Стрибуни
Жуки-стрибуни | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Триба | ||||||||||||||||||||||||||
Cicindelini | ||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
Cicindelidae Latreille, 1802 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Жуки-стрибуни (Cicindelinae) — підродина хижих жуків родини Турунові (Carabidae). Окремі дослідники виділяють їх у окрему родину Cicindelidae. Вони здатні бігати зі швидкістю 2,25 км/год, тобто за одну секунду жуки здатні подолати відстань, приблизно в 6 разів перевищує довжину тіла самих скакунів.
Опис
Це хижі, стрункі жуки з довгими ногами, з великими очима і сильними щелепами. Швидко бігають і з великою швидкістю злітають. Живуть в сухих і теплих місцях. Ловлять часто більших комах ніж вони самі. Більшість скакунів невеликі — менше півтора сантиметрів в довжину, але є й значно більші.
Систематика й різноманіття
Жуки-стрибуни об'єднують близько 2300 видів, приблизно половина з них поширена в Орієнтальній біогеографічній області[1].
Підродину традиційно розділяють на 4-6 триб, які за даними молекулярно-філогенетичного аналізу не є монофілетичними:
- Cicindelini
- Collyridini
- Manticorini
- Megacephalini
- Omini
- Platychilini
Підродина містить роди:[2]
Викопні стрибуни
Найдавніші викопні рештки жука-стрибуна Oxycheilopsis cretacicus мають вік близько 112 млн років та знайдені в ранньокрейдових відкладах Бразилії[1].
Різноманіття
Примітки
Це незавершена стаття про жуків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |