Гранати

Грана́ти, однина гранат (лат. granatum, буквально — «зернисте»; назва зумовлена тим, що мінерал трапляється у вигляді червоних зерен)[2] — група мінералів ортосилікату острівної структури.

Гранати
Абревіатура Grt[1]
Ідентифікація
Колір червоний
Сингонія кубічна сингонія
Твердість 6,5—7,5
Колір риси білий
Густина 3,51—4,25
Інші характеристики
Названо на честь P. granatum
CMNS: Гранати у Вікісховищі

Опис мінералу

Загальна формула А32+В23+(SiO4)3, де А32+ — Mg, Fe, Са, Mn; В23+ — Al, Fe, Cr, V, Mn, Ti4+, Zr4+ і інш.

Самоцвіти, напівдорогоцінне каміння. Включає 15 ізоструктурних мінералів, які за хімічним складом поділяються на 6 мінеральних видів: альмандин-піроп, альмандин-спесартин, спесартин-гросуляр, гросуляр-андрадит, уваровіт-гросуляр і шорломіт. Сингонія кубічна. Густина 3,51—4,25. Твердість 6,5—7,5. Колір — від безбарвного до чорного. В Україні присутній на Закарпатті та в межах Українського щита.

Гранати здавна відомі на території України. Основний метод збагачення — гравітаційний і флотація. В українській науковій літературі вперше описано в лекції «Про камені та геми» Ф.Прокоповича, яка читалася в Києво-Могилянській академії у 1705—1709 рр.

Світове виробництво гранатових концентратів зосереджено у США, Австралії та Індії і становить біля 300 тис. т. на рік. У США гранати видобувають при їх вмісті у руді бл. 8 %. В Україні є значно багатші родовища гранатів за вмістом корисного компоненту, наприклад, Іванівське родовище граніту (Поділля), у гранітному відсіві якого міститься до 27 % гранатів, запаси руди складають понад 25 млн т.

Різновиди

Кристал гранату

Розрізняють:

  • гранат бериліїстий (відміна спесартину, яка містить до 0,39 % ВеО);
  • гранат білий (1. — те саме, що гросуляр; 2. — лейцит); гранат благородний (прозорі відміни альмандину та піропу);
  • гранат бобровський (демантоїд);
  • гранат богемський (торговельна назва піропу з Чехії);
  • гранат ванадіїстий (відміна гросуляру, яка містить до 4,5 % V2O3);
  • гранат вапнисто-глиноземистий (гранат кальціїсто-алюмініїстий);
  • гранат вапнисто-залізистий (гранат кальціїсто-залізистий);
  • гранат вапнисто-хромистий (гранат кальціїсто-хромистий);
  • гранат везувійський (застаріла назва лейциту);
  • гранат глиноземистий (гранат, який містить глинозем: гросуляр, піроп, альмандин, спесартин);
  • гранатжад (гросуляр);
  • гранат залізисто-алюмініїстий (альмандин);
  • гранат залізисто-глиноземистий (альмандин);
  • гранат залізний (гранат, до складу якого входить Fe2O3: кохарит, скіагіт, кальдерит, андрадит, меланіт);
  • гранат звичайний (андрадит);
  • гранат зелений (уваровіт);
  • гранат ітріїстий (відміна гранату, яка містить до 1,5—3 % оксидів рідкісних земель ітрієвої групи; рідкісний);
  • гранат кальціїстий (1. гросуляр; 2. — андрадит);
  • гранат кальціїсто-алюмініїстий (застаріла назва гросуляру та гесотиту);
  • гранат кальціїсто-залізистий (застаріла назва андрадиту);
  • гранат кальціїсто-хромистий (застаріла назва уваровіту);
  • гранат колінський (альмандин із Коліна, Чехія);
  • гранат лужний (загальна зайва назва для мінералів групи содаліту);
  • гранат магнезіально-глиноземистий (піроп);
  • гранат магнезіо-алюмінієвий (піроп);
  • гранат магнезіо-фероалюмінієвий (піроп);
  • гранат магніїсто-алюмініїстий (піроп);
  • гранат магніїсто-глиноземистий (піроп);
  • гранат марганцевистий (спесартин);
  • гранат марганцевисто-алюмініїстий (спесартин);
  • гранат м'ясо-червоний (гесоніт);
  • гранат олов'яний (застаріла назва каситериту);
  • гранат сибірський (альмандин);
  • гранат сирійський (торговельна назва альмандину, привезеного з Сирії);
  • гранат скан-діїстий (відміна гранату, яка містить до 0,2 % Sc2O3);
  • гранат смоляний (відміна андрадиту смоляно-чорного кольору);
  • гранат східний (торговельна назва альмандину, привезеного зі Сходу);
  • гранат тетраедричний (помилкова назва гельвіну);
  • гранат титановий (відміна андрадиту, яка містить до 17,3 % ТіО2);
  • гранат хромистий (відміна гранату з Нижньотагільського дунітового масиву, яка містить від 8,80 до 12,29 % Cr2O3);
  • гранат чорний (загальна назва андрадиту, меланіту, нігрину, шорломіту).

Найпоширеніші алюмінієві та кальцієві гранати.

Використання

Гранат відомий і як дорогоцінний камінь, і як абразивна сировина, що використовується в промисловості. Світове виробництво гранатових концентратів — близько 300 тис. тонн в рік. Воно зосереджене в США, Австралії, частково, в Індії. Потреба в гранаті західноєвропейських країн становить понад 30 тис. тонн в рік.

У літературі

У романі української письменниці Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону» (третя частина, 6 розділ) згадується про подаровані головній героїні прикраси, оздоблені гранатами: «Він поклав їй на долоню золоті з гранатами кульчики, перстень та медальйон із ланцюжком».

Галерея

Див. також

Примітки

  • Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  • Література

    Посилання

    🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор