Беневенто (футбольний клуб)
Беневенто (італ. Benevento Calcio) — футбольний клуб з Італії з однойменного міста. У сезоні 2016-17 виступав в Серії B і за його результатами вперше в історії вийшов в елітний дивізіон[1], з якого, утім, вибув за результатами першого ж сезону.
 | |||
| Повна назва | Беневенто Кальчо | ||
| Прізвисько | Stregoni (Відьми) | ||
| Засновано | 1929 | ||
| Населений пункт | Беневенто,  Італія | ||
| Стадіон | «Чиро Вігоріто» | ||
| Вміщує | 16 867 | ||
| Президент | Оресте Вігоріто | ||
| Головний тренер | Гаетано Аутері | ||
| Ліга | Серія C | ||
| 2022/23 | 20  (Серія B) | ||
| Вебсайт | beneventocalcio.club | ||
| |||
Домашні матчі проводять на міському стадіоні Чиро Вігоріто з моменту його відкриття в 1979 році. Футболісти Беневенто відомі у всій Італії як «відьми», оскільки саме місто відоме як «місто відьом» через релігійні обряди язичників, які проводилися лангобардами вздовж річки Сабато[2][3].
Історія
Від заснування до вісімдесятих років
Футбол у місті Беневенто зародився у вересні 1929 року. Перша футбольна команда була створена 6 вересня[4] під назвою Società Sportiva Littorio Benevento, яка почала грати на полі Санта-Марія-дельї-Анджелі (тоді він називався Меомартіні), створеного доном Франческо Мінок'єю з допомогою футболістів, які проживали у місті Беневенто.[5][6] Новий клуб взяв участь у турнірі Третього регіонального дивізіону (Terza Divisione Regionale). За перші десять років клуб виграв чемпіонати Третьої, Другої та Першої Категорії, а потім, в сезоні 1934–35 вперше взяв участь в національному чемпіонаті — в Серії C, де під керівництвом угорця Арманда Халмоша вони провели непоганий сезон, зайнявши 5 місце у своїй групі. Три роки потому, в сезоні 1938–39, клуб переміг у «Targa Capocci» (турнір, в якому взяло участь 22 команд), вигравши у фіналі у «Скафатезе» з рахунком 5:1.
У повоєнний період команда була перейменована в Associazione Calcio Benevento і провела хороший сезон в Серії C 1945/46, завоювавши путівку в Серію B, але відмовилася через фінансові проблеми. У наступні сезони команда продовжувала бути серед лідерів, але більше не отримувала права на підвищення у класі.[7]
На початку п'ятдесятих років клуб очолив легендарний Оронцо Пульєзе. Однак незабаром команда була розформована через фінансові проблеми. Після банкрутства найстарішої і головної команди міста, 1953 року її місце зайняв другий клуб міста — аматорська команда «Сан-Віто»[8] (італ. L'Associazione Calcio Sanvito Benevento), що, через сім років також вийшла до Серії C і незабаром об'єдналась з клубом Società Sportiva Benevento. Після вдалого сезону у Серії С в сезоні 1960/61 років, зайнявши четверте місце, клуб вилетів в Серію D за підсумками сезону 1961/62 років, де і грали протягом наступних трьох років.[9]
В 1965 році, після вильоту команди з Серії D, відбувається злиття з командою Flame Sannita і з'являється команда Polisportiva Benevento[9], яка 1967 року виходить назад у четвертий за рівнем дивізіон. Після восьми сезонів поспіль в Серії D, в 1974 році клуб повернувся в Серію C. Під головуванням нового президента Антоніо Боччіно клуб зайняв четверте місце у своїй групі і в сезоні 1974/75 років, а наступного сезону — друге місце. У наступному році «Беневенто» зіграло у п'ятому розіграші Англо-італійського кубка, міжнародного турніру, в якому грали англійські і італійські клуби навесні 1976 року. Проте «Беневенто» не змогло вийти з групи.
