XVII з'їзд ВКП(б)

XVII з'їзд Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) — відбувався у Москві з 26 січня до 10 лютого 1934 та отримав назву «З'їзд переможців».

Також відомий як «З'їзд розстріляних», оскільки більше половини його делегатів було репресовано за часів Великого терору[примітка 1][1].

На з'їзді були присутні 1966 делегатів, із них: 1227 з вирішальним голосом, 739 із нарадчим голосом.[2]

Порядок денний

Рішення з'їзду

У галузі політичного будівництва

Ухвалені документи:

  • 1. За звітом ЦК ВКП(б)
Схвалити політичну лінію та практичну роботу ЦК ВКП(б), а також звітну доповідь товариша Сталіна та запропонувати всім парторганізаціям керуватись у своїй роботі положеннями і завданнями, висунутими у доповіді товариша Сталіна.
  • 2. За звітом Центральної ревізійної комісії
Затверджено звіт
  • 3. За звітом ЦКК-РСІ
Схвалено діяльність ЦКК-РСІ.
Схвалено політичну лінію та практичну роботу делегації ВКП(б) до Комінтерну.
Перший день роботи з'їзду. Звітна доповідь Сталіна
У президії XVII з'їзду. Молотов, Сталін, Поскребишев
У залі засідань з'їзду

У галузі економічного розвитку

Перший московський тролейбус «Подарунок 17 з'їзду ВКП(б)»

Підбито підсумки першої п'ятирічки, визначено напрямки реалізації другого п'ятирічного плану, що передбачав перетворення СРСР на «технічно-економічно незалежну країну та найбільш передову у технічному сенсі державу в Європі»

Аркуші з подарункового філателістичного альбому «Делегату XVII з'їзду ВКП(б)». Спеціальне погашення «17-й з'їзд ВКП(б), 25.01.34, Москва». Філателістична рідкість. Альбоми вручались делегатам з'їзду, більшість з яких у подальшому були проголошені ворогами народу й репресовані
роки життя членів ЦК, обраних з'їздом

Ухвалені документи:

  • 5. Про другий п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР (1933–1937)
Затверджено програму завершення технічної реконструкції всього народного господарства та зростання продукції у другій п'ятирічці, подану Держпланом СРСР та прийняту ЦК ВКП(б) й Радою народних комісарів СРСР.
Встановлено:
 — контрольні цифри за обсягами продукції;
 — напрямки здійснення технічної реконструкції народного господарства;
 — заходи до зростання продуктивності праці та зниження собівартості;
 — зростання продукції усім сільським господарством (удвічі);
 — заходи до повного завершення колективізації та здійснення технічної реконструкції всього сільського господарства;
 — зростання вантажообігу основних видів транспорту;
 — напрямки технічної реконструкції транспорту та зв'язку;
 — напрямки (програма) підготовки кадрів;
 — необхідність найширшого розгортання роботи науково-технічних інститутів та особливо заводських лабораторій;
 — загальний обсяг капітальних робіт з народного господарства на другу п'ятирічку у розмірі 133,4 млрд крб. (в цінах 1933) проти 50,5 млрд за першу п'ятирічку;
 — введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств за другу п'ятирічку загальною вартістю 132 млрд крб. проти 38,6 млрд у першій п'ятирічці;
 — найважливіше будівництво;
 — напрямки розміщення виробничих сил (в тому числі створення нових опорних баз індустріалізації у східних районах Союзу (Урал, Західний та Східний Сибір, Башкирія, Далекосхідний край, Казахстан і Середня Азія);
 — програма підвищення матеріального та культурного рівня робітників і селян, та завдання у галузі підвищення матеріального й культурного рівня життя робітників села.
  • З'їзд визначив, що другий п'ятирічний план розвитку народного господарства мав розв'язати 5 завдань:
1. Ліквідацію капіталістичних елементів і класів взагалі, остаточну ліквідацію на базі повного завершення колективізації селянських господарств та кооперування всіх ремісників, приватної власності на засоби виробництва; ліквідацію багатовимірності економіки Радянського Союзу і встановлення соціалістичного способу виробництва як єдиного способу виробництва з перетворенням усього трудящого населення країни на активних і свідомих будівельників соціалістичного суспільства;
2. Завершення технічної реконструкції всього народного господарства СРСР на базі, створеній у період першої п'ятирічки, яка йшла шляхом подальшого швидкого підйому промисловості, що виробляла засоби виробництва (важкої промисловості);
3. Більш швидкий підйом статку робітничих та селянських мас і при цьому рішуче покращення житлової та комунальної справи в СРСР;
4. Зміцнення економічних і політичних позицій пролетарської диктатури на базі союзу робітничого класу з селянством для остаточної ліквідації капіталістичних елементів та класів загалом;
5. Подальше зміцнення обороноздатності країни.
6. Організаційні питання (партійне та радянське будівництво)

Організаційні питання (партійне та радянське будівництво)

На з'їзді обрано:

Центральний Комітет ВКП(б): 71 член та 68 кандидатів у члени ЦК
Центральна ревізійна комісія: 22 члени
Комісія партійного контролю: 61 член
  • Більшість делегатів було репресовано за кілька років.

Персональний склад членів Центрального Комітету ВКП(б), обраний з'їздом 9 лютого 1934 року:

Персональний склад кандидатів у члени Центрального Комітету ВКП(б), обраний з'їздом 9 лютого 1934 року:

Персональний склад членів Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б), обраний з'їздом 9 лютого 1934 року:

Персональний склад членів Комісії партійного контролю ВКП(б), обраний з'їздом 9 лютого 1934 року:

Персональний склад членів Комісії радянського контролю при РНК СРСР, обраний з'їздом 9 лютого 1934 року:

Примітки

Література

Посилання