Енергодар

Історія Енергодара почалася з того, що 12 червня 1970 року було закладено перший гранітний камінь на одному з піщаних пагорбів на перехресті доріг при в'їзді до майбутнього міста. Це місце на піщаному півострові, на так званих Іванівських кучугурах, обрали для будівництва найбільшої в Україні Запорізької ДРЕС (нині — Запорізька ТЕС). Початок енергетичному комплексу поклало будівництво 4-х блоків потужністю по 300 тис. кВт кожний 1-ї черги і 3-х блоків потужністю по 800 тисяч 2-ї черги. Енергетичний потенціал становив 3600 тис. кВт і нині є одним з найбільших в Європі.

Першим мером міста Енергодар був Лохматов Микола Андрійович, який до того обіймав посаду секретаря Дніпровської сільської ради (сусіднього з містом села), пізніше він повернувся на попередню посаду.

Два роки місто не мало назви. Будувалася Запорізька ТЕС — зростало і селище. 23 листопада 1972 року селище енергетиків отримало назву Енергодар.

Комплексна забудова Енергодара поєднувалася з високими темпами будівництва ДРЕС. Одночасно з блоками станції виростали житлові квартали, дитячі садки, готель «Енергодар», Палац культури «Сучасник». Запорізька теплова електростанція виведена на повну потужність у вересні 1977 року.

14 серпня 1985 року селище Енергодар з 50-тисячним населенням отримало статус міста. Паралельно будівництву об'єктів промислового призначення збагачувалася інфраструктура міста. Швидко розросталися житлові квартали, щорічно більше тисячі сімей отримували ключі від нових квартир. У 1974 році завершилося будівництво лікарняного комплексу: лікарні, поліклініки та водогрязелікарні. У лісі було облаштовано парк культури і відпочинку. Наступними були побудовані готель «Енергодар» і Палац культури «Сучасник». Відкривалися просторі магазини, у яких реалізовували власну продукцію тепличні господарства, фабрика-кухня, рибне господарство, хлібозавод. Уведено в дію річковий порт, залізничний вокзал та автовокзал. Згодом було зведено будівлі ще п'яти середніх шкіл, дитячої художньої школи, розширилася мережа дитячих дошкільних закладів, а для організації дозвілля жителів — молодіжний центр, спортивний комплекс, плавальний басейн, художній виставковий зал. Для відпочинку та оздоровлення своїх працівників тепловою та атомною станціями зведено санаторії-профілакторії.

• 
  Житлова забудова міста Енергодар
• 
  Мерія Енергодара

Центром дозвілля стала набережна каналу з її оригінальним архітектурним вирішенням, чистим повітрям та об'єктами інфраструктури для відпочинку. Ідея створення Набережної отримала реальне втілення, коли знадобився ґрунт для підсипки четвертого і п'ятого мікрорайонів міста. Вода Каховського водосховища впритул підійшла до міста каналом, проритим земснарядами. Саме на цьому каналі й була побудована Набережна довжиною майже 2 км з численними кафе, виставковими залами, магазинами.

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

З початку березня 2022 року Енергодар окупований російськими військами; мешканці міста чинять спротив російським окупантам^{[2][3][4][5][6][7][8][9][10]}.

19 жовтня 2022 року, вночі, російські окупанти здійснили обстріл Енергодару. В результаті обстрілу пошкоджена будівля виконавчого комітету Енергодарської міської ради та одна із підстанцій міста^[11].

• За даними перепису 1989 року мешкало 47 тис. осіб.
• За даними перепису 2001 року — 56 тис. осіб.
• Станом на 2019 рік — 53 567 осіб.

За даними перепису населення 2001 року рідною мовою вказали українську 37,81 %, а російську — 61,69 % населення^[12].

У Енергодарі проводиться міжнародний театральний фестиваль «Добрий театр». З травня 1992 року — один з найяскравіших заходів, що відбувається у місті, проводиться раз на два роки. За час існування фестивалю на сцені ПК «Сучасник» — основній базі фестивалю — побували театри з Румунії, Німеччини, Швейцарії, Росії, Латвії, Білорусі й України.

• 
  Готель «Енергодар»
• 
  Алея троянд
• 
  Палац культури «Сучасник» (2014)

У місті працюють народні колективи — народний хор «Червона калина», оркестр народних інструментів «Джерела», народний театр ПК «Сучасник» — лауреат багатьох фестивалів та конкурсів.

У місті зареєстровано 120 громадських та 80 організацій політичних партій.

Енергодар.City [Архівовано 18 травня 2019 у Wayback Machine.] — міське інтернет-видання, запущене у грудні 2018 року за підтримки мережі міських сайтів The City^[14].

У місті діє річковий порт, автовокзал, залізнична станція Енергодар та пасажирський зупинний пункт Енергодар Придніпровської залізниці, до якої щоденно курсують приміські поїзди сполученням Запоріжжя — Енергодар. У Енергодарі починається автошлях регіонального значення Р37 до Василівки.

• 
  Залізнична станція Енергодар
• 
  Проспект Енергетиків
• 
  Мерія Енергодара
• 
  Краєвид на Запорізьку АЕС

Футбольна збірна команда міста Енергодара двічі ставала володарем Кубку Голови Запорізької облдержадміністрації: у 2013 та у 2020 роках. 20 травня 2013 року Енергодар у фіналі^[15] на стадіоні "Славутич-Арена" переміг збірну команду Комунарського району міста Запоріжжя з рахунком 10:2, а 18 жовтня 2020 року у фіналі^[16]Енергодар з рахунком 3:2 обіграв команду Розівської ОТГ. Обидва матчі відбулися на центральному стадіоні області - "Славутич-Арена" у м. Запоріжжя. Звитяга енергодарців 2020 року стала поштовхом для створення ФК "Енергодар", який у 2021 році взяв участь у чемпіонаті Запорізької області з футболу "Прем'єр ліга"^[17].

• Бабак Людмила Петрівна (нар. 1998) — українська спортсменка, веслувальниця на байдарках.
• Бронніков Володимир Костянтинович — український політик, директор Запорізької АЕС.
• Бузаєв Володимир Микитович — заслужений тренер СРСР і України.
• Горескул Олена — українська шахістка, міжнародний гросмейстер.
• Ємець Євген Олександрович (1987—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
• Манзуля Володимир Романович — заслужений тренер України по боксу.
• Полулях Сергій Володимирович (1982—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Сидоренко Валерій Петрович — український боксер у першій найлегшій ваговій категорії (до 48 кг).
• Сидоренко Володимир Петрович — український боксер, призер Олімпійських ігор, чемпіон світу 2001 року у найлегшій ваговій категорії.
• Топоркова Раїса Вікторівна — українська пауерліфтерка. Майстер спорту України міжнародного класу.

• Енергодар.City [Архівовано 18 травня 2019 у Wayback Machine.] — інтернет-видання про життя міста, головні новини Енергодара
• Головна газета Енергодара «РОСТ» [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
• АМУ