В чемпіонаті в сезоні 1976/77 років клуб знову зайняв достатньо високе шосте місце[6][9]. У сезоні 1978/79 років, у зв'язку з реструктуризацією Серії C, клуб почав виступати в новоствореній Серії С1 під назвою Società Sportiva Calcio Benevento, а наступного року було урочисте відкриття стадіону «Санта-Коломба»[9]. Під головуванням нового президента Ернесто Маццоні, отримуючи допомогу тільки від місцевих підприємців, «Беневенто» протягом дев'яти сезонів безперервно грало у Серії C1[9]. Найвищими результатами були п'яте місце у своїй групі під керівництвом Гастоне Біна у сезоні 1981/82 років[9] і шосте місце з тренером Франческо Лігуорі у сезоні 1983/84 років.[10]. У 1986 році команда зайняла 16-те місце і мала вилетіти до Серії С2, проте через зняття клубу «Карасано» залишилась у дивізіоні, але вже на наступний рік клуб зайняв знову 16 місце і цього разу вже опустився до Серії С2.[11]
Протягом двох сезонів у четвертому дивізіоні під керівництвом Маурісіо Сімонато клуб займав 11 і 14-ті місця відповідно. Проте після другого сезону через несплату внесків (замість 400 мільйонів, які необхідно було сплатити FIGC, було сплачено лише 320 млн, і таким чином через недоплату у розмірі 80 мільйонів), «Беневенто» був змушений відмовитися від професійного футболу.[12] і продовжив виступи в регіональному аматорському чемпіонаті — Campionato Interregionale.[13]
Дев'яності роки
У сезоні 1990-91 роках команда змінила свою назву на Sporting FC Benevento[6][13]. Назва нової команди була обрана уболівальниками в результаті телефонного опитування. На пост президента був призначений Маріо Пека[13]. Свою групу аматорського чемпіонату команда виграла, але в плей-оф за право виходу у вищий дивізіон програла клубу «Юве Стабія», який переміг в іншій групі. Після поразки команда була взята під опіку групою неаполітанських підприємців, які після одного семестру, з огляду на загальне невдоволення і ворожість вболівальників передали клуб сім'ї Котронео[13]. Новий президент Маріо Котронео створив конкурентноздатну команду напередодні початку сезону 1993/94 років, призначивши досвідченого тренера Луїджі Бокколіні, а в атаці зіграла грізна пара нападників Нікола Д'Оттавіо і Сільвіо Паолуччі, які до того пограли навіть у Серії А і для аматорського турніру були справжніми зірками і з легкістю допомогли виграти свою групу у дивізіоні[13].
З поверненням у професійну лігу команда відразу завоювала третє місце у своїй групі Серії С2, що дало путівку в плей-оф за право виходу в Серію С1. Проте команда Бокколіні відразу ж у півфіналі вилетіла від «Савойї» (0:2 і 3:3)[13]. У наступному сезоні команда виступала значно гірше і лише в останньому матчі змогла врятуватись від вильоту, обігравши одного з лідерів дивізіону «Фрозіноне» з рахунком 1:0, чим позбавили канарок першого місця і можливості вийти у Серію С1[13]. Наступні два сезони «Беневенто» незмінно виходив у плей-оф, але обидва рази зазнавав поразки. У сезоні 1996/97 років «відьми» під керівництвом Массімо Сілви поступились у чемпіонаті першим місцем клубу «Баттіпальєзе», який і вийшов у Серію С1. А зайнявший друге місце у Серії С2. «Беневенто» змушене було грати в плей-оф. Після перемоги над «Катандзаро» у півфіналі (0:0 і 2:0), клуб поступився у фіналі «Туррісу» (0:2)[13].
У наступному сезоні «Беневенто» знову не змогло виграти свою групу і треба було продовжувати боротьбу у плей-оф. Як і рік тому, «відьми» пройшли до півфіналу, обігравши клуб «Сора» (дві перемоги з рахунком 1:0) і поступилася у фіналі: на нейтральному полі в Лечче клуб зазнав поразки від «Кротоне» з рахунком 1:2[13].
