Гітлер'югенд

молодіжна організація нацистської партії в Німеччині в 1926-1945 роках
(Перенаправлено з Гітлерюгенд)

Гітлер'ю́генд (також поширене написання Гітлерюгенд, нім. Hitler-Jugend, Hitlerjugend, HJ) — молодіжна нацистська воєнізована організація, головний кадровий резерв НСДАП. Створена у березні 1922 року як Молодіжна Федерація націонал-соціалістів. 30 жовтня 1931 Гітлер'югенд очолив рейхс'югендфюрер Бальдур фон Ширах, що підпорядковувався безпосередньо Гітлеру. Приналежність молоді Німеччини до «Гітлер'югенду» була обов'язковою. Заборонена 10 жовтня 1945.

Гітлер'югенд
нім. Hitlerjugend
прапор
Форма «гітлер'югенд»
На честь Адольф Гітлер
Тип молодіжне крило організаціїd
Засновано 3 січня 1926
Розпущено 12 жовтня 1945 і 10 жовтня 1945
Ідеологія націонал-соціалізм
Країна  Третій Рейх ·  Веймарська республіка
Штаб-квартира Берлін
Керівник Бальдур фон Ширах і Артур Аксман
Членів 108 000 (1932), 2 230 000 (1933), 3 580 000 (1934), 3 940 000 (1935), 5 440 000 (1936), 5 880 000 (1937), 7 030 000 (1938) і 8 700 000 (1939)
Афіліація Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини

CMNS: Гітлер'югенд у Вікісховищі
Групове фото. Із зібрання фотознімків 1933 року
Заява про вступ до гітлер'югенду 1938 року

Гасло Гітлер'югенду — «Кров і честь» (нім. Blut und Ehre)[1][2][3][4][5].

В літніх таборах

Історія організації

Розвиток організації з 1922 до 1933 року

У 1923 році, через 4 роки після заснуваннянацистської партії і через рік заснування Молодіжної Федераціїнаціонал-соціалістів, за пропозицією АдольфаГітлера була створена молодіжна секція при НСДАП, яка після серії перейменувань в 1926 р. з подачі Юліуса Штрейхера отримала назву «Гітлер'югенд» — «гітлерівська молодь».

З 1925 по 1931 рік організацію очолював Курт Грубер. У жовтні 1931 року вінзайняв посаду у вищому керівництві СА, на зміну йому прийшов Адріан фон Рентельн.

До початку 1933 року кількість членів «Гітлер'югенду»збільшилася в 30 разів, досягнувши 300 000 осіб. [1]. Однак повністю підпорядкувати і нацифікувати молодіжний рух Німеччинивдалося значно пізніше, лише за допомогою насильницьких силових методів «Третього Рейху».

В останні роки Веймарської республіки «Гітлер'югенд»зробив свій вклад в ескалацію насильства на вулицях німецьких міст. Так, наприклад, організовані групи «Гітлерюгенда» нападали на кінотеатри, де демонструвавсяантивоєнний фільм «На Західному фронті без змін», який був знятий за мотивамикниги німецького письменника Еріха МаріїРемарка. Сам Е. М. Ремарк переслідувався нацистами за свої антивоєнніпогляди. Насильство проти власників кінотеатрів і глядачів призвело до того, щофільм був вилучений з прокату у багатьох регіонах Німеччини. [1].

Розвиток організації з 1933 до 1939 року

Прихід нацистів до влади 30 січня 1933 рокудозволив організації зайняти своє місце у структурі державного апаратуНімеччини. З цього часу фактично вся німецька молодь, за планами партії, зобов'язанабула вступати до «Гітлер'югенду». Після 30 січня керівництво «Гітлер'югенду»почало  претендувати на виключну роль уроботі з молоддю. У цьому ж році керівником організації був призначений Бальдур фон Ширах.

5 квітня 1933 року фон Ширах наказав підрозділам «Гітлер'югенду»зненацька захопити канцелярії Державного Комітету Німецьких МолодіжнихОрганізацій. Від цієї акції керівництво «Гітлер'югенду» отримало важливіматеріали про інші молодіжні організації, зокрема про їх керівництво та їхадреси. Це сприяло політиці ліквідації інших молодіжних організацій зіструктури державного апарату Німеччини.

Значно зросла кількість членів організації: докінця 1934 року вона налічувала 3,5 мільйона осіб. [2].

У 1934 році було підписано угоду між імперськимикерівниками молоді, селян і спортсменів, з метою включення сільської та спортивноїмолоді у склад «Гітлер'югенду». Включення спортивної молоді до «Гітлер'югенду»було завершено у червні 1936 року, а сільської — у липні 1935 року. Угода, підписана Бальдуром фон Ширахом та імперським спортивним керівникомзабезпечувала «Гітлер'югенду» фактичну монополію у сфері молодіжного спорту до18 років. [2].

Розвиток організації з 1939 до 1945 року

Головним напрямком роботи «Гітлер'югенду» під час війни стає залучення молоді до підтримки Вермахту. У 1940 році імперськекерівництво «Гітлерюгенду» очолив Артур Аксман, колишній заступник Бальдура фон Шираха. Сам фон Ширах, післяпроведеної проти нього обвинувальної кампанії (зокрема, висміювалося йогоаристократичне походження), був призначений на пост гауляйтера Відня.

У січні 1943 року у Німеччині було запровадженообов'язкову службу молоді допризовного віку. Як правило, це були школярістарших класів, вони залучалися до служби в зенітно артилерійських частинахцілими підрозділами «Гітлер'югенду». Вони вважалися такими, що виконують«молодіжну службу», а не солдатами, але фактично служили у Вермахті, роблячиможливим відправку дорослих зенітників на фронт.

У січні 1945 року керівництво «Гітлер'югенду»оголосило «імперський призов» до лав збройних сил. Понад 70 % юнаків 1928 рокународження повинні були заявити про готовність служити у вермахті. Дівчатапризивалися у допоміжні корпуси. З вересня 1944 по січень 1945 року на службу вгітлерівську армію було залучено 150 000 дівчат.

Після поразки Третього Рейху організацію булорозпущено.

Внутрішня структура організації, її функції

«Гітлер'югенд» був організований за військовимзразком і за принципом «молодь керує молоддю», організація охоплювала німецькумолодь віком від 10 до 18 років і ділилася за віковими категоріями.

  • Старша група: з 14 до 18 років — власне «Гітлер'югенд».

Жіночаорганізація в складі «Гітлер'югенд»:

Члени «Гітлер'югенду» залучалися до роботи вмагазинах для розподілу та доставки продуктів, прибирали сніг і сміття.«Почесною службою» для дівчат було оголошено надання допомоги сім'ям загиблихна війні в догляді за дітьми, у веденні домашнього господарства. Вони працювалив дитячих садках, лазаретах, будинках престарілих та інвалідів. Організовувалисякультурні відвідування молоддю з «Гітлер'югенду» сільської місцевості, де веласяпропагандистська робота з місцевою молоддю.

Керівники «Гітлер'югенду»

  • Г. А. Ленк (травень 1922 року — листопад 1923 року);
  • К. П. Грубер (лютий 1925 року — жовтень 1931 року);
  • А. фон Рентельн (жовтень 1931 року — червень 1932 року);
  • Б. фон Ширах (жовтень 1931 року — серпень 1940 року);
  • А. Аксман (серпень 1940 року — травень 1945 року).

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання