Емма Томпсон

Ранні роки

Народилась в Лондоні 15 квітня 1959 року.^[6] Батько — англійський актор Ерік Томпсон (англ. Eric Thompson^[en]). Мати — шотландська акторка Філліда Лоу (англ. Phyllida Law^[en]), грала разом з Еммою в кількох фільмах. Сестра, Софі Томпсон (англ. Sophie Thompson^[en]) — також акторка. Дитиною Емма навчалась в школі для дівчат в Камдені (район в Лондоні).^[7]

Студентські роки

В підлітковому віці Томпсон цікавилась мовами та літературою. Вона успішно здала екзамени з англійської, французької та латинської мов, після чого у 1977 отримала стипендію на вивчення англійської мови в коледжі Ньюмен в Кембриджі. Під час навчання в коледжі вона потрапила у престижний театральний клуб «Рампа» (англ. Footlights^[en]) при Кембриджському університеті, де стала першою жінкою-учасницею клубу.^[8] У 1980 вона стала віцепрезиденткою цього театрального клубу^[9] і співрежисеркою першої жіночої ревю-трупи «Жіноча година» (ревю — це жанр театрального мистецтва, в якому поєднуються музика, танці та скетчі)^[10]. У 1981 році Емма Томпсон разом зі своєю трупою отримала перемогу на фестивалі в Единбурзі.^[11] Коледж закінчила з відзнакою.

1980-ті: рання робота та прорив

Першу професійну роль Томпсон отримала в 1982 році, у театральній версії популярного комедійного шоу «Не новини о дев'ятій годині» (Not the Nine O'Clock News). Потім вона отримала невелику роль у комедійному серіалі на місцевому каналі ITV «Немає про що турбуватися!» (There's Nothing to Worry About!) (1982).У 1983 році акторка з'явилась у шоу на каналі BBC «Кришталевий куб» (The Crystal Cube) (1983), який створили Стівен Фрай та Г'ю Лорі (пізніше, у 1988, вона знову співпрацювала з ними у шоу BBC «Radio 4 Saturday Night Fry»).У 1985 акторка зіграла Саллі Сміт у музичній виставі «Я і моя дівчина» в театрі Вест Енд в Лондоні.^[12]. Томпсон виходила на сцену в цій ролі 15 місяців.^[13] За цю роль акторка отримала схвальні відгуки.

Прорив Томпсон здійснила у 1987 році у головних ролях одразу в двох мінісеріалах на телеканалі ВВС «Доля війни» (Fortunes of War) і «Тутті Фрутті» (Tutti Frutti). За них вона у 1988 році отримала премію Бафта за найкращу жіночу роль.^[14]

У 1989 році Томпсон дебютувала в повнометражному фільмі  британській романтичній комедії «Високий хлопець». Хоч фільм і не став популярним, проте критика дала позитивну оцінку роботі Томсон. Зокрема, кінокритика The New York Times назвала її «надзвичайно різнобічною комічною акторкою».^[15]

1990-ті: визнання критики та прорив у Голлівуді

У 1990-му Емма Томпсон грала в театрі в п'єсах Шекспіра «Сон в літню ніч» та «Король Лір». Ці вистави ставив її перший чоловік Кеннет Брана.^[16]В 1991 Томпсон повернулась до кіно, виконавши роль другого плану в фільмі «Експромт». За цю роль вона була номінована на найкращу акторку другого плану премії Independent Spirit Award.Цього ж року Томпсон з'явилась у повнометражному фільмі «Померти знову» (1991), режисером в якому був Брана. Фільм доволі високо оцінила аудиторія, його оцінка на сервісі IMDb — 6.9 з 10.^[17]

Голлівудський прорив Емми Томпсон стався у 1992 році, після однієї з головних ролей у драмі «Маєток Говардс Енд» (з Ентоні Гопкінсом та Геленою Бонем Картер). Критика високо оцінила гру Томпсон. Зокрема, відомий сценарист і кінокритик, лауреат Пулітцерівської премії Роджер Еберт у своїй рецензії зазначив: «Емма Томпсон чудова в центральній ролі: тиха, іронічна, спостережлива, зі сталевим стержнем усередені».^[18]. Фільм отримав 49 номінацій та 32 нагороди, в тому числі 3 Оскари, з яких один для Емми Томпсон у номінації «Найкраща акторка головної ролі».^[19]. Крім цього, Томпсон отримала за цей фільм й інші відомі нагороди — Золотий глобус та премію БАФТА. Журналіст The New York Times зазначив, що акторка «майже за одну добу досягла міжнародного успіху».^[6]

У 1993 Томпсон знялася ще в одному фільмі з Ентоні Гопкінсом – «Наприкінці дня». Фільм мав комерційний успіх, також його позитивно оцінила аудиторія та критика. На IMDb фільм отримав рейтинг 7.8 з 10.^[20] Згодом Томпсон в інтерв'ю BBC назвала фільм чудовим досвідом для своєї кар'єри і «шедевром стриманих емоцій».^[21] Стрічка була номінована на 8 Оскарів, в тому числі й Емма Томпсон (в категорії «за найкращу жіночу роль»).Того ж року акторка була номінована ще на один Оскар – у категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» за роль у фільмі «В ім'я батька» (1993). Завдяки цьому Томпсон стала восьмою акторкою за всю історію премії, яка була номінована на Оскари в двох категоріях за один рік.^[22]

У 1995 році Томпсон взяла участь як сценаристка у створенні фільму «Розум і почуття». Томпсон протягом 5 років працювала над адаптацією сценарію на основі однойменного роману Джейн Остін. Вона виконала роль однієї з трьох стестер (Елінор Дешвуд). Разом із Томпсон головні ролі зіграли Алан Рікман, Кейт Вінслет і Г'ю Грант (а одну з другорядних ролей – Г'ю Лорі). Фільм отримав шалений успіх і вважається однією з найкращих екранізацій Джейн Остін. На сайті Rotten Tomatoes фільм отримав рейтинг 97 % від кінокритики і 90 % від аудиторії.^[23] Стрічка була номінована на 7 Оскарів і виграла один. Томпсон отримала третю в своїй кар'єрі номінацію за найкращу жіночу роль і перемогу в номінації «Найкращий адаптований сценарій». Таким чином Емма Томпсон стала першою і єдиною досі акторкою, яка отримала Оскар і за акторську майстерність, і за написання сценарію.^[24] За цей фільм вона також отримала другу в своїй кар'єрі премію БАФТА за найкращу жіночу роль та премію Золотий глобус за найкращий сценарій.^[25]

У 1999 році Томпсон народила доньку і вирішила зменшити навантаження у зйомках. У 1999 і 2000 грала лише в невеликих епізодичних ролях.^[26]

2000—2010: успішне повернення до кар'єри

У 2001 році Томпсон зіграла лише в одному фільмі – драмі «Дотепність» (Wit). Фільм був знятий на основі п'єси, за яку авторка, Маргарет Едсон, отримала Пулітцерівську премію. Томпсон погодилась узяти роль через переконання, що "сценарій цього фільму – один з найкращих, серед тих, що вийшли в Америці".^[27]. Вона втілила головну героїню — хвору на рак яєчників професорку Гарвардського університету. Томпсон провела кілька місяців репетицій, щоб правильно передати складний характер і драму головної героїні. Також для ролі вона поголила голову. Кінокритика була в захваті від гри та проживання ролі Еммою Томпсон^[28],^[29]. За фільм Томпсон була номінована на премії Золотий глобус, Еммі та премію Гільдії кіноакторів США «за найкращу жіночу роль у мінісеріалі або телефільмі».

У 2002-му акторка продовжила утримуватись від ролей, виховуючи доньку. В цьому році вона лише озвучила персонажку гри «Планета скарбів» для Play Station (капітанку Амелію).

