Бушир
Бушир[2], Бушір[3] (перс. بوشهر) — місто і столиця іранської провінції Бушир, порт на березі Перської затоки.
| Бушир بوشهر | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 28°58′08″ пн. ш. 50°50′12″ сх. д. / 28.968888888916666247° пн. ш. 50.83666666669444112° сх. д. 50°50′12″ сх. д. / 28.968888888916666247° пн. ш. 50.83666666669444112° сх. д. | ||||
| Країна |  Іран | |||
| Регіон | Бушир | |||
| Столиця для | Бушир і Бушир[d] | |||
| Засновано | 1736 | |||
| Населення | 161 674 | |||
| Висота НРМ | 8 м[1] | |||
| Водойма | Перська затока | |||
| Телефонний код | (+98) 0771 | |||
| Часовий пояс | +3:30 | |||
| GeoNames | 139817 | |||
| Поштові індекси | 75131–75461 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | http://www.bushehrcity.ir | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Бушир Бушир (Іран) | ||||
 Бушир у Вікісховищі | ||||
Населення міста — 165,4 тис. осіб (2005). В місті живуть переважно перси-шиїти, також представники арабської та африканської меншин.
Географія
Бушир розташований на південному заході країни на березі Перської затоки.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 33.3 °C (92 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 14.4 °С (58 °F).[4]
| Клімат Бушира | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 25 | 26 | 36 | 36 | 40 | 41 | 42 | 40 | 40 | 38 | 36 | 26 | 42 |
| Середній максимум, °C | 16 | 18 | 21 | 26 | 31 | 33 | 35 | 35 | 34 | 30 | 25 | 19 | 27 |
| Середня температура, °C | 14 | 16 | 20 | 24 | 28 | 31 | 33 | 33 | 32 | 28 | 22 | 17 | 25 |
| Середній мінімум, °C | 12 | 13 | 17 | 21 | 26 | 29 | 31 | 31 | 29 | 25 | 20 | 15 | 23 |
| Абсолютний мінімум, °C | −1 | 0 | 5 | 2 | 16 | 13 | 23 | 22 | 21 | 11 | 7 | 6 | −1 |
| Днів з опадами | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 2 | 4 | 23 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
Бушир був заснований у 1736 році Надир-шахом на місці стародавнього поселення Рішехр. 1763 року Карім-хан дозволив Британській Ост-Індській компанії заснувати в Буширі свій «перевалочний пункт». До кінця XVIII століття англійці побудували в Буширі повноцінну військово-морську базу. У XIX столітті Буширський порт стає одним з найбільших на березі Перської затоки. 1856 року англійці окупували місто в ході Англо-перської війни 1856–1857. Міський гарнізон здався 9 грудня 1856 року.
У 1915 році, під час Першої світової війни місто було знову захоплене англійцями з метою не допустити поширення там впливу німців.
Під час Другої світової війни Бушир, поряд з іракською Басрою, був основним портом, яким у СРСР (через територію Ірану) доставлялися товари по ленд-лізу (переважно військові автомобілі своїм ходом).
Населення
Більшість населення складають перси-шиїти. Також у місті проживають арабська та африканська меншини.
Економіка
У районі Бушир будується атомна електростанція. Будівництво було розпочато в 1975 році німецьким концерном Kraftwerk Union[de] і зупинено в 1980 році через санкції проти Ірану після Ісламської революції. 1992 року підписано міжурядову угоду про будівництво в Ірані АЕС з російськими реакторами ВВЕР-1000. 1998 року компанія «Атомстройекспорт» розпочала добудову. Через умови, які висунув Іран, щодо використання німецьких споруд і устаткування (поставлені умови є надзвичайно технічно складним завданням) реалізація проєкту затяглася[5][6]
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Моніру Раваніпур (* 1952) — іранська письменниця.
Примітки
Посилання
 | Це незавершена стаття з географії Ірану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
