Абдул-Меджид I
Абдул-Меджид І (*25 квітня 1823 — †25 липня 1861) — султан Османської імперії, син султана Махмуда II та грузинки Безмялем Валіде Султан.
| Абдул-Меджид I | |
 | |
| Народження: | 25 квітня 1823[1] Стамбул, Османська імперія[2] |
|---|---|
| Смерть: | 25 червня 1861[3][4][5] (38 років) Стамбул, Османська імперія[2] |
| Причина смерті: | туберкульоз |
| Поховання: | Q55698719? |
| Країна: | Османська імперія |
| Релігія: | іслам |
| Рід: | Османи |
| Батько: | Махмуд II |
| Мати: | Безмялем |
| Шлюб: | Шевкефза Султанd, Тірімюйган Султан, Йилдиз Ханим Ефендіd, Гюльджемаль Султанd, Шаєсте Ханимd, Вердідженан Кадинефендіd, Рахіме Перестуd, Гюлюстюd, Дюзд-і Діль Кадин Ефендіd, Bezmiara Kadind, Mahitab Kadind, Nükhetsezâ Hanımd, Navekimisal Hanımd, Zeynifelek Hanımd, Ceylanyar Hanımd, Nergizev Hanımd, Nalandil Hanımd, Nesrin Hanımd і Serfiraz Hanımd |
| Діти: | Мехмед V, Абдул-Гамід II, Мехмед VI, Мурад V, Мехмет Бурханеддін Ефенді (1849-1876)d, Ахмед Кемаледдінd, Наділе Султанd, Джеміле Султанd, Сеніха Султанd, Медіха Султанd, Рефія Султанd, Фатма Султанd, Мюніре Султанd, Behice Sultand, Zülüflü İsmail Pashad і Şehzade Selim Süleymand |
| Автограф: |  |
| Нагороди: | |
Він продовжує провадити реформи, започатковані для європеїзації країни його батьком. При ньому не мусульманам дозволили служити в армії, прийняли національний гімн і прапор, законодавство було реорганізовано за зразком французького кодексу Наполеона, з'явилися залізниця, телеграф. За порадою Решида Мустафи видав 3 листопада 1839 р. збірник законів «Хатт-і-шериф», за якими обіцяв рівні права усім османським підданим, відмовляючись від старого султанського права розпоряджатись їхнім життям і майном.
У 1840-х проти волі британського уряду допоміг Ірландії у боротьбі з голодом.
У 1852 турецькі війська були витіснені з Чорногорії Австрією.
За його правління відбулася Кримська війна 1853—1856, у якій Туреччина, підтримана Францією, Сполученим Королівством і Сардинією, отримала перемогу над Російською імперією. Але натомість Османська імперія мусила провести ряд реформ, спрямованих на поліпшення умов християн, що викликало незадоволення мусульман та спричинило заворушення у Боснії, Болгарії, Албанії.
У 1858 оголошено про банкрутство султанської казни.
Помер 25 липня 1861 від туберкульозу.
Посилання
- Абдул-Меджид I [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
