Антигоніди

Антигоніди (грец. Δυναστεία των Αντιγονιδών) — династія правителів Македонії у 277—166 роках до н. е.

Історія

Засновником династії вважається полководець Александра Македонського Антигон I Одноокий.

Першим правителем був Антигон II Гонат, син Деметрія I Поліоркета, який об'єднав під своєю владою Македонію і більшу частину грецьких полісів^[1].

В 168 до н. е. Македонія була завойована Римською республікою. Країна була розділена на чотири незалежні одна від одної республіки з аристократією на чолі, які сплачували данину Риму.

В 149 до н. е. в Македонії з'явився самозванець Андріск (Ανδρίσκος), який видавав себе за померлого сина Персея Філіппа і прийняв тронне ім'я Філіпп VI. Це призвело до четвертої Македонської війни.

В 148 до н. е. римляни розбили Філіппа-самозванця. Македонію було включено до складу Римської держави^[2].

Перелік правителів

Ім'я	Ім'я грецькою мовою	Роки правління	Коментарі
Антигон I Одноокий	Ἀντίγονος Α΄ Μονόφθαλμος	306 до н. е.—301 до н. е.	Засновник династії
Деметрій I Поліоркет	Δημήτριος Α΄ Πολιορκητής	294 до н. е.—239 до н. е. з перервами
Антигон II Гонат	Αντίγονος Β΄ Γονατάς	277 до н. е.—239 до н. е. з перервами
Деметрій II	Δημήτριος Β΄ Αιτωλικός	239 до н. е.—229 до н. е.
Антигон III Досон	Αντίγονος Γ΄	229 до н. е.—221 до н. е.	регент при пасинку - неповнолітньому Філіппі V
Філіпп V	Φίλιππος Ε΄	221 до н. е.—179 до н. е.
Персей	Περσέας της Μακεδονίας	179 до н. е.—168 до н. е.	У 168 до н. е. Македонія була перетворена на чотири республіки.