Кантонська мова

Канто́нський діалект (廣東話, Gwóngdūng Wa) — одна з юеських говірок, що з'явилася в Кантоні (французька назва Гуанчжоу). Є престижним наріччям юеської мови. Інколи визначається як окрема мова китайської мовної групи сино-тибетської мовної сім'ї[1]. Використовує традиційну китайську писемність. На відміну від мандаринської мови, стандартизація кантонської не завершена, що ускладнює її вивчення.[джерело?] Існування багатьох діалектів робить неможливим формування стабільної лексики, тому більш-менш загальними є слова для позначення предметів іноземного походження, часто сучасних винаходів, таких як комп'ютер тощо.

Кантонський діалект
Країнипівдень КНР, В'єтнам, Індонезія, Канада, Малайзія, Таїланд, Сингапур, США, Філіппіни
РегіонАзія
Носії55 541 660 (1984)[1]
Місце23[2]
КласифікаціяСино-тибетські
Писемністькитайська писемність
Коди
ISO 639-1zh
ISO 639-2chi (B) zho (T)
ISO 639-3yue

 

Короткі відомості

Кантонська мова традиційно є мовою китайських іммігрантів, які часто спілкувалися з іноземцями і тому мали змогу переселитися в Австралію, Америку чи Канаду. Мешканці численних чайнатаунів у цілому світі розмовляють та роблять записи саме нею. Необхідність розуміти та мати змогу вести ділові справи з жителями південного регіону Китаю виникла ще у перших західних мореплавців, але офіційні курси вивчення та підручники з'явилися лише кілька десятків років тому, здебільшого вони всі є англомовними.

За аналогією фонетичної транскрипції мандаринської мови піньїнь, була створена фонетична транскрипція кантонської мови — ютпхін (jyutping), за сприяння Лінгвістичного товариства Гонконгу у 1993 році. Шість тонів кантонської мови позначаються арабськими цифрами.

Офіційного закладу з вивчення кантонської мови в Україні поки ще немає, і це стало одною з причин ускладнення ситуації під час зіткнення українського танкера «Нафтогаз-67» з китайським суховантажем «Яохай»[3].

Див. також

Примітки

Посилання