Борщів (Броварський район)

село в Київській області, Україна
(Перенаправлено з Борщів (Баришівський район))

Бо́рщів — село у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області. Засноване в 1300 році на річці Трубіж. Населення — 500 осіб.

село Борщів
Герб Борщова
Автошлях М 03. Зупинка Борщів, серпень 2017 року
Автошлях М 03. Зупинка Борщів, серпень 2017 року
Автошлях М 03. Зупинка Борщів, серпень 2017 року
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьКиївська область
РайонБроварський район
ГромадаБаришівська селищна громада
Облікова карткасело Борщів 
Основні дані
Засноване1300
Населення528
Площа2,23 км²
Густота населення236,77 осіб/км²
Поштовий індекс07500
Телефонний код+380 4576
Географічні дані
Географічні координати50°17′45″ пн. ш. 31°22′13″ сх. д. / 50.29583° пн. ш. 31.37028° сх. д. / 50.29583; 31.37028 31°22′13″ сх. д. / 50.29583° пн. ш. 31.37028° сх. д. / 50.29583; 31.37028
Середня висота
над рівнем моря
96 м
ВодоймиТрубіж
Місцева влада
Адреса ради07545, Київська обл., Баришівський р-н, c. Волошинівка
ВебсторінкаОфіційний портал села
Карта
Борщів. Карта розташування: Україна
Борщів
Борщів
Борщів. Карта розташування: Київська область
Борщів
Борщів
Мапа
Мапа

CMNS: Борщів у Вікісховищі

Історія

За козаччини село належало до першої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького.

22 травня 1716 року гетьман Скоропадський підписав універсал, яким підтвердив за Переяславським кафедральним монастирем надані без його відома полковником Томарою села Гайшин і Борщів.[1]

У 1755 році гетьман Кирило Розумовський відновив третю Переяславську сотню до якої увійшов і Борщів.[2]

За описом Київського намісництва 1781 року село Борщів відносилось до Переяславського повіту даного намісництва. На той час у ньому нараховувалось: 6 хат — виборних козаків, 27 хат — козаків підпомічників, 6 хат — посполитих, різночинських і козацьких підсусідків. Всього було 39 хат.[3]

За книгою Київського намісництва 1787 року, у селі проживало 160 душ. У той час Борщів був у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників — корнета Степана Симоновича і його брата.

З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Переяславський повіт перейшло до складу Полтавської губернії.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 608 осіб, з яких 276 чоловіків та 332 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 531 особа.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

МоваВідсоток
українська97,92 %
російська2,08 %

Відомі уродженці

Примітки

Посилання