Квасоля
Квасоля (Phaseolus) — рід рослин родини бобових.
| Квасоля | |
|---|---|
 | |
| P. vulgaris | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Підтриба: | Phaseolinae |
| Рід: | Квасоля (Phaseolus) L. |
| Види | |
Phaseolus acutifolius | |
 Вікісховище: Phaseolus | |
Квітколоже з чашеподібним диском. Крила метеликового віночка більш-менш зрощені з човником, довга вертушка якого, а також тичинки і стовпчик спірального скручені. Біб двостулковий, між насінням з неповними перегородками з губчастої тканини. Трав'янисті рослини, частіше однорічні, більшою частиною в'юнкі, з перистим листям. Листочків — три, рідше — один. Кожен лист має прилистки. Квіти у пазушних кистях. Насіння багате легуміном і крохмалем.
Існує близько 150 видів квасолі в тепліших областях обох півкуль. Розводяться переважно заради плодів і насіння, а деякі види — заради квітів (під назвою турецьких бобів). Типовий вид — квасоля звичайна[1].
Назва
Українське квасоля походить через посередництво пол. fasol від сер.-в.-нім. fasōl, і далі від лат. phaseolus. Латинська назва зводиться до грец. φάσηλος, де, очевидно, має середземноморське походження[2]. Інші назви — хвасоля[3], діал. фасо́ля[4][5], діал. пасо́ля[6]. Бадилля квасолі носить назву — квасолиння[7].
Види
Деякі види роду Квасоля:
- Phaseolus acutifolius — Квасоля гостролисткова, або Тепарі
- Phaseolus amblyosepalus
- Phaseolus angustissimus
- Phaseolus anisotrichos
- Phaseolus augustii
- Phaseolus brevicalyx
- Phaseolus chacoensis
- Phaseolus cibellii
- Phaseolus coccineus — Квасоля багатоквіткова
- Phaseolus filiformis
- Phaseolus galactoides
- Phaseolus glabellus
- Phaseolus grayanus
- Phaseolus latidenticulatus
- Phaseolus leucanthus
- Phaseolus lunatus — Квасоля місяцеподібна, або Квасоля лімська
- Phaseolus massaiensis
- Phaseolus micranthus
- Phaseolus microcarpus
- Phaseolus nelsonii
- Phaseolus oaxacanus
- Phaseolus pachyrrhizoides
- Phaseolus parvulus
- Phaseolus pedicellatus
- Phaseolus plagiocylix
- Phaseolus pluriflorus
- Phaseolus polymorphus
- Phaseolus polystachios
- Phaseolus polytylus
- Phaseolus ritensis
- Phaseolus sonorensis
- Phaseolus tuerckheimii
- Phaseolus vulcanicus
- Phaseolus vulgaris L. типовий[1] — Квасоля звичайна
- Phaseolus wrightii
- Phaseolus xanthotrichus
Примітки
Література
- Бернардино де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек) — ISBN 978-617-7085-07-1.
- Фасоль. Теоретические Основы селекции «Генофонд и селекция зерновых бобовых культур» (Под ред. Б. С. Курловича и С. И. Репьева), СПБ, 1995, 430 с. (рос.)
Посилання
- Квасоля // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 113. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Квасоля [Архівовано 15 Березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Квасоля [Архівовано 25 Вересня 2009 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
