Дієта
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Діє́та (грец. δίαιτα — «спосіб життя, режим харчування», інколи раціон) — сукупність правил споживання їжі людиною або іншим живим організмом. Дієта може характеризуватися такими факторами, як хімічний склад, фізичні властивості, кулінарна обробка їжі, час та інтервали вживання їжі, а також тривалість вживання. Дієти різних культур можуть суттєво відрізнятися та включати або виключати конкретні продукти харчування. Вибір дієти впливає на здоров'я людини, тому перш ніж це робити, слід проконсультуватися з лікарем-дієтологом.
Лікувальні дієти
Розробкою та рекомендаціями дієти для хворого займається лікар дієтолог, опираючись на знання з дієтології — науки про лікувальне харчування. Допомагає лікарю медична сестра з дієт (розм. дієтсестра). Призначення дієти виходить з функціональних, патоморфологічних, обмінних, ензимних та інших порушень в організмі людини. Правильно підібрана дієта зумовлює найвигідніший фон для застосування різноманітних терапевтичних засобів, посилює дію цих засобів або має лікувальний вплив. Профілактичне значення дієти полягає в тому, що вона сприяє швидшому одужанню, зменшує або унеможливлює загострення хронічного захворювання, затримує перехід гострих захворювань у хронічні, у рідких випадках є основним або єдиним методом впливу на захворювання.
Медичні дієти
Дієтичне харчування в медицині застосовують, як компонент лікування, або як щадні заходи для тієї, чи іншої системи органів. Дієтотерапія спрямована на покращення лікування або на якісну реабілітацію і/або одужання) хворих.
У лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладах використовували (до 2014 р) номерну систему дієт, яку розробив М. І. Певзнер для комплексного лікування різних захворювань. Деякі з них відомі у кількох варіантах (наприклад, № 7а, 7б, 7в, 7г). Даний тип поділу дієт у лікувальних закладах цілковито замінений[1][2] поділом дієт за допомогою визначення індексу маси тіла, та за нормами харчування на одного хворого на день у відділеннях залежно від профілю:
- терапевтичні, хірургічні відділення
- у дитячих лікарнях та відділеннях
- на одну вагітну жінку для пологових відділень
- на одну породіллю для пологових відділень
- для онкологічної лікарні (відділення)
- для гастроентерологічного відділення.[1]
Столи за Певзнером
Дієта за Певзнером — система дієт по групах захворювань, розроблена терапевтом М. І. Певзнером у 1920-х роках.
За наказом МОЗУ № 931 від 2013 року[1] система дієт за Певзнером (столи за номером) не є обов'язковою у закладах ОЗ.
Загальна характеристика:
| Дієта | Покази |
|---|---|
| Стіл № 1 | Затихання загострення виразкової хвороби, протягом 6-12 місяців після загострення, гастрити з підвищеною кислотністю |
| Стіл № 1а | Перші 3-7 днів загострення виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки, загострення хронічного гастриту з підвищеною кислотністю, опік шлунку та стравоходу |
| Стіл № 1б | Другий тиждень загострення виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки, хронічного гастриту. |
| Стіл № 2 | Хронічні гастрити зі зниженою кислотністю, хронічні коліти (поза загостреннями) |
| Стіл № 3 | Атонічні закрепи |
| Стіл № 4 | Гострі захворювання кишківника і загострення в період проносу, що триває |
| Стіл № 4а | Коліти з переважанням процесів бродіння |
| Стіл № 4б | Хронічні коліти в стадії затухаючого загострення |
| Стіл № 4в | Гострі захворювання в період одужання як перехід до раціонального харчування; хронічні захворювання кишківника в період затухання загострення, а також поза загостреннями |
| Стіл № 5 | Захворювання печінки, жовчного міхура, жовчовидільних шляхів поза стадією загострення |
| Стіл № 5а | Хронічні панкреатити |
| Стіл № 6 | Подагра, сечокам'яна хворобо з відходженням каміння, що складається переважно з уратів |
| Стіл № 7 | Хронічні захворювання нирок з відсутністю проявів хронічної ниркової недостатності |
| Стіл № 7а | Гострі ниркові захворювання (нефрит гострий чи його загострення) |
| Стіл № 7б | Затухання гострого запального процесу в нирках |
| Стіл № 8 | Ожиріння як основне захворювання чи супутнє при інших хворобах, які не потребують спеціальних дієт |
| Стіл № 9 | Цукровий діабет середнього чи легкого ступеня |
| Стіл № 10 | Захворювання серцево-судинної системи з недостатністю кровообігу І-ІІА ступеню |
| Стіл № 11 | Туберкульоз легень, кісток, лімфатичних вузлів, суглобів при нерізкому загостренні чи затуханні, виснаження після інфекційних захворювань, операцій, травм |
| Стіл № 12 | Функціональні захворювання нервової системи |
| Стіл № 13 | Гострі інфекційні захворювання |
| Стіл № 14 | Сечокам'яна хвороба (фосфатурія) |
| Стіл № 15 | Різні захворювання, що не потребують спеціальних лікувальних дієт |
Список немедичних популярних дієт
Соціальні види харчування
У деяких спільнотах склалися певні традиції харчування, які мають ті чи інші обмеження. У таблиці наведені типові варіанти заборон або обмежень на різні продукти.[джерело?]
| Тип харчування | М'ясоїдність | Всеїдність | Веганська їжа | Вегетаріанська їжа | Халяль (іслам) | Кошерна їжа (юдаїзм) |
| Рослинна їжа — овочі и фрукти, горіхи, злаки |  | | | | | |
| М'ясо птиці | | | | | ||
| Риба (яка має луску) | | | | | ||
| Морепродукти (окрім риби) | | | | |||
| Яловичина | | | | | ||
| Свинина | | | ||||
| Молочні продукти | | | | | |
Популярні дієти
Можна виділити такі різновиди дієт:[джерело?]
