Бірки (Полтавський район)

Село Бірки знаходиться на березі річки Грунь-Ташань, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Троянівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Загрунівка. До села примикає лісовий масив (сосна).

Точна дата заснування не відома. Ймовірно, першими поселенцями були козаки-втікачі.

У 1648 році у сформовано Бірківську сотню при Гадяцькому полку. З 1649 року Бірки зі своєю сотнею у складі Полтавського полку, потім Зіньківського, а з 1672 року повернулось до свого Гадяцького полку.

Зі скасуванням своє сотні, з 1720-х років у складі Ковалівської (2-ї) сотні Гадяцького полку.

У 1781—1796 роках у складі Миргородського повіту Київського намісництва. За описом 1787 року у містечку Бірки проживало 1297 душ. Було у власності різного звання казених людей, козаків і власників: графа Кирила Григоровича Розумовського і бунчукового товариша Петра Кириякова.^[1]

З 1796 року у складі — Зіньківського повіту Малоросійської, та з 1802 — Полтавської губернії. Згодом центр Бірківської волості свого повіту.

Наприкінці 19 століття у містечку двічі на рік відбувалися ярмарки, щотижня — базари. За даними 1900 року Бірки — центр волості, були сільські громади, земська та церковно-парафіяльна школи.

1907 року лікарем Г. Ф. Влайковим та односельцем Непомнящим створено гурток революційної молоді. Учасники гуртка закликали до боротьби проти царя.

Радянську окупація розпочалась в січні 1918 року. У ході сутички з махновцями загинули 120 жителів.

Липневої ночі 1920 року раптовим нападом повстанці М. Мандика розгромили в Бірках російський продовольчий загін, який грабував місцевих селян і змусили рештки продармійців втекти до Зінькова.^[2]

З 1930 року діяли колгоспи: «Більшовик», «Перемога», «Нове життя», «Соціалістичний шлях», «Прогрес».

Жертвами голодомору 1932—1933 років стали 172 особи. У 1937—1939 роках репресовано 24 жителя.

Село у часи німецько-радянської війни було окуповане нацистськими військами з 5 жовтня 1941 до 8 листопада 1943 року. Німцями розстріляно 5 червоноармійців; спалено 158 та зруйновано 20 хат. До Німеччини на примусові роботи вивезено 255 жителів, загинуло на фронтах 261 односельчан, при визволенні села — 194 радянських воїнів.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Зіньківської міської громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Зіньківського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області^[4].

• 
  Малороссийский родословник. Том 1 Модзалевский Вадим Львович Бороховичи
• 
  Волости и важнейшие селения Европейской России.

У селі знаходяться:

• Бірківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. І. А. Цюпи
• сільське відділення зв'язку;
• лікарня на 25 ліжок;
• дитсадок на 35 місць;
• Будинок культури (400 місць);
• бібліотека (понад 15,7 тис. одиниць зберігання)

культові споруди:

• Георгіївська церква (1857 рік)
• Миколаївська церква (початок 18 століття; 1788 року розібрана)
• Успенська церква (кінець 17 століття)

пам'ятники:

• пам'ятник односельчанам, загиблим у сутичці більшовиків та махновців (збудований 1920 року);
• пам'ятники на братській могилі радянських воїнів, полеглим 1943 року при визволенні села (збудовані в 1954 та 1955 роках);
• пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим у роки радянсько-німецької війни.

• Молочно-товарна ферма;
• ПАТ «Бір»;
• ТОВ «Сільгосптехніка».

• Биковець Михайло Миколайович (1894—1937) — український письменник, літературний критик, педагог, громадський діяч, журналіст, жертва сталінського терору.
• Зуй Антон Іларіонович (1922—2003) — учасник Другої Світової війни, нагороджений чотирма медалями «За відвагу».
• Леонова Ганна Дмитрівна (1923—2008) — Герой Соціалістичної Праці.
• Сень Олександр Васильович (нар. 1 липня 1961) — заступник міністра аграрної політики та продовольства України — керівник апарату (з квітня 2013).
• Франко Ольга Федорівна (Хоружинська)^[5](1864—1941) — громадська діячка і видавчиня, дружина Івана Франка
• Цюпа Іван Антонович (1911, Бірки — 2004) — український письменник, публіцист.
• Микитенко О. Г. — контр-адмірал.
• Чирка Микола Спиридонович (1907—1995) — Герой Радянського Союзу.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Полтавська область

• Бірки // Полтавщина:Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992. — С. 66-67. — ISBN 5-88500-033-6.
• Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область / Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. — С. 172. — ISBN 978-966-8250-50-7.
• Полтавіка — Полтавська енциклопедія. — Том 12: Релігія і Церква. — Полтава: Полтавський літератор, 2009. — С. 62-63.
• Малороссийский родословник. Том 1. Модзалевский Вадим Львович.

Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.