Акація

Рід Acacia 2017 року був розділений на Vachellia та Acacia. До першого увійшли 163 видів, поширених на різних континентах, тоді як в Acacia лишилися рослини, що ростуть переважно в Австралії^[3].

Дерева або чагарники, рідко з колючками на стовбурах. Листя подвійно розсічене, складається з численних дрібних листочків або листоподібних утворень. Квіти дрібні, численні, в головчастих суцвіттях або циліндричних китицях, прямостійні або пониклі, жовті або біло-жовті.

Формула квітки: ${\displaystyle \ast K_{(4)}\;C_{4}\;A_{\infty }\;G_{\underline {1}}}$ ^[4]

Існує близько 1400 видів, що виростають в тропіках і субтропіках, головним чином в Австралії та Африці, менше в Азії та Америці. Особливо характерні акації для флори Австралії (близько половини всіх видів), де вони ростуть в саванах і колючих чагарниках (скреб).

У сприятливих ґрунтово-кліматичних умовах вони представлені великими деревами, які в міру просування до пустель змінюються невеликими деревами з розгалуженим стовбуром і рідкою кроною, а ближче до пустель — колючими чагарниками. Чимало низькорослих багатостовбурних видів акації мають парасолькоподібну крону, що підвищує їх стійкість до вітрів. Розкидані поодиноко над високою травою, вони створюють своєрідний ландшафт савани Африки, а їхнє листя є основою раціону жираф. У багатьох американських видів прилистки перетворилися у великі колючки, в яких поселяються мурахи, які харчуються нектаром, що міститься в нектарниках на листових черешках, і виділеннями на листках. Можливо, мурахи оберігають дерева акації від комах-шкідників. Ростуть акації швидко.

У перший рік життя досягають висоти 0,75—1,5 метра, закінчують ріст до 25—30 років, коли з'являються перші ознаки старіння (Крона рідшає, розтріскується кора і з'являється дуплистість). Цвітуть і плодоносять з 2-го (рідше за 1-го) року життя. З 2—3-го року утворюють поросль від кореневої шийки й кореневі пагони.

Смола деяких видів застосовується як харчова добавка. Жовта чи червона смола інших видів у свіжому вигляді їстівна. Кора акації містить дубильні речовини. Деревина йде на виготовлення ручок для інструментів, човнів, стовпів та водопровідних труб. Листки та боби деяких видів в Західній Африці використовуються як лікарський засіб.

У побуті акацією називають також види з інших родів, які не мають стосунку до роду Acacia. Це насамперед:

• Альбіція (шовкова акація)
• Робінія (біла акація)
• Карагана дерев'яниста (жовта акація)
• Амодендрон (піщана акація)
• Софора японська (японська акація).
• Акація білувата (Faidherbia albida)

Рід включає близько 1400 видів^[5], зокрема:

• Акація Бейлі (Acacia baileyana)
• Акація коа (Acacia koa)
• Acacia decurrens
• Акація нільська (Acacia nilotica)
• Акація срібляста (Acacia dealbata)
• Акація Фарнеза (Acacia farnesiana)
• Акація чорнодеревна (Acacia melanoxylon)

• 8652 Акація — астероїд, названий на честь цього роду рослин^[6].

• Акація [Архівовано 5 червня 2017 у Wayback Machine.] // УРЕ
• Акація [Архівовано 2 травня 2018 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
• Біологічний словник / За ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — К.: Головредакція УРЕ, 1986. — С. 17.
• Таємниче життя дерев / П. Воллебен. Пер. з нім. Юлії Микитюк. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 224 с. — ISBN 978-617-12-3359-1 (коротко про видання [Архівовано 2 травня 2018 у Wayback Machine.])
• Природа, животные и растения всего мира^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.)
• https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomygenus.aspx?id=26 [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Акаліфа // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 27. — 224 с.