- Низькокалорійні дієти — характеризуються споживанням низькокалорійної змішаної їжі, найчисельніша та найрізноманітніша група дієт для схуднення.
- Маложирні дієти підійдуть тим, кому складно обмежити споживання звичних продуктів.
- Монодієти. Передбачують споживання тільки одного харчового продукту (популярні монодієти: рисова, яблучна, кефірна, сирна, картопляна). Достатньо «жорсткі».
- Метод Монтіньяка — рекомендації з харчування на все життя.
- Білкові дієти. Максимум білка (м'яса та риби), мінімум усього іншого.
- Жирова дієта. Найпарадоксальніший з існуючих методів схуднення.
- Вегетаріанство. Здоровий режим харчування, однак важко здійснений в наших кліматичних умовах.
- Серединоземноморська. План харчування, який містить багато фруктів та овочів, цільнозернових продуктів, риби та оливкової олії
- Низьковуглеводна дієта. Раціон харчування з пониженим вмістом вуглеводів та підвищенним вмістом жирів та білків.
- Харчування за гемокодом. Модний метод схуднення. Проводиться аналіз на гемокод, за його результатами підбирають найдоречніші для цієї конкретної людини продукти харчування.
Існують потенційні небезпеки дієт як методу схуднення:[джерело?]
- Індивіуальна непереносимість.
- Адаптація організму. Якщо дієта застосовується занадто довго, організм звикає до нового режиму харчування, як наслідок — гальмування темпів зниження маси тіла або припинення схуднення.
- Потенційна шкода для здоров'я, особливо якщо продукти не містять білок, мінерали та харчові волокна.
- Дієти не формують навички раціонального харчування.
Дієти також іноді називають за місцем виникнення, їх автором, принципом або продуктом, що лежить в основі, їхньою тривалістю, цільовою групою, метою тощо.
Порівняння немедичних дієт
Згідно з проведеними у 2018 році дослідженнями[3], науковцями виявлено наступне: звичайні низькокалорійні дієти безпечні, здорові та помірно ефективні. Доказів, що підтверджують перевагу дієт з низьким вмістом жирів над іншими дієтичними програмами, у тому числі з високим вмістом жирів, аналогічної інтенсивності для досягнення довгострокової втрати ваги та підтримки ваги не виявлено.
Низьковуглеводні дієти ефективні та корисні в короткостроковій перспективі, але довгострокове дотримання режиму зі зниженим вмістом вуглеводів є проблемою. Подібні схеми харчування, які використовуються на тривалих часових інтервалах, можуть нести деякі ризики для здоров'я. Однак багато залежить від вмісту в них поживних речовин, а також стану здоров'я людини та профілю факторів ризику.
Дієти з високим вмістом білка краще за інших сприяють насиченню і запобігають втрати м'язової маси[4], у тому числі і за віком. Але також можуть бути важкими для дотримання в довгостроковій перспективі і потенційно небезпечні для підгруп пацієнтів з порушенням функції нирок або іншими проблемами зі здоров'ям.
Складові дієти є стратегією для досягнення суттєвої та швидкої втрати ваги, але вони показані для певних підгруп пацієнтів та призначені для короткострокового використання. Такі схеми харчування є найбільш правильними дозволяють зменшувати кількість підшкірної жирової клітковини помірними темпами, але у стабільному режимі.[джерело?]
Середземноморська дієта ефективна у схудненні, як і дієти з низьким вмістом вуглеводів. На думку послідовників вони можуть принести користь для здоров'я в цілому завдяки збалансованому складу та різноманітності корисних для здоров'я мікроелементів.[джерело?]
Переривчасті дієти багатообіцяльні, але довгострокові дані про їхню безпеку та ефективність відсутні, а оптимальна схема та ступінь обмеження енергії залишаються суперечливими.
Відносно питання про те, що важливіше — якість або кількість нутрієнтів, які використовуються в конкретному плані харчування, то найбільш ефективною стратегією для досягнення довгострокової втрати ваги та хорошого здоров'я є перехід до здорового режиму харчування, сумісний з індивідуальними уподобаннями в їжі та звичками способу життя.[джерело?]
Див. також
Примітки
Джерела
- Волошин О. І., Сплавський О. І. Основи оздоровчого харчування. Чернівці. — 2007. — 535 с.
- Гастроентерологія / Харченко Н. В., Бабак О. Я. — К.:2007. — 720 с. [сторінка?]
- Диетология: Руководство. 3-е изд. /Под ред. А. Ю. Барановского — СПб.:Питер, 2008. — 1024с. (рос.)
Література
- Дієтичне харчування: підручник / О. І. Черевко, Н. В. Дуденко, Л. Ф. Павлоцька та ін. — Харків: ХДУХТ: Світ Книг, 2016. — 360 с. — ISBN 966-2678-42-0.
Посилання
- ДІЄТА [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ДІЄТА [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // ФЕ
- (рос.)Диеты [Архівовано 6 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Дієти [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.]