У сезоні 1998/99 років команда, на чолі з новим тренером Франческо Деллісанті після невпевненого старту змогла піднятися в таблиці і завершити сезон на четвертому місці, у зоні плей-оф. Після перемоги над «Катандзаро» (2:1 і 1:1) «Беневенто» третій рік поспіль пробилось у фінал. 13 червня 1999 року, на стадіоні «Віа дель Маре» в Лечче, команда перемогла «Мессіну» і таки змогла вийти в Серію C1[13].
В Серії C1 «Беневенто» провело шість чемпіонатів поспіль, причому в перших двох сезонах «відьми» рятувались від вильоту лише в останньому турі (у сезоні 1999/00 років вони пермогли «Ареццо» з рахунком 2:1[13]; а у сезоні 2000/01 років — врятувались завдяки перемозі над клубом «Фіделіс Андрія» з тим же рахунком 2:1).
Двотисячні
В сезоні 2001/02 років клуб взагалі врятувався лише в серії плей-аут проти «Ночеріно» (1:0 і 0:1). У наступному році «Беневенто» завершив сезон в середині турнірної таблиці, а в сезоні 2003/04 років команда зайняла п'яте місце й отримала право зіграти в плей-оф за вихід у Серію В. У півфіналі, вигравши перший матч з рахунком 1:0 у «Кротоне», «Беневенто» програв другий матч з рахунком 3:1 і не вийшов у фінал[14].
У сезоні 2004/05 років клуб зайняв сьоме місце, проте через фінансові проблеми команда була понижена до Серії С2[12].
Влітку 2005 року була створена нова команда Benevento Calcio[6] на чолі з підприємцем Олдером Тескарі[15]. У березні 2006 року після стрімкого падіння команди в турнірній таблиці і відставання від зони плей-оф, до керма клубу приходять брати Чиро й Оресте Вігоріто[16][17]. «Беневенто» під їх керівництвом у тому сезоні займає високе четверте місце, але у півфіналі плей-оф вилітає від «Сансовіно». У наступному сезоні команда під керівництвом тренера Даніло Піледжі і його наступника Джанні Сімонеллі лише на одне очко відстало від лідера групи клубу «Сорренто», через що знову було змушене грати у плей-оф. Там, після проходження у півфіналі клубу «Монопол», «Беневенто» у фінальному поєдинку за право повернення в Серію C1 поступилося «Потенці» (0:1 і 1:1).
У сезоні 2007/08 років команда Сімонеллі легко виграє свою групу чемпіонату й повертається напряму в Серію C1[6]. У цьому ж сезоні «Беневенто», вперше в своїй історії вийшло у фінал Кубка Італії Серії С, де зазнало розгромної поразки 0:5 від клубу «Бассано Віртус» в першому матчі (1:1 у матчі-відповіді не змогли виправити результат).
Напередодні початку сезону 2008/09 років Серія С1 біла перейменована в Легу Про Пріма Дивізіоне, де «відьми» до останнього туру боролись за перемогу з клубом «Галліполі», але поступились їм двома очками. У плей-оф пройшовши в півфіналі «Фоджу» (0:0 і 2:2), «Беневенто» непогано зіграло і першу домашню гру з «Кротоне», привізши з виїзду результативну нічию 1:1. Але у домашній грі «Беневенто» поступилось з рахунком 0:1 клубу з Калабрії і не змогло вперше у своїй історії вийти в Серію В[18].
Сезон 2009/10 років видався для клубу не таким вдалим, через що розпочалась тренерська «чехарда»: Леонардо Акорі спочатку був звільнений і замінений на Андреа Камплоне, але через чотири дні повернувся на свою посаду. В останній місяць сезону клуб здобув десять очок, завдяки яким обійшов «Лумеццане» в боротьбі за п'яте місце, яке давало путівку в плей-оф. Проте і цього разу клуб не зміг виграти подібний турнір, програвши у півфіналі «Варезе» (2:2 і 1:2).
