Хрущі

До складу підродини належать понад 11 тисяч видів, об'єднаних у приблизно 750 родів. Утім, це число не остаточне, оскільки багато видів, імовірно, ще не описано, особливо в тропічних регіонах.^[1] В Україні відомо 33 види з 3 триб^[2]

Більшість імаго та личинок хрущів рослиноїдні, хоча низка видів на стадії жука не живляться. Личинки переважно ґрунтові, поїдають корені рослин, за винятком деяких пустельних видів (наприклад, роду Sparrmannia), які живляться гноєм.^[1]

Понад 750 родів об'єднані у понад 30 сучасних триб та 1 вимерлу^[3][4]:

Молекулярно-філогенетичний аналіз 2021 року показав, що підродина не є монофілетичною, а триба Sericini Kirby, 1837 є окремою підродиною пластинчастовусих^[5]

Низка видів хрущів є шкідниками. Личинки пошкоджують корені садових та городніх культур, коренеплоди та цибулини, призводячи до загибелі рослин або зниження врожайності. Жуки можуть суттєво об'їдати листя та квітки дерев та кущів. Проти хрущів застосовують хімічні та біологічні засоби боротьби.

Завдяки першій строфі вірша Тараса Шевченка, «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть», хрущі стали одним з символів українських краєвидів, поетичним образом, який підкреслює весняний період цвітіння вишні, передаючи характерні звуки польоту комах.^[6][7] Образ вплинув на всю подальшу українську літературу, хоча слово «хрущі» більше у Шевченка ніде не вживається.^[8]

• Evans, A. V., & Smith, A. (2020). On the tribal classification of the Nearctic Melolonthinae (Coleoptera: Scarabaeidae), with descriptions of new species of Acoma Casey, 1889. Zootaxa, 4748(1), zootaxa.4748.1.3. https://doi.org/10.11646/zootaxa.4748.1.3 (англ.)