У 2003 році Томпсон частково повернулась до кар'єри. Зокрема, вона зіграла в одному з найвідоміших фільмів за її участі – «Реальна любов». Фільм отримав позитивні відгуки від критики та аудиторії. Томпсон втілила дружину, яка підозрює свого чоловіка у зраді. Критика назвала сцену з плачем Томпсон «найкращим плачем на телеекранах».^[30]. Згодом вона в інтерв'ю розповіла, що їй нескладно було зіграти роль: «У мене було багато життєвого досвіду, коли я плакала в спальні, а потім виходила і мусила бути веселою, збирати шматочки свого серця і класти у шухляду».^[31]

Ще одна успішна роль у 2003 році — в мінісеріалі від HBO «Янголи в Америці» спільно з Аль Пачіно та Меріл Стріп. Сюжет серіалу стосується епідемії СНІДу в Америці часів Президента Рейгана. Томпсон виконала в серіалі одразу 3 ролі: медсестру, бездомну жінку та головну роль. За цю роботу знову номінувалася на Еммі.^[32]

У 2004 році Томпсон долучилась до акторського складу серії фільмів про Гаррі Поттера. Перша її поява в популярній франшизі – в ролі ексцентричної вчительки ворожінь Сивілли Трелоні у третьому фільмі «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану» (2007). Згодом вона повторила свою роль у п'ятій серії фільмів «Гаррі Поттер і Орден Фенікса», а також в останньому фільмі – «Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина 2» (2011).^[33]

У 2005 році вийшов проєкт, над яким Томпсон працювала 9 років.^[34] Вона створила сценарій для дитячого фільму «Моя жахлива няня» (або дослівно: «Няня Макфі»), в основі якого – неприваблива няня, яка має дисциплінувати групу дітей. Крім роботи над сценарієм, Томпсон також виконала головну роль (няні) спільно з Коліном Фертом та Анджелою Ленсбері.^[35] Фільм став дуже успішним, посівши перше місце в прокаті Великої Британії і заробивши понад 123 мільйони доларів по всьому світу (бюджет фільму складав $25 мільйонів).^[36]

Ще один доволі успішний фільм, за який Томпсон отримала позитивні відгуки аудиторії та критики – «Останній шанс Гарві>» (2008). Емма Томпсон зіграла з Дастіном Гоффманом самотню пару середніх років, які починають стосунки. За ці ролі обоє отримали номінації на Золотий глобус. Критика відзначила, що «Томпсон і Гоффман створили потрібну магію у фільмі. Завдяки їм цей фільм запам'ятається».^[37]

Через 5 років після фільму «Моя жахлива няня», у 2010-му, Томпсон повторила роль няні Макфі у продовженні – «Моя жахлива няня: Великий бум».^[33]

Того ж року знову зіграла в дуеті з Аланом Рікманом, у телевізійному фільмі від BBC «Пісня Ланчу», пару, яка зустрілася в ресторані через 15 років після завершення своїх стосунків. Це телевізійна версія однойменної романтично-драматичної поеми Крістофера Ріда. Фільм доволі короткий — триває всього 50 хвилин.^[38] Стрічка принесла акторці четверту номінацію на премію Еммі.^[32]

2011—2021: зйомки в блокбастерах та фільмах студії Дісней

У 2012 році Емма Томпсон з'явилась у великобюджетному голлівудському блокбастері «Люди в чорному 3». Ця науково-фантастична комедія стала одним з найкасовіших фільмів, у яких грала Томпсон (касові збори склали понад 620 млн доларів).^[39]

У 2012 Емма Томпсон двічі втілювала королев: озвучуючи персонажку мультфільму студії Pixar «Відважна» (королеву Елінор, матір головної героїні); королеву Єлизавету II в британській телевізійній п'єсі «Playhouse Presents».

