Драконове дерево

Драконова драцена належить до класу однодольні, цю подібну на дерево рослину відносять до ряду холодкові (холодкоцвіті, родини нолінові).^[1]

Свою назву отримала за смолянистий темно-червоний сік, що витікає якщо пошкодити гілки чи стовбур.

Вічнозелене сукулентне дерево до 12 м, що нагадує парасольку, вивернуту вітром. Має листя, що схоже на меч. Квітки зібрані у суцвіття-волоті, що з'являються на верхівках дерева. Зацвітає вперше у віці 20 років. Молода рослина має одне стебло, а бокові гілки з'являються після цвітіння. Стовбур рослини не містить деревини і зазвичай вкритий плямами засохлої смоли. Рослина росте дуже повільно і живе кілька сотень років.

Росте в напівпосушливих заростях чагарників на кам'янистих схилах пагорбів та ярів. місцева для Канарських островів, Кабо-Верде, Мадейра і локально представлена на заході Марокко, і інтродукована на Азорах. Драцена драконова — природний символ острова Тенерифе, разом із голубим зябликом.^[2]

В давні часи сік використовувався у лікувальних цілях та для лаку, який можна було наносити на металеві поверхні.

Через свій оригінальний вигляд драцена часто з'являється у творах художників. Зокрема у Нюрнбергській хроніці та відомій картині Босха «Сад земних насолод».

• 
  Одне з найстаріших драконових дерев в Ікод-де-лос-Вінос, Тенерифе
• 
  Драконова драцена в місті Нова Сінтра, на острові Брава, Кабо-Верде.
• 
  Драконове дерево в Меморіальному парку Уілла Роджерса в Беверлі-Гіллз, Каліфорнія
• 
  Кора
• 
  Плоди
• 
  Зображення дерева на картині Босха «Сад земних насолод»
• 
  Зображення дерева у Нюрнбергській хроніці

• United States Department of Agriculture (англ.)

• Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 144