Афатиніб

Афатиніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферментів тирозинкінази HER1, ERBB2, ERBB3 та ERBB4. Це призводить до незворотнього блокування сигналів від рецепторів епідермального фактору росту, наслідком чого є порушення процесів мітозу та проліферації клітин. Оскільки мітотична активність є більшою в пухлинних клітин, то афатиніб переважно блокує ріст та проліферацію пухлинних клітин, а також може спричинювати регрес пухлини.^[3][4] Більшу ефективність афатиніб виявляє у хворих з недрібноклітинним раком легень з мутацією рецепторів епідермального фактора росту, зокрема з делецією 19-ї хромосоми.^[1][2][7] Афатиніб також збільшує тривалість життя хворих з недрібноклітинним раком легень з мутацією гена, та є ефективнішим у порівнянні з іншими інгібіторами тирозинкінази, зокрема гефітинібом та ерлотинібом, а також із хіміотерапевтичними препаратами, проте він є ефективним лише для хворих з мутаціями рецепторів епідермального фактору росту, та неефективний у хворих без такої мутації.^[1][2]

Фармакокінетика

Афатиніб добре та швидко після перорального застосування, біодоступність препарату варіює у залежності від прийому їжі. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 2—5 годин після прийому препарату. Афатиніб майже повністю (на 95 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Афатиніб метаболізується у печінці, з утворенням малоактивних метаболітів. Виводиться препарат переважно (на 85,4 %) із калом, частково із сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення афатинібу становить 37 годин, цей час може змінюватися у хворих із порушенням функції печінки.^[3][4][5]

Афатиніб застосовують при недрібноклітинному раку легень, як місцево розповсюдженого, так і метастатичному, із мутацією рецептора епідермального фактору росту.^[3][4]

При застосуванні афатинібу спостерігаються наступні побічні ефекти^[3][4]:

• Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — шкірний висип, свербіж шкіри, алопеція, сухість шкіри, акне, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, долонно-підошовний синдром, гарячка, ураження нігтів.
• З боку травної системи — стоматит, сухість у роті, нудота, блювання, діарея або запор, гепатит, печінкова недостатність, хейліт, диспепсія, панкреатит, погіршення апетиту.
• З боку нервової системи та органів чуттів — кон'юнктивіт, сухість склер, кератит, порушення смакової чутливості.
• З боку дихальної системи — носова кровотеча, ринорея, задишка, кашель, інтерстиційна хвороба легень, пневмоніт, респіраторний дистрес-синдром.
• Інші побічні ефекти — серцева недостатність, спазми м'язів, біль у спині, ниркова недостатність, цистит, пароніхія, підвищена втомлюваність.
• Зміни в лабораторних аналізах — анемія, нейтропенія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня активності амінотрансфераз та лужної фосфатази в крові, гіпокаліємія.

Афатиніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, важкому порушенні функції печінки, при вагітності та годуванні грудьми, особам віком до 18 років.^[3][4]

Афатиніб випускається у вигляді таблеток по 0,02; 0,03; 0,04 та 0,05 г.^[3][5]

• Афатиніб на сайті mozdocs.kiev.ua [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.]
• Афатиніб на сайті rlsnet.ru [Архівовано 4 лютого 2021 у Wayback Machine.](рос.)