Замки Закарпаття

Перша достовірна письмова згадка про замок датується 1320 роком. Після руйнування замку його руїни використовувалися місцевим населенням як будівельний матеріал. З усіх будівель замку у відносно непоганому стані деякий час перебувала одна з башт укріплень, яка продовжувала використовуватися місцевим населенням як каплиця. У 1657 році під час війни Трансільванії з Річчю Посполитою польські війська напали на село Вари і частково його знищили. Каплиця в башті замку теж була зруйнована.

руїни замку в селі Бронька Іршавського району Закарпатської області. Також відомий як угор. Szuhabaranka, угор. Baranka. Це одна з найбільш ранніх середньовічних камяних фортифікацій краю. 23 травня 1273 року Бронецький замок згадується в грамоті угорського короля Ласло IV Куна, де сказано, що він прийняв до двору магістра Петра з року Чак за участь у відвоюванні Бронецького замку. Замок був взятий у ворогів його батька, короля Іштвана V.

В ХІ ст. тут стояло укріплення. У 1399 р. Жигмунд І дарує фортецю барону П. Перені. На місці дерев'яного укріплення зводять кам'яну фортецю. У XV ст. родина Перені передає фортецю ченцям-францисканцям, які перетворюють її в монастир. Під час релігійних воєн у 1566 р. загін королівський військ Австрійської імперії під командуванням генерала Текелеші штурмом оволодів фортецею і зруйнував її.

В письмових джерелах замок уперше згадується у період з 1274 - 1281 р., коли на горі неподалік від Вишково феодали Міко та Чепа з роду Гонтпазмань будують замок. З одного боку цей форпост мав захищати приватні феодальні володіння (на кін. 13 — поч. 14 століть припадає пік міжусобиць угорських феодалів), з іншого боку у нього було важливіше завдання загальнодержавного значення — замок захищав соляні копальні Мармароша і контролював перевезення солі по Тисі. Перша згадка про нього стосується 1299 року, коли Ендре ІІІ повернув братам Гонтпазмань і залишив за ними право володіння, а в 1300 році Ендре ІІІ забрав замок і обміняв його на три села. З першої половини XIV ст. уже не згадується.

Феодальний замок XII—XIII ст. Побудований у романському стилі, стояв на торговельному шляху з Мармароша в Задунав'я, та контролював сухопутний соляний шлях і вихід із Боржавської долини. Розташований в селі Квасово Берегівського району Закарпатської області, на скелі, висота якої з боку річки Боржави сягає 15 м. З заходу обмежений глибоким ровом. Пам'ятка містобудування та архітектури України національного значення, він також є раннім зразком кам'яного середньовічного оборонного мистецтва Європи.

В 1279 році вперше згадується Королевський замок Нелаб (неточний переклад з інших мов - Ньолаб (Нялаб)), який був літньою резиденцією угорських королів. У 1405 р. замок був переданий роду баронів Перені. Після антигабсбурзької змови, в якій брала участь родина Перені, за наказом імператора Леопольда І замок було зруйновано.

Перші відомості про кам'яний замок відносяться до ХІ ст., коли король Угорщини Ласло І Святий дає вказівку укріпити фортецю кам'яними стінами від набігів кочівників. У 1321 р. король Карл Роберт запросив майстрів з Італії для розбудови фортеці. У 1396 р. право на володіння замком дістав родич короля Жигмунда І, князь подільський Федір Корятович. Пізніше за наказом Ласло ІІ фортеця перейшла до угорської корони, право володіння нею діставав старший у королівському роді. Під час визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. фортеця була взята військами Ференца ІІ Ракоці і стала на час повстання його резиденцією.

Вперше згадується на початку XIV ст., як опорна база місцевої феодальної фронди проти королівської влади Карла Роберта Анжу. У XIV ст. замок переходить до володінь роду графів Другетів, які будують на місці дерев'яного замку кам'яний. У 1644 р. під час релігійних воєн трансільванський князь Дьордь ІІ Ракоці зруйнував замок.

— замок, розташований в селищі міського типу Середнє Ужгородського району Закарпатської області.

Середнянський замок утворює одна чотирикутна башта-донжон (18,6 х 16,5 м), висота якої сягає 20 м, а товщина стін — 2,6 м. Це єдиний замок Закарпаття, у якому в незакінченому виді збереглись риси романського стилю.

— фортифікаційна споруда в Ужгороді (Закарпатська область, Україна). Розташований поруч із центром міста, на вулиці Капітульній. Нині використовується як краєзнавчий музей.

Замок був побудований як угорська королівська фортеця для захисту соляного шляху з Солотвина, зокрема Хустських воріт, і прикордонних районів. Його будівництво почалося в 1090 році та було закінчено за короля Бели ІІІ у 1191 році.

Збудований у XV ст. бароном Перені. Замок був центром Чинадіївської домінії, пам'ятка архітектури XIV—XIX століть. Розташований у смт Чинадійово, що поблизу міста Мукачево Закарпатської області. Замку надано №1185 (183/0) Державного реєстру національного культурного надбання.

• графи Другети.
• Ілона Зріні — єдина жінка, яка отримала грамоту-атнаме
• Софія Баторі.

• Замкове «намисто» Закарпаття. М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні, стор. 56—100

• Замки і інші укріплення Закарпаття на zamki-kreposti.com.ua [Архівовано 20 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Замки Закарпаття. Надія Пастернак, "Український тиждень" [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• Замки Закарпаття у 3Д Турпортал «Карпати 3Д» [Архівовано 10 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• Легенди про замки Закарпаття у поетичних рядках [Архівовано 24 грудня 2012 у Wayback Machine.]
• Замки Закарпаття: історія фортець. Цікаві факти
• Історія Закарпаття
• Ужгород: з глибини тисячоліть — у сучасність. Заснування міста на Замковій горі

Це незавершена стаття з будівництва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.