Наш час
Напередодні початку сезону 2010/11 років клуб очолив Агатіно Куттоне[6]. Після того, як команда набрала лише 4 очки в трьох матчах, «Беневенто» мав безпрограшну серію з результатом в сім перемог і три нічиї, яка дозволила йому вийти на друге місце. Останні три матчі першого кола, однак, вийшли провальними і Куттоне був звільнений, коли його команда відставала від лідера групи «Ночеріни» на сім очок. Новий тренер Джузеппе Гальдеризі не зумів покращити результат і чемпіонат так і завершився для «Беневенто» на другому місці, відстаючи на одинадцять очок від лідера. Як і минулого сезону команда не змогла пройти плей-оф, поступившись у півфіналі «Юве Стабії» (0:1 і 1:1). Крім цього той сезон був затьмарений смертю директора клубу Чиро Вігоріто, 26 жовтня 2010 року. Вже 2 листопада, всього через сім днів після смерті, стадіон клубу «Санта Коломба» був перейменований на «Стадіо Чиро Вігоріто»[6].
Сезон 2011/12 років «Беневенто» вперше в своїй історії розпочало зі штрафних очок (шість очок, які потім скоротили до двох[19]). На посаду тренера повернувся Джованні Сімонеллі, який після 15-го туру був замінений на Кармело Імбріані. «Беневенто» завершило сезон на шостому місці, втративши таким чином можливість взяти участь в плей-оф.
Під час передсезонних зборів напередодні початку сезону 2012/13 років, тренер Імбріані відмовився від посади за станом здоров'я[20], поступившись місцем своєму заступнику Хорхе Мартінесу. У світлі незадовільних результатів (три перемоги і чотири поразки) Хорхе був відправлений у відставку[21]. Новим тренером став Гвідо Уголотті[22], який опустив команду в зону плей-аут, після чого також був звільнений[23] і йому на зміну прийшов колишній тренер «Емполі» Гвідо Карбоні[24]. Програвши 0:2 «Пізі» в передостанній тур чемпіонату, «Беневенто» і на цей рік не пробився до зони плей-оф.
Сезон 2013/14 років для Гвідо Карбоні розпочався зі завдання вийти до плей-оф, але сезон виявився невдалим і 20 січня 2014 року Гвідо був звільнений. Фатальною стала домашня поразка від «Лечче» (0:2). Новим тренером став Фабіо Бріні, який вивів «Беневенто» до плей-оф, після завершення сезону на 7-му місці. 11 травня 2014 року «відьми» проходять «Катандзаро» у чвертьфіналі (2:1). У півфіналі 18 травня 2014 року «Беневенто» поступилось вдома «Лечче» з рахунком 0:2.
Сезон 2014/15 років розпочав з командою також Фабіо Бріні. Через низку травм протягом чемпіонату до клубу прийшли такі футболісти як Стефано Лаєні, Ріккардо Аллегретті і Гаетано Д'Агостіно, відповідно, 8 жовтня, 13 листопада і 1 грудня 2014 року. Клуб завершивив сезон на другому місці з 76-ма очками, заслуживши право вчергове брати участь у плей-оф, де у чвертьфіналі програв вдома з рахунком 1:2 клубу «Комо».
Наступний сезон клуб розпочав без президента Оресте Вігоріто, який після 9 років у клубі, який все-одно залишався головним спонсором та керівником молодіжного сектора. Новий президент Фабріціо Паллотта призначив тренером клубу Гаетано Аутері. Він дебютував 2 серпня 2015 року з поразки від «Туттокуойо» (0:1) в першому турі Кубку Італії 2015/16. Проте в чемпіонаті команда виступала вдало, провівши серію з вісімнадцяти матчів без поразок (від 17 до 34 туру), завоювавши перше місце у групі і вихід в Серію B, вперше в історії, після 87 років. Вирішальним матчем стала перемога вдома над «Лечче» (3:0) 30 квітня 2016 року з дублем Фабіо Маццео і голом Карамоко Сіссе на очах близько 20 000 глядачів. Це був лише другий раз в історії, коли клуб завоював на полі право виступати у другому дивізіоні (вперше це відбулося ща підсумками сезону 1945/46 років). Але цього разу клуб таки вийшов у другий дивізіон.
