Ацетат свинцю(II)

Як побічний продукт ацетат свинцю утворювався під час виготовлення так званого «дефрутума» (випареного у свинцевих котлах виноградного соку), який широко використовувався у давньоримській кулінарії як підсолоджувач. Існують припущення, що хронічні отруєння, які спричинювались свинцевим цукром, були одним із факторів погіршення здоров'я жителів Римської імперії.

Ацетат свинцю (II) отримують шляхом взаємодії оцтової кислоти з оксидом чи карбонатом свинцю(II):

${\displaystyle {\mathsf {PbO+2CH_{3}COOH{\xrightarrow {\ \ }}\ Pb(CH_{3}COO)_{2}+H_{2}O}}}$

${\displaystyle {\mathsf {PbCO_{3}+2CH_{3}COOH{\xrightarrow {\ \ }}\ Pb(CH_{3}COO)_{2}+H_{2}O+CO_{2}\uparrow }}}$

Також можна розчинити в оцтовій кислоті свинець при нагріванні та в присутності кисню (повітря):

${\displaystyle {\mathsf {2Pb+4CH_{3}COOH+O_{2}{\xrightarrow {\ \tau ^{o}C}}\ 2Pb(CH_{3}COO)_{2}+2H_{2}O}}}$

При випаровуванні розчину ацетату свинцю(II) випадають кристали тригідрату Pb(CH₃COO)₂•3H₂O. Для отримання кристалів безводного ацетату свинцю необхідно проводити випаровування за значного надлишку оцтової кислоти.

Ціна на ацетат свинцю категорії «чистий» становить близько $5 500/т.

Утворює безколірні прозорі кристали. Безводний ацетат свинцю плавиться при 280 °С з частковою возгонкою та розкладанням на Pb, CO₂, H₂O й ацетон.

Найбільш вивчений тригідрат ацетату свинцю. Він утворює безбарвні прозорі кристали, які за температури 75 °С плавляться у власній кристалізаційній воді, а за температури 100 °С починають розкладатись (скоріше за все — гідроліз).

Кристали тригідрату ацетату свинцю належать до моноклінної сингонії, просторова група С 2/m, параметри елементарної чарунки a = 1,585 нм, b = 0,730 нм, c = 0,910 нм, α=109,8.

Аналітичні реакції на ацетат свинцю

Якісні реакції визначають наявність іонів свинцю (II):

• реакція з йодидом калію дає жовтий (золотавий) осад, який частково розчиняється при нагріванні та знову випадає у вигляді золотавих пластинок при охолодженні розчину (золотий дощ)

${\displaystyle {\mathsf {Pb(CH_{3}COO)_{2}+2KI{\xrightarrow {\ \ }}\ PbI_{2}\downarrow +2CH_{3}COOK}}}$

• реакція із сірководневою водою з утворенням чорного осаду сульфіду свинцю

${\displaystyle {\mathsf {Pb(CH_{3}COO)_{2}+H_{2}S{\xrightarrow {\ \ }}\ PbS\downarrow +2CH_{3}COOH}}}$

Нині ацетат свинцю використовується в аналітичній хімії, медицині, фарбуванні, ситценабивній справі, як наповнювач шовку й для отримання інших сполук свинцю. В минулому використовувався в косметичних засобах, але через високу токсичність був заборонений.

В медицині

В медицині використовують водний розчин ацетату свинцю, так звана «свинцева примочка»^[2] — зовнішній протизапальний і в'яжучий засіб, застосовується під час запалювальних захворювань шкіри та слизових оболонок, а також синців та забоїв.

Для ацетату свинцю ГДК становить 0,01 мг/м³.

Симптоми гострого отруєння

Металевий присмак у роті, біль у животі, блювання, пронос (фекалії чорного кольору), олігурія, колапс, кома.

Симптоми хронічного отруєння

Втрата апетиту, схуднення, запор, апатія чи дратівливість, швидка втомлюваність, головний біль, металевий присмак в роті, сіра кайма на яснах. Більш виражена інтоксикація супроводжується періодичним блюванням, порушенням координації, болями в кінцівках, у суглобах, розладами чутливості, паралічами м'язів-розгиначів кисті та стопи, порушенням менструального циклу, абортами.

• Ацетат свинцю(IV)