Оцет
О́цет (від прасл. *ocьtъ < лат. acetum)[1] — водний розчин оцтової кислоти (зазвичай 4-12%) та мікроелементів, які можуть містити ароматизатори. Широко використовується в кулінарії як приправа.
Оцтову кислоту отримують через бродіння з етанолу за допомогою оцтовокислих бактерій. Відповідно, оцет можна отримувати шляхом бродіння з вина (бактерії Bacterium xylinoides), пива (бактерії Bacterium rancens і Bacterium acetoum), горілки, злаків, цукрового буряка, плодових соків тощо. До розвитку синтетичної хімії у XX-му сторіччі оцет виготовляли ферментацією вина. Для харчових потреб вживається понад 5 000 років.
В Україні поширений дешевий оцет, який виробляють із синтетичної оцтової кислоти. У країнах Західної Європи в кулінарії надають перевагу натуральному винному — виготовленому з червоного чи білого винограду, у країнах Далекого Сходу поширений рисовий оцет.
У разі отруєння оцтом необхідно провести промивання шлунка 2 % розчином питної соди.[2]
Чистота
Білий оцет часто використовують як побутовий засіб для чищення.[3] З метою безпеки та щоб уникнути пошкодження поверхонь, що очищаються, у більшості випадків рекомендується розбавляти його водою.Оскільки він кислий, він може розчиняти мінеральні відкладення на склі, кавоварках та інших гладких поверхнях.[4][5]Оцет відомий як ефективний очищувач нержавіючої сталі та скла.
Оцет можна використовувати для полірування міді, латуні, бронзи або срібла. Це чудовий розчинник для очищення епоксидної смоли, а також жувальної гумки на цінниках типу наклейок. Повідомлялося про ефективний засіб для очищення стоків.[6]
Використання оцту в посудомийних і пральних машинах може призвести до пошкодження їхніх гумових ущільнень і шлангів, що призведе до протікання. Згідно з тестуванням, проведеним Consumer Reports, оцет неефективний як ополіскувач і для видалення плівки жорсткої води під час використання в посудомийній машині. За словами Брайана Сансоні, головного представника Американського інституту прибирання, оцет "не дуже корисний у разі плям, які вже в'їлися в одяг, включно з плямами від їжі та крові".[7] До інших предметів домашнього вжитку й поверхонь, що можуть бути пошкоджені оцтом, належать підлога, кам'яні стільниці, ножі, екрани електронних пристроїв, ємності для води з праски для одягу та гумові компоненти різної дрібної побутової техніки. Поширені метали, які можуть бути пошкоджені оцтом, включають алюміній, мідь і низькоякісні сорти нержавіючої сталі, які часто використовуються в дрібній побутовій техніці.[8]
Див. також
Примітки
Посилання
- Оцет // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1265-1266. — 1000 екз.
- Рецепт приготування яблучного оцту, архів оригіналу за 14 жовтня 2011, процитовано 26 вересня 2011
