Зима 1708—1709 років
Зима 1708—1709 років — надзвичайно холодна зима в Європі в кінці 1708 — початку 1709 років, яка виявилася найхолоднішою зимою в Європі за останні 500 років[1][2]. У Великій Британії відома як Великий Мороз (англ. Great Frost), у Франції — Велика Зима (фр. Le Grand Hiver). Суворий мороз стався під час зменшення кількості сонячних плям, більш відомого як мінімум Маундера.
Значущість
Температура почала падати в ніч на 6 січня 1709 року. Вільям Дерем, який був тоді в Апмінстері[en] (біля Лондона), 10 січня зафіксував температуру −12 °C — найнижчу за весь час його спостережень за погодою, які він почав у 1697 році. 14 січня його сучасники з Парижу, які також спостерігали за погодою, відмічали зниження температури до −15 °C[3]. У Філософських працях Королівського товариства Дерем писав[4]:
Я вважаю, що мороз був найсильнішим (може, і найбільш всеохоплюючим), ніж будь-який інший у пам'яті людства.
Оригінальний текст (англ.)I believe the Frost was greater (if not more universal also) than any other within the Memory of Man.
Тої зими ґрунт промерз більш ніж на метр; моря, озера і річки замерзли; на полях вимерз весь урожай, мороз знищив оливкові дерева і виноградники, а в річках і озерах замерзла риба[3][5]. У Франції зима завдала особливо великих втрат, оскільки спричинила голод, через який до кінця 1710 року загинули приблизно 600 тисяч осіб[6][7]. У Парижі, найбільшому місті того часу, загинуло 24 тисячі людей[8] . Оскільки голод відбувався під час війни, деякі сучасники-націоналісти стверджували, що загибель стількох людей у Франції спричинив не голод, а сама війна[9].
Також сувору зиму вважають однією з причин масової еміграції з Центральної Європи жителів німецького регіону Пфальц (див. German Palatines[en])[10].
Велику роль сильний мороз зіграв у Північній війні, а саме коли восени 1708 року війська Карла XII вели бойові дії проти російської армії Петра Романова в Україні; арктичний холод за кілька місяців знищив практично половину шведської армії під час перебування на території України, що врешті-решт і визначило її поразку разом з українськими військами Івана Мазепи в Полтавській битві в липні 1709 року[5][11].
Єлизавета-Шарлотта Пфальцська, герцогиня Орлеанська, писала в листі до своєї двоюрідної бабці з Німеччини про те, як вона тремтіла від холоду і ледь тримала перо, хоч вона була завернута у хутра, двері були зачинені, а в кімнаті горів камін. Єлисавета писала[1]:
Ніколи в своєму житті не бачила такої зими, як ця.
Цієї ж зими німецький фізик Габрієль Фаренгейт, занурюючи термометр у суміш талого снігу з нашатирем і кухонною сіллю, прийняв надзвичайно низьку температуру в Гданську (−17.8 °C) за нуль для своєї шкали[12].
Європейський Проект тисячоліття
Однією з ключових цілей європейського аналітичного центру Проєкт Тисячоліття (англ. The Millennium Project) є відтворення клімату, і в останні роки ця мета набула більшого значення, оскільки кліматологи стали вивчати точні причини змін клімату, а не просто фіксувати ці зміни в межах будь-якого історичного діапазону[13]. Ця зима привернула їхню увагу, оскільки вони не змогли зіставити відомі причини похолодання в Європі з погодною моделлю, задокументованою в 1709 році. Денніс Вілер, кліматолог з Університету Сандерленда зазначив, що цієї зими відбувалося щось незвичайне[1].
Примітки
Посилання
- Walter Lenke. [1] — Berichte des Deutschen Wetterdienstes. — Selbstverlag des Deutschen Wetterdienstes, 1964. — 51 с. Архівовано з джерела 22 квітня 2013