У сезоні 2016/17 років, першому в Серії B, повертається в команду президент Оресте Вігоріто. «Беневенто» дебютує з перемоги вдома проти СПАЛу, завдяки голам Амато Чічіретті і Джордже Пушкаша. Перший сезон у Серії B у кінцевому підсумку клуб закінчив на високому п'ятому місці і вийшов у плей-оф за право зіграти в Серії А. У першому турі «Беневенто» переміг «Спецію» (2:1) завдяки голам Фабіо Чераволо і Джордже Пушкаша.[25] У півфіналі «відьми» перемогли «Перуджу» (1:0 і 1:1) та вийшли у фінал, де мали зустрітись з «Карпі».[26] Після сухої нічиї в гостях, «Беневенто» вдома виграло з рахунком 1:0 і вперше в історії вийшло до Серії А.[27]
Статистика
| Статистика за сезонами |
|---|
|
Кольори і символи
Традиційні кольори «Беневенто» жовтий і червоний з футболкою у вертикальну смужку, жовто-червоні або чорні шорти, але також часто використовуються червоні, і червоні гетри з жовтими вставками.
У 1953 році, після розформування «Беневенто», нова команда «Сан Віто» використовувала червоний та чорний кольори[8]. Наступна зміна кольорів відбулась в сезоні 1990/91 років і в першій половині сезону 1991/92, коли новостворений клуб Спортінг Беневенто почав використовувати червоний і срібний колір. У березні 1992 року сімейство Котронео, нові власники клубу, вирішили задовольнити побажання фанатів і повернутися до історичних жовто-червоних кольорів.
У сезоні 2010/11 років, з нагоди святкування 150-ї річниці об'єднання Італії, «відьми» декілька матчів носили святкову форму з італійським прапором на рівні грудей, над спонсором[31][32].
Починаючи з сезону 2014/15 років форму для «Беневенто» створює бренд Frankie Garage Sport, який належить Максиміліану Сантопадре, який також є власником футбольного клубу «Перуджа». Тому «Беневенто» використовує бренд, що належить президенту клубу-суперника.[33]
Структури
Стадіон
«Беневенто» проводить свої домашні матчі на стадіоні «Чиро Вігоріто», який раніше був відомий як «Санта Коломба». Робота була зроблена за сім років: перший етап роботи виконала фірма з Сицилії, після чого за роботу взявся Косантіно Роцці, президент «Асколі», якому вдалося реалізувати проект у виключно короткі терміни. На відкритті стадіону, перед близько 22 тисячами глядачів, було проведено товариський матч між цими командами 9 вересня 1979 року[34].
Спочатку на стадіоні було 25000 місць. На початку дев'яностих років, з міркувань громадського порядку, кількість місць було зменшено на 1300.
В середині дев'яностих років, були зроблені деякі шляхи евакуації на поле і місткість була зменшена до 20 000 осіб. Згодом кількість місць на стадіоні було обмежено до 12 847 глядачів.[35]
Найбільш відвідуваним матчем клубу стало дербі проти «Наполі» в Серії C1 (група B) сезону 2004-05, яке зібрало 14 843 глядачів[36]
Загалом же найбільше глядачів збиралось на стадіоні в Міжрегіональному чемпіонаті (група H) сезону 1993-94 проти «Авільяно», щоб відсвяткувати вихід команди до Серії С2, куди зібралось біля 25 тисяч вболівальників[37].
Раніше «Беневенто» грало на стадіоні Дженнаро Меомартіні.[38]
Навчальний центр
Беневенто тренується в Centro Sportivo Municipale di contrada Ariella в Падулі[39][40] і на Віа Санта-Коломба, 57 в Беневент[41], що з 19 вересня 2013 року названий в честь покійного футболіста і екс-тренера клубу Кармело Імбріані.
