Головнокомандувач Збройних сил України
Головнокомандувач Збройних Сил України — найвища військова посадова особа у Збройних Силах України. Здійснює через Генеральний штаб Збройних Сил України безпосереднє військове керівництво ЗСУ. Підпорядковується військово-політичному керівництву України на чолі з Верховним Головнокомандувачем Збройних сил України[3].
| Головнокомандувач Збройних Сил України | |
|---|---|
 Штандарт Головнокомандувача Збройних Сил України | |
| Збройні Сили України | |
| Тип | головнокомандувач |
| Абревіатура | ГК ЗСУ |
| Член | РНБО |
| Підзвітний | Президенту України та Міністру оборони України[1] |
| Місце | Київ, Україна |
| Номінує | Міністр оборони України[1] |
| Призначає | Президент України[1] |
| Термін каденції | Фіксований термін відсутній |
| Попередник | Начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України |
| Створення | 7 листопада 2000[2] |
| Перший на посаді | Олександр Кузьмук (2000–2001) |
| Неофіційні назви | Головком |
| Заступник | Вадим Сухаревський (з 10.02.2024) Андрій Лебеденко (з 10.02.2024) |
| Вебсайт | zsu.gov.ua |
Загалом, організовує підготовку Збройних Сил України та інших сил оборони до їхнього застосування з відсічі збройній агресії та здійснює безпосереднє військове керівництво під час бойових дій[4]. Ресурсне забезпечення ЗСУ та визначення оборонної політики — завдання Міністерства оборони України; визначення вимог до сил оборони та їхніх потреб у ресурсах, стратегічне планування, технічне оснащення тощо — завдання Генерального штабу ЗСУ[5].
Законодавчий статус
Головнокомандувач Збройних Сил України — особа, яка здійснює безпосереднє військове керівництво Збройними Силами України, контроль стану забезпечення армії військовою технікою, озброєнням та іншими ресурсами, звітується перед президентом і міністром оборони про досягнення військово-стратегічних цілей у сфері оборони.
При цьому, Законом України «Про Збройні Сили України», визначається, що безпосереднє військове керівництво — діяльність, спрямована на здійснення заходів щодо розвитку Збройних Сил України, їх технічного оснащення, підготовки та всебічного забезпечення, визначення основ їх застосування, а також управління ними.[6]
27 березня 2020 року посада Головнокомандувача Збройних сил України відокремлена від посади Начальника Генерального штабу ЗСУ згідно зі статтею 8 Закону України «Про Збройні Сили України» у редакції від 21 червня 2018 року та указу Президента України від 27 березня 2020 року[7][8].
Повноваження
Повноваження Головнокомандувача Збройних Сил України (затверджуються Президентом України):[8][1]
| Здійснює: |
|
|---|---|
| Визначає комплект боєздатних сил і засобів Збройних Сил України для передачі його Командувачу об'єднаних сил | |
| Організовує: |
|
| Звітує перед Президентом України та Міністром оборони України з питань досягнення воєнно-стратегічних цілей у сфері оборони військовими силами і засобами, а також підтримання спроможностей цих сил і засобів до застосування | |
| Затверджує: |
|
| Видає з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання у 3бройних Силах України та інших складових сил оборони накази та директиви | |
| Встановлює в установленому порядку почесні нагрудні знаки Головнокомандувача Збройних Сил України та нагороджує ними військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та інших осіб | |
| Вносить в установленому порядку клопотання про відзначення військовослужбовців, працівників 3бройних Сил України та інших осіб державними нагородами України і заохочувальними відзнаками Міністерства оборони України | |
| Виконує інші повноваження відповідно до законів України та виданих на їх основі нормативна-правових актів. | |
Апарат Головнокомандувача ЗСУ
З 2020 року повноцінне здійснення посадових обов'язків Головнокомандувача Збройних Сил України забезпечує Апарат (АГК ЗСУ). Юрисдикція військового управління поширюється на всю територію України[9].
Функціональні підрозділи відомства:
- Апарат забезпечення службової діяльності Головнокомандувача ЗСУ (апарат помічників)
- Апарат радників
- Відділ охорони державної таємниці
- Відділ протоколу
- Управління стратегічних комунікацій
- Управління внутрішнього контролю ЗСУ
- Управління з питань запобігання та виявлення корупції у ЗСУ
- Головне управління військової служби правопорядку ЗСУ
- Служба військового капеланства ЗСУ
Відзнаки Головнокомандувача ЗСУ
Головнокомандувач Збройних Сил України присвоює такі почесні нагрудні знаки: з 23.12.2021 «Хрест Заслуги», «Хрест хоробрих», «Золотий хрест», «Срібний хрест», «Сталевий хрест», «Хрест Військова честь», «Комбатантський хрест», «За незламність», «За збережене життя» та «За сприяння війську»; з 09.07.2023 додатково «За сумлінну службу», «Честь та пам'ять» та «Кращий сержант (старшина) Збройних Сил України».
Почесні нагрудні знаки Головнокомандувача Збройних Сил України встановлені відповідно до Наказу Головнокомандувача Збройних Сил України № 411 від 23 грудня 2021 року «Про почесні нагрудні знаки Головнокомандувача Збройних Сил України», який остаточно набув чинності 01 червня 2022 року. До червня 2022 року Головнокомандувачем ЗСУ використовувалась система відзнак Начальника Генерального штабу.
Нарукавний знак Головнокомандувача
З 2019 р. Головнокомандувач носить особливий нарукавний знак з двома схрещеними булавами на правому рукаві у передпліччі. Дизайн знаку заснований на гербах двох посад Польсько-Литовського королівства — Великого гетьмана коронного та Великого гетьмана литовського.
Нарукавний знак Апарату Головнокомандувача ЗСУ (на правому рукаві)
Нарукавний знак Головнокомандувача ЗСУ (на лівому рукаві)
Головнокомандувачі Збройних Сил України
.svg)
.jpg)
Див. також
- Начальник Генерального штабу Збройних Сил України
- Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України
- Голова Воєнного кабінету при Раді національної безпеки і оборони України
- Генеральний штаб Збройних Сил України
- Верховний головнокомандувач НАТО
- Воєнна доктрина України
- Закон України «Про оборону України»
- Закон України «Про Збройні Сили України»
Коментарі
Примітки
Джерела
Посилання
- Сайт Міністерства оборони України [Архівовано 30 серпня 2016 у Wayback Machine.]
