Носова кровотеча
Носова кровотеча (епістаксис) — кровотеча з порожнини носа, яку, зазвичай, можна побачити при виділенні крові через ніздрі. Розрізняють два типи носових кровотеч: передній (найчастіший) та задній (менш частіший, але потребує більшої уваги з боку лікаря). Іноді, у важчих випадках, кров може підніматися по носослізному каналу та витікати назовні через очну ямку. Свіжа та зсіла кров може також стікати в шлунок, провокуючи нудоту та блювання. Носова кровотеча вкрай рідко закінчується смертю; так, в США за 1999 рік зафіксовано лише 4 смерті від епістаксису з 2400000 смертей.[1] Можливо, найвідоміша смерть від носової кровотечі — смерть Аттіли, що захлинувся кров'ю уві сні після бурхливого застілля з приводу власного весілля.[2]
| Носова кровотеча | |
|---|---|
 | |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | MD20 |
| МКХ-10 | R04.0 |
| МКХ-9 | 784.7 |
| DiseasesDB | 18327 |
| eMedicine | , ped/1618 |
| MeSH | D004844 |
 Nosebleeds у Вікісховищі | |
Етіологія
Причини носових кровотеч можна розділити на дві групи — локальних та системних факторів.
Локальні чинники
Найпоширеніші чинники
- Травма носа
- Сторонні тіла (в тому числі «колупання в носі»)
- Запальні процеси (ГРВІ, хронічний синусит, алергічний риніт, тощо.)
Інші можливі причини
- Анатомічні деформації (наприклад, телеангіоектазії при хвороби Рендю — Ослера)
- Вдихання наркотиків (особливо кокаїну)
- Пухлини порожнини носа (назофарингеальна карцинома та ін.)
- Низька відносна вологість повітря, що вдихається (особливо в зимовий період)
- Застосування носового кисневого катетера (осушує слизову порожнини носа)
- Застосування назальних спреїв (особливо стероїдного)
- Баротравми
- Оперативне втручання (пластика носової перегородки і ін.)
Системні чинники
Найпоширеніші чинники
Інші можливі причини
- Побічні ефекти лікарських препаратів (НПЗЗ)
- Вживання алкоголю (викликає розширення судин)
- Захворювання крові (анемії, гемобластози, істинна тромбоцитопенія та інші)
- Дефіцит вітаміну C або К
- Серцева недостатність
- Системні захворювання сполучної тканини
- Захворювання судин
Патофізіологія
Носові кровотечі розвиваються при пошкодженні кровоносних судин, якими багата слизова порожнини носа. Пошкодження може бути раптовим чи обумовленим травмою. Носові кровотечі виникають у 60 % населення з найбільшою частотою у вікових групах до 10 років та старше 50 років, частіше у чоловіків, ніж у жінок.[3] Кровотечі на тлі артеріальної гіпертензії більш тривалі.[4] Терапія антикоагулянтами та захворювання крові можуть як викликати епістаксис, так і збільшувати його тривалість. У літньому віці носові кровотечі розвиваються частіше в зв'язку з більш сухий та тонкою слизової носової порожнини, віковою тенденцією до артеріальної гіпертензії, меншою здатністю судин до скорочення.
У 90-95 % пацієнтів джерелом епістаксис є передньо-нижній відділ носової перегородки (Кіссельбахово сплетіння), в 5-10 % спостережень — середній та задній відділи порожнини носа. Небезпечні «сигнальні» носові кровотечі, для яких характерна раптовість початку, короткочасність та велика крововтрата. Сигнальні кровотечі можуть бути обумовлені розривом великої кровоносної судини в порожнині носа, кістках лицевого черепа, розривом аневризми, що розпадається злоякісною пухлиною. Також кровотеча з носа може спостерігатися при легеневій кровотечі (червона, піниста кров), верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (темна, зсіла).[5]
Примітки
Література
- Кіт О. М., Ковальчук О.Л., Вардинець І.С., Боб А.Ю.. Хірургія.— Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.- 644 с. ISBN 966-673-063-4. - C.66
- О. М. Кіт. Медсестринство в хірургії : [арх. 22 січня 2022] : підручник / О. Л. Ковальчук, Г. Т. Пустовойт. — Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. — С. 178-179. — 494 с. — ISBN 966-7364-92-5.
- Скрипниченко Д. Ф. Хірургія : підручник. — 4-е вид., випр. і доповн.. — Київ : Вища школа, 1992. — С. 51. — 581 с. — ISBN 5-11-003837-6.