2013 року Томпсон зіграла лиходійку в фентезійній мелодрамі «Прекрасні створіння». Фільм провалився і в оглядах кінокритики, і в рейтингах переглядів. Зокрема, на сервісі Rotten Tomatoes фільм отримав «гнилий помідор» (негативну оцінку кінокритики) і рейтинг 54 % зі 100 % від глядачів та глядачок.^[40]

Наступний фільм, який вийшов з Еммою Томпсон у 2013 році, був значно вдалішим. Вона виконала одну з головних ролей: письменницю у біографічній комедійній драмі «Порятунок містера Бенкса» від кінокомпанії Walt Disney Pictures. Акторка зіграла в головних ролях спільно з Томом Генксом. Томпсон заявила, що це найкращий сценарій, який вона читала за останні роки, і була рада, що їй запропонували роль. Вона вважала цю роль однією з найскладніших у своїй кар'єрі, бо «ніколи, насправді ніколи не грала нікого настільки суперечливого чи складного»^[41] Критика зазначила, що роль Томпсон – «одна з найкращих її ролей за останні роки» і те, що акторка «принесла глибину в передбачуваний фільм».^[42]

2015-го вийшло три фільми з участю Емми Томпсон. Найуспішніший — «Легенда про Барні Томсона», в якому вона зіграла 77-річну колишню повії з Шотландії (матір головного героя), працюючи у віковому гримі, що зістарював її на 20 років. І хоч фільм отримав посередні відгуки від аудиторії та кінокритики, остання позитивно відгукувалася про гру Томпсон. Більшість критиків відзначили чудове перевтілення акторки і те, що «вона додала іскри цьому фільму».^[43]

У 2016 вийшов фільм «Дитина Бріджит Джонс», в якому Томпсон спробувала себе в ролі сценаристки романтичної комедії, а також виконала епізодичну роль лікарки.

У 2017 вийшов музичний фільм «Красуня і Чудовисько» від компанії Walt Disney Animation Studios, в якому Емма Томпсон озвучила місіс Поттс — економку замку, яку закляття відьми перетворило на чайник.^[33] Фільм став найкасовішим серед тих, в яких акторка брала участь: касові збори склали понад 1.2 мільярда доларів.^[44]

Найуспішнішою роллю Томпсон у 2018 році стала головна роль у соціальній драмі «Закон про дітей». Вона втілила суддю, котра розглядає справу, в якій батьки відмовились лікувати свого сина від раку через релігійні переконання.^[33]

2019-го вийшла драматична комедія з Томпсон у головній ролі – «Пізній вечір». Томпсон зіграла Кетрін Ньюбері, ведучу вечірнього комедійного шоу, в якого стрімко падають рейтинги. Практично всі кінокритики позитивно відгукнулись про гру Томпсон. Зокрема, зазначали, що «холодна відьма, яку грає Томпсон, можливо навіть перевершила роль Меріл Стріп з фільму „Диявол носить Prada“». Також акторка чудово розкрила свою героїню, яка спочатку була байдужа і самозакохана, а згодом стала більш м'якою і людяною.^[45] Томпсон за цю роль була номінована на премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у комедії або мюзиклі.

У 2021 році вийшов успішний фільм «Круелла» від Walt Disney Pictures, в якому Томпсон зіграла головну лиходійку – Баронесу фон Геллман. Більшість і глядачів, і критиків позитивно відгукнулись про фільм та гру двох головних героїнь — Емми Томпсон і Емми Стоун. Зокрема, кінокритика зазначала, що зла героїня Томпсон вийшла настільки холодною, що «Томпсон дала баронесі можливість охолодити кімнату одним поглядом і вміння жахати лакея одним словом».^[46] В рецензії видання The New York Times Топсон у цій ролі назвали «неймовірно елегантною і диявольською». Крім цього, критика позитивно відгукнулась про те, що Томпсон змогла показати свою героїню максимально лихою: «Баронеса Томпсон вийшла як справжня велика лиходійка. Вона небезпечний нарцис і однозначне чудовисько, людина, яка заслуговує на те, щоб її принизили, зганьбили і нарешті скинули з трону».^[47]

Наприкінці 1970-х — на початку 1980-х рр. акторка зустрічалася із Г'ю Лорі, разом із яким брала участь у театральному клубі «Рампа».

