Антонівка (Жмеринський район)

Біля Антонівки тече річка Рів, утворюючи на початку села велике водосховище. На східній околиці розташований піщано-кам'яний кар'єр^[3].

Село виникло у другій половині XVIII століття^[4], у XIX столітті входило до Межирівської волості Літинського повіту Подільської губернії^[5] і було приписане до сусіднього села Глинянка^[3]. За місцевою легендою назва села походить від імені першого поселенця Антона^[4]. До 1900 року в селі нараховувалося 25 дворів, саме село належало польським панам на прізвище Віш, останній з яких, Франц Віш, у 1917 році емігрував до Польщі^[4]. У 1913 році в селі збудували церкву, яку за радянських часів, у 1964 році зруйнували^[4], а на її місці звели сільський клуб^[6].

У 1931 році в Антонівці організували колгосп, який очолив Гуменюк М. Д.^[4][3]. Спершу землю обробляли кіньми, у 1932—1933 роках придбали кілька тракторів^[3].

У часі другого голодомору в 1932-1933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 6 осіб^[7].

У 1938 році в селі створили комсомольську організацію^[3].

Під час Другої світової війни Антонівку окупували німці, десятки мешканців було вивезено до Третього Рейху. На фронтах війни воювало 255 мешканців села^[3], з яких 45 загинуло^[4].

Після війни у 1946 році в селі створили сільраду, першим сільським головою став Матвіюк С. В. У 1955 році Антонівську сільраду об'єднали з Івановецькою, і лише 27 грудня 1993 року знову виокремили в окрему адміністративну одиницю^[3]. Колгосп села Антонівка у 1958 році об'єднали з Глинянським колгоспом під новою назвою «ХХ з'їзд КПРС»^[3].

У 1948 році в селі заснували бібліотеку, яка розташувалася у хаті репресованих у 1930-х роках селян^[6], а у другій половині 1960-х років переїхала до сільського клубу. У 1969 році збудували дитячий садочок^[3].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Барської міської громади.^[8]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барського району, село увійшло до складу Жмеринського району^[9].

• Пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах Другої світової війни (1968)^[10].

• Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — К. : Наукова думка, 1987. — 735 с. — 13500 прим.

• Антонівка // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Вінницька область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П., Білогуров М. К., Білодід I. K., Гудзенко П. П., Дерев′янкін Т. І., Компанієць І. І. (заст. гол. Гол. редкол.), Кондуфор Ю. Ю., Королівський С. М., Мітюков О. Г., Назаренко І. Д., Овчаренко П. М., Пількевич С. Д., Ремезовський Й. Д., Скаба А. Д. (заст. гол. Гол. редкол.), Слабєєв І. С. (відп. секр. Гол. редкол.), Цілуйко К. К., Шевченко Ф. П.; Ред. кол. тома: Олійник А. Ф. (гол. редкол.), Бабій М. Л., Бовкун В. Д., Вініковецький С. Я., Гелевера В. К. (відп. секр. редкол.), Гороховський О. 3., Каян П. Л., Косаківський Г. М., Кравчук В. І., Кривко П. С., Лютворт Г. А. (заст. гол. редкол.), Олійник Л. В., Олійник С. І., Орлик В. Я., Птущенко В. О., Пшук І. П., Совко В. М., Степаненко Ю. О., Трохименко С. К. АН УРСР. Інститут історії. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 135. — 15000 прим.

• Облікова картка с. Антонівка. rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 5 грудня 2018 року.
• Погода в Антонівці. www.gismeteo.ua. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018 року.
• Анжеліка Бозняк. с. Антонівка. barportal.in.ua. Барський портал. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018 року.
• Анжеліка Бозняк. Історія села. antonivkalib.blogspot.com. Антонівська сільська бібліотека. Барський район. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018 року.</ref>