Церемонія відкриття закінчилась товариським матчем між юніорами «Беневенто» і «Наполі».[42]
Компанія
Беневенто Кальчо — товариство з обмеженою відповідальністю, яке очолює президент адвокат Оресте Вігоріто, який вже був власником і президентом з 17 березня 2006 до 30 червня 2015 року, а потім повернувся на посаду 30 червня 2016 року[43]
Спонсор
|
Тренери та президенти
|
.svg){kind=small}
|
.svg){kind=small}
Футболісти
Капітани
|
|
Гравці збірних
Футболісти «Беневенто», що виступали за свої національні збірні:
Массамассо Чангаї — гравець збірної Того, брав участь у фінальній стадії чемпіонату світу 2006 року, а також чотири рази грав на Кубку африканських націй (1998, 2000, 2002, 2006)[52]
Хосе Монтьєль — гравець збірної Парагваю, брав участь у фінальній стадії чемпіонату світу 2006 року
Досягнення
Перемоги
| Призові місця
|
Статистика та рекорди
Участь у чемпіонатах
| Рівень | Дивізіон | Участей | Дебют | Востаннє | Всього |
|---|---|---|---|---|---|
| 2 | Серія B | 1 | 2016-2017 | 1 | |
| 3 | Пріма Дивізіоне | 1 | 1934-1935 | 38 | |
| Серія C | 14 | 1935-1936 | 1977-1978 | ||
| Серія C1 | 15 | 1978-1979 | 2004-2005 | ||
| Лега Про Пріма Дивізіоне | 6 | 2008-2009 | 2013-2014 | ||
| Лега Про | 2 | 2014-2015 | 2015-2016 | ||
| 4 | IV Серія | 2 | 1952-1953 | 1956-1957 | 24 |
| Міжрегіональний чемпіонат | 1 | 1958-1959 | |||
| Серія D | 11 | 1959-1960 | 1973-1974 | ||
| Серія C2 | 10 | 1987-1988 | 2007-2008 | ||
| 5 | Міжрегіональний чемпіонат — друга категорія. | 1 | 1957-1958 | 6 | |
| Міжрегіональний чемпіонат | 3 | 1989-1990 | 1991-1992 | ||
| Національний аматорський чемпіонат | 2 | 1992-1993 | 1993-1994 | ||
Рекордсмени
|
|
Станом на 05/05/2017
Уболівальники
Історія
У Беневенто кількість відвідувачів на стадіоні входить в перші п'ять футбольних клубів регіону Кампанія і в числі перших п'ятдесяти в Італії[70].
Організований фан-сектор в основному збирається на Curva Sud на Стадіо Чіро Вігоріто. Фан-рух народився в середині сімдесятих років серед присутніх на стадіоні Меомартіні під назвою «Brigate Giallorosse»[71]. Перша група заснована в 1983 році під назвою «Commando Ultra Curva Sud»[72]. З початку дев'яностих створюються й інші групи. В даний час фани «Беневенто» мають назву «Curva Sud 1929 Benevento»[73], який об'єднує декілька невеликих ультрас, таких як «Stregati», «Mods Benevento 1990» та «Sconvolts 1996». Окремо існують групи «Teste Matte 1996» і «Primo Anello Benevento»[74].
Партнерства і суперництва
Ультрас «Беневенто» пов'язують дружні стосунки з ультрас «Катаньї»[75], і підтримують хороші відносини з «Про Верчеллі»[76].
У Кампанії відносини взаємної поваги з уболівальниками «Салернітани».[77][78][79]
Крім цього побратимство з вболівальниками «Савойї» тривала цілих 25 років. Воно виникло в 1991 році і було офіційно закрито в серпні 2016 року[80].
Найбільше суперництво проти клубів з Кампанії через територіальну близькість і схожі цілі на сезон. Головними суперниками фанів «Беневенто» є фанати клубів «Авелліно», «Ночеріна», «Казертана», «Юве Стабія», «Каве» і «Турріс»[81]. Інші суперництва, за межами свого регіону, з фанатами «Кротоне»[82], «Фрозіноне»[83] і «Фоджа», з якими був союз, розформований у 2009 році.[84].
Примітки
Бібліографія
Див. також
Посилання
- Офіційний сайт клубу. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 9 червня 2017.
- Офіційна сторінка клубу на Facebook [Архівовано 7 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Беневенто на сайті transfermarkt.com (англ.)
