Dicrostonyx torquatus

вид ссавців

Dicrostonyx torquatusвид мишоподібних ссавців з родини хом'якових.

Dicrostonyx torquatus
Біологічна класифікація редагувати
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клада:Синапсиди (Synapsida)
Клас:Ссавці (Mammalia)
Ряд:Мишоподібні (Rodentia)
Родина:Хом'якові (Cricetidae)
Підродина:Щурові (Arvicolinae)
Рід:Dicrostonyx
Вид:
D. torquatus
Біноміальна назва
Dicrostonyx torquatus
(Pallas, 1778)

Морфологічна характеристика

Довжина тулуба й голови від 8.8 до 14.0 см, довжина хвоста від 1.1 до 2.1 см, вага від 63 до 155 грамів. Верх літнього хутра від сірого до сіро-коричневого забарвлення з червонуватими відтінками. Червонуваті відтінки найчастіше трапляються в західній частині ареалу. Завдяки змішаним чорним, рудим і світло-сірим волоскам, хутро виглядає строкатим. Нижній бік тіла переважно від світло-коричневого до світло-оранжевого. Помаранчево-коричневий комір є виразним не у всіх екземплярів. Зимове хутро повністю біле[1].

Середовище проживання

Вид населяє арктичну й субарктичну тундру й лісотундру від Білого моря, на заході Росії, до Чукотського півострова, на північному сході Сибіру та Камчатки; включаючи Нову Землю та Новосибірські острови, Північний Льодовитий океан, але за винятком острова Врангеля[2].

Спосіб життя

Живе колоніями з простими норами вздовж шляхів харчування; є гніздові та насіннєві камери, що використовуються колективно. Діяльність багатофазна; активність може проявляти в будь-який час доби. Харчується пагонами і листям верб і берез, рослинністю і ягодами морошки, чорниці великої та інших видів. Буває 2–3 виводки на рік по 5–6 дитинчат. Мігрує[2].

Загрози й охорона

Наразі серйозних загроз немає, але зміна клімату може загрожувати цьому виду в майбутньому. Вид проживає на кількох заповідних територіях[2].

Примітки