Володін В'ячеслав Вікторович

Народився 4 лютого 1964 року у багатодітній родині. Батько — Віктор Володін, був капітаном річкового флоту, помер у віці 51 року. Після смерті батька виховувався вітчимом^[3]. Мати працювала вчителем початкових класів, потім стала підприємцем. Сестра — співробітник консалтингової фірми, брат — військовий пенсіонер. Всі вони, за твердженням самого Володіна, живуть в Саратовській області^[4][3].

Після закінчення школи поступив вчитися в Саратовський інститут механізації сільського господарства (СИМСХ), який закінчив 1986 року^[5][6].

В інституті займався громадською діяльністю: на молодших курсах працював у житлово-побутової комісії профкома.

• 1984—1988 — голова студентського профкому СИМСХ («інженер-механік»)^[5][6]. Вступив у КПРС у 1985 році^[6].
• 1986 — вступив у аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію за темою «Розробка та обґрунтування параметрів вагового дозуючого пристрою стеблових кормів».^[6][7].
• З 1986 року — на викладацькій роботі.
• У 1990 році обраний депутатом Саратовського міської ради.
• З 1992 року — заступник голови адміністрації Саратова.
• З 1994 року — заступник голови Саратовської обласної думи.
• У 1993—1996 роках працював проректором в Поволзькому кадровому центрі з 1995 року — Поволзька академія державної служби), був професором кафедри конституційного права ПАГС, завідувач кафедри державного і регіонального управління^[6].
• 1995 — закінчив Російську академію державної служби при Президенті РФ, отримавши спеціальність юриста^[6][8].

В 1996 році — віце-губернатор Саратовської області. Надалі пішов з державної служби й поїхав до Москви, де зайнявся бізнесом, а потім — партбудівництвом в русі «Вітчизна»^[9], який очолював Юрій Лужков.

У 1996 році в Санкт-Петербурзькому інституті МВС захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за темою «Суб'єкт Російської Федерації: проблеми влади, законотворчості та управління».^[10] Автор понад 50 публікацій^[11].

У 1999 році обраний депутатом Держдуми РФ III скликання від блоку «Вітчизна — вся Росія», заступник Євгена Примакова.

2001 — Примаков побував разом з Володіним в Кремлі, познайомив його з Путіним і відрядив на посаду нового лідера фракції ОВР^[12].

На парламентських виборах 2003 року обраний в депутати Державної Думи четвертого скликання по одномандатному Балаковскому округу № 156, отримавши підтримку 82 % виборців, що прийшли на вибори. У Думі — заступник голови, перший заступник керівника фракції «Єдина Росія». З 2005 року — секретар президії генеральної ради партії «Єдина Росія».

• У 2007 році обраний депутатом Державної Думи V скликання.
• З 2009 року — завідувач кафедри державного будівництва факультету державного управління.
• З 2 лютого 2007 року по 21 жовтня 2010 року — заступник Голови Державної думи РФ V скликання. Секретар президії генеральної ради партії «Єдина Росія» (23 вересня 2011 року рішенням з'їзду партії виведений з президії).
• 21 жовтня 2010 — заступник голови Уряду — керівника апарату Уряду РФ після звільнення від посади Собяніна.
• 27 грудня 2011 року — перший заступник керівника адміністрації Президента РФ.
• На президентських виборах 2012 року брав участь у виборчій кампанії Путіна.
• 12 травня 2014 року потрапив під санкції Євросоюзу, США, Канади, Австралії і Швейцарії у зв'язку з підтримкою російсько-української війни^[13].
• 22 квітня 2014 року Володін увійшов до складу наглядової ради Вищої школи економіки (ВШЕ) і очолив її^[14].
• 15 червня 2015 року — голова наглядової ради товариства «Знання»^[15].
• З 7 вересня 2015 року очолює робочу групу з регулювання діяльності НКО^[16].

Голова Державної Думи РФ

За ініціативою Медведєва увійшов у список «Єдиної Росії» на виборах в Держдуму VII скликання^[17], очоливши регіональну групу з Волгоградської, Пензенської, Саратовської і Тамбовської областей^[18] та за підсумками виборів став депутатом Держдуми^[19]. При цьому Володін не був учасником праймеріз «Єдиної Росії», що пройшли 22 травня 2016 року.

25 вересня 2016 року, на засіданні Вищої Ради і Генеральної Ради партії «Єдина Росія» затверджений кандидатом від партії на посаду голови Державної Думи VII скликання^[20].

5 жовтня 2016 року обраний головою Державної Думи VII скликання отримавши 404 голоси з 450^[21].

У жовтні 2016 року увійшов до трійки найвпливовіших політиків Росії (після Путіна і Медведєва) за рейтингом Центру політичних технологій^[22].

24 листопада 2016 року обраний Головою Парламентської Асамблеї Договору про колективну безпеку.^[23]

26 грудня 2016 року обраний Головою Парламентських Зборів Союзу Білорусі й Росії.^[24]

22 січня 2017 року став одним з 19 членів бюро вищої ради партії «Єдиної Росії»^[25].

У 2017 році був співавтором закону про позбавлення громадянства РФ злочинців, які отримали паспорт не по народженню^[26].

Дійсний державний радник Російської Федерації 1 класу (2012).

12 серпня 2018 року Володін заявив, що державні пенсії в Росії в майбутньому можуть бути скасовані.^[27]

Підтримав пенсійну реформу в Росії.^[28]

15 березня 2019-го на мітингу окупаційної влади, що святкувала 5-ліття початку тимчасової окупації Криму, запропонував зобов'язати Україну «компенсувати Криму втрати за час анексії».^[29]

5 квітня 2019 року Володін запропонував допустити Держдуму до формування Уряду РФ.^[30]

26 квітня 2022 року в самий розпал Російсько-української війни Володін зажадав визнати Україну терористичною державою після того, як ФСБ і Путін заявили про затримання підозрюваних у нібито підготовці замаху на вбивство телеведучого Володимира Соловйова^[31][32].

Санкції

За політику підтримання військової агресії, щодо України на Володіна накладено санції України (7.09.2022)^[33] США(11.03.2022)^[34] Канада(28.04.214)^[35]Австралія(10.06.2020)^[36] Японія(03.03.2022)^[37] Нова Зеландія (18.03.2022)^[38] Європейський Союз^[39]

• Офіційний сайт [Архівовано 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)