Бор-Ундер
Бор-Ундер (монг. Бор-Өндөр) — невелике місто у Монголії у південно-західній частині аймаку Хентій. Населення міста становить 9298 (2010) у тому числі 128 іноземців.[1]
| Бор-Ундер монг. Бор-Өндөр | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 109°25′30″ сх. д. / 46.25583° пн. ш. 109.42500° сх. д. | ||||
| Країна |  Монголія | |||
| Засновано | 1973 | |||
| Статус міста | 1981 | |||
| Населення | 9298 осіб (2010) | |||
| Часовий пояс | UTC+8, Asia/Hovd, Asia/Ulaanbaatar, Asia/Choibalsan (Монголія) | |||
| GeoNames | 6618718 | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Бор-Ундер Бор-Ундер (Монголія) | ||||
Селище Бор-Ундер було засновано радянськими фахівцями у 1973 році. Місто забудовано 5-поверховими панельними будинками. Площа міста складає 144 км². Шахта, де добувають плавиковий шпат — єдина в Монголії.[2][3]
Промисловість
На відстані 60 км від ГЗК Бор-Ундер знаходиться родовище плавикового шпату «Дзунь-Цагаан Дель». Запаси плавикового шпату в якому складають 4,4 млн т., а середній вміст флюориту становить 30,71%.[4]25 червня 2009 року завершилась модернізація і введення в дію збагачувальної фабрики ГЗК Бор-Ундур КОО «Монголросцветмет». На її модернізацію було витрачено 6,25 млн дол. США. Це дозволить збільшити експорт концентрату плавикового шпату до 140 тисяч тонн.[5]
Транспорт
У місті є залізнична станція Бор-Ундер[6]Станом на 2007—2008 рік вона була кінцевою станцією для місцевого потяга Айраг — Бор-Ундер. Також планується будівництво залізничної колії Баянтумен — Бор-Ундер з використанням потужностей Російської залізниці. Ця залізниця має забезпечити можливість розробки родовищ східної Монголії.[7]
Примітки
 | Це незавершена стаття з географії Монголії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