У 1989—1995 роках була одружена з актором і режисером Кеннетом Браною.

У 2003 році одружилася з актором, сером Ґреґом Вайзом (англ. Greg Wise^[en]), з яким познайомилась у 1995 р. на зйомках фільму «Розум і почуття». Пара має дочку Гаю (англ. Gaia), яку Томпсон народила в 1999 році,^[48] та усиновленого сина-руандійця Тиндиєбуа Агабу (англ. Tindyebwa Agaba), родина якого загинула під час геноциду, а сам він деякий час був дитиною-солдатом.^[49]

Емма Томпсон не має другого особистого імені (англ. middle name), традиційного в західному світі.

Емма Томпсон є прихильницею лейбористської партії Великої Британії (лівоцентризм) і Партії рівності жінок.

Фемінізм

Томпсон називає себе феміністкою (і згадує, що «у 19 була радикальною феміністкою»). Вона зауважує, що слово "фемінізм" демонізували, адже багато жінок, в тому числі молодих голлівудських акторок, навіть не розуміють його справжнього сенсу і часто відповідають, що не поділяють фемінізм. В одному з інтерв'ю Томпсон висловилась на цю тему: «Це дивно. Будь-яка жінка, яка каже, що не феміністка, фактично каже, що не вірить у рівні права жінок».^[50]

Томпсон часто в своїх інтерв'ю та відкритих листах піднімає питання рівної оплати праці для жінок та боротьби з домашнім насильством.^[51]. Вона також підіймає питання важливості сексуальної освіти та безпеки дітей від педофілів. В інтерв'ю британському Daily Mail Томпсон розповіла, що до неї у 8-річному віці сексуально приставав аніматор-чарівник на святкуванні дня народження та насильно поцілував у рот: «Я думала, що це моя провина. Діти завжди думають, що це їхня провина».^[52]

Емма Томпсон фінансово підтримала фонд матеріальної підтримки жінок, які йдуть у політику. В інтерв'ю виданню The Guardian Томпсон роз'яснила: «Жінкам часто потрібна додаткова допомога, щоб подолати численні бар'єри для входу в політику. Наша політична система була побудована для чоловіків. Нам потрібні жінки різного походження та з різним життєвим та професійним досвідом, щоб бути обраними і щоб система працювала для більшості людей, а не лише для кількох провідних груп».^[53]

Екозахист

Емма Томпсон є прихильницею екологічної організації Грінпіс. У 2009 році Томпсон викупила частину землі біля аеропорту Лондон-Хітроу через те, що планувалось суттєве розширення аеропорту і кількості авіарейсів. На думку екологів така дія суттєво збільшила б рівень шуму і забруднення навколишньої території. Томпсон і ще троє активістів викупили землю і таким чином заблокували забудову.^[54]

У серпні 2014 року Томпсон з 14-річною дочкою Гаєю вирушила в експедицію Грінпіс «Зберегти Арктику». Цей проєкт має на меті підвищити обізнаність про глобальне потепління, танення льодовиків і небезпеку буріння нафти в Арктиці.^[55] Топмсон була учасницею та спікеркою на Народному марші проти змін клімату в Лондоні.^[56] Вона відвідувала Швецію, де на конференції разом з іншими європейськими екологами закликала Норвегію не розширювати кількість точок з буріння нафти в Арктиці.^[57]

У 2022 році підтримала Україну після початку повномасштабного російського вторгнення. Акторка курувала Комітет, що опікується біженцями, та виступала за спрощення оформлення віз для українців^[58]. У березні 2022 року взяла участь у багатотисячній демонстрації на підтримку України у Лондоні, прочитавши англійською мовою вірш Тараса Шевченка «Сонце заходить, гори чорніють», а через два роки привітала Ліну Костенко з 94-річчям, прочитавши англійською мовою її вірш «Крила». «Я щодня думаю про вас [український народе], залишаючись в єдності з Україною та заради неї» — казала Емма Томпсон^[59].