеВ[3],5—80 кеВ[4], 10—600 кеВ[5]). Він мав досліджувати формування чорних дір та спалахи наднових у галактиках та їх скупченнях. Планувалося, що телескоп матиме набагато вищу роздільну здатність, ніж у попередніх телескопів[1][2] (UHURU, Чандра, XMM-Newton).
Запуск
Спочатку запуск планувався на 12 лютого 2016 року[6], проте через погодні умови старт довелося відкласти до 17 лютого[7]. За допомогою ракети-носія H-IIA телескоп виведено на орбіту висотою близько 575 км[6].
Хід польоту
26 березня 2016 року зв'язок з Astro-H було втрачено. До 27 березня причина залишалася невідомою.[8] Військові системи США повідомили, що на місці супутника-обсерваторії рухаються 5 фрагментів, які очевидно є частинами супутника[джерело?]. За однією з версій, обсерваторія зіткнулася з космічним сміттям, а не вибухнула, як припускають деякі експерти[9].
Згодом JAXA повідомило про найбільш вірогідну причину втрати телескопу. На думку фахівців, відбувся збій у системі стабілізації та помилки в програмному забезпеченні. В останні секунди перед катастрофою телескоп почав маневр по зміні положення на орбіті. У цей момент система стабілізації некоректно сприйняла, що телескоп почав обертатися навколо своєї осі, та спробувала виправити ситуацію. У результаті, телескоп закрутило і він увійшов у безпечний режим. Після цього Astro-H спробував виправити своє положення, переорієнтувавши себе в бік Сонця за допомогою головних двигунів. Це рішення стало фатальним. Через некоректний алгоритм роботи двигунів телескоп не просто не скоригував положення, а почав обертатися ще сильніше, що призвело до того, що відцентрова сила просто відірвала всі неміцні та виступаючі елементи, у тому числі сонячні батареї. Залишившись без них, Astro-H 28 березня повністю розрядив свої батареї. На це вказує той факт, що того дня швидкість обертання телескопа перестала зростати.[10].
28 квітня JAXA офіційно заявила, що припинила спроби відновити зв'язок із супутником Astro-